Шляхи удосконалення професійної компетентності педагога
У сучасній системі освіти все більше уваги приділяється компетентності вчителів. Вивчення рефлексії та рефлексивної компетентності, їх вплив на професійну компетентність представляє великий інтерес, як в теоретичному, так і в практичному житті. Численні наукові праці з педагогіки та психології пр
исвячені цьому питанню.Існує багато літератури з проблеми компетентності в освіті. Г. І. Рузавін говорить, що професійна компетентність, зокрема педагога, - це його здатність до вирішення певного класу професійних завдань [1]. Д. Равен - один з авторів компетентного підходу в англійській освіті-розуміє під цим поняттям досить різноманітний і простий перелік навичок як загально навчального характеру, так і вузько спеціальних [2]. І. А. Зімня визначає компетентність як інтегральну якість особистості з великою кількістю компонентів, не залежних один від одного [3]. Тому професійна компетентність є головною складовою частиною професіоналізму особистості, у нашому випадку, педагога, і діяльності, важливою умовою професіонала.
Практика переконує, що потрібно створювати систему неперервної освіти всіх членів педагогічного колективу за системою індивідуальних траєкторій. Для досягнення успіху необхідно врахувати принцип педагогічної синергії. Синергія означає, що ціле значно більше, ніж сума його складових. Індивідуальна освітня траєкторія - це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного вчителя на засадах синергії в профільній освіті.
Головне завдання - забезпечити розробку індивідуальної програми професійного розвитку та індивідуальної траєкторії самовдосконалення всіх складових професійної компетентності педагога. Індивідуальна освітня траєкторія вчителя з питань профільного навчання - це персональний шлях до реалізації компетентності педагога.
Вдало створена система індивідуальних міні-модулів, яка включає такі елементи:
- Діагностика, оцінка та самооцінка свого професіоналізму, майстерності.
- Складання індивідуального освітнього міні-модуля з урахуванням програми розвитку школи, єдиною методичною проблемою школи, району, області, задач школи на навчальний рік, нормативно-правової бази, методологічної основи роботи на навчальний рік.
- Професійна взаємодія, рефлексія та корекція власної діяльності.
- Семестровий та річний рефлексійний аналіз і корекція втілення індивідуального міні-модуля, презентація результатів.
- Курсова перепідготовка педагогічного працівника.
- Атестація педагогічного працівника.
Професійна компетентність стимулює розвиток та сприяє формуванню нових професійних еталонів і стандартів. Якщо співвіднести цю компетентність з іншими, то вона цілеспрямовано веде до всебічного удосконалення педагогічного працівника.
Література
- Рузавін, Г. І. Методологія навчального пізнання, 2005 – 287 с.
- Дахін, А. Н. Навчальна компетентність, 2006 – с. 35 – 44
- Зімняя, І. А. Ключові компетентності як результативно – цільова основа компетентного підходу до навчання, 2004 – с. 42