Формування креативної особистості вчителя засобами організації науково-методичної діяльності

Час, у який ми живемо, – це формування нової цивілізації. Радикальні зміни відбулися у світовому співтоваристві в останні десятиліття і не могли не позначитися на сфері освіти. До них можна зарахувати глобалізацію професійних знань; інтернаціоналізацію процесів освіти; регіоналізацію діяльності В НЗ; демократизацію і підвищення автономії навчальних закладів.

На початку роботи над експериментом перед нами постала необхідність формування вчителя нової формації, у якого одним із головних компонентів становлення визначили його готовність до педагогічної самоосвіти. Педагогічний компонент професійної придатності до інноваційної діяльності, на нашу думку, визначається рівнем сформованості професійного самопізнання, наявністю професійного інтересу, педагогічними здібностями, умінням обрати шлях для зміни власної діяльності, самореалізацією в професійній діяльності й набуттям на цій основі визнання.

Творчі здібності школярів можуть успішно розвиватися за умови відповідного підходу вчителя до організації педагогічного процесу. Учитель як творча особистість, на нашу думку, вирізняється активним пошуком нових ідей, використовує сучасні психолого-педагогічні концепції навчання, розвиває мислення учнів, інтерес до предмета, здійснює індивідуальний підхід до навчання.

Цілепокладання займає центральне місце в роботі вчителя й учня. Професійне самовиховання та самовдосконалення спрямоване на реалізацію педагогом себе як особистості. Прагнення до самовдосконалення, самоосвіта є важливими чинниками професійного зростання вчителя, що забезпечують розширення його творчих можливостей, пізнавальних інтересів та формування творчої індивідуальності.

Важливе значення для професійного зростання вчителя мають:

• Оволодіння передовим педагогічним досвідом, пошуковою дослідною роботою. Унаслідок ознайомлення з діяльністю кращих педагогів та її аналізу вчитель глибше осмислює закономірності навчально-виховного процесу, вчиться педагогічно правильно сприймати кожен учинок дитини, знаходити причини конфліктів і способи їх розв'язання.
• Систематичне вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури, законодавчих актів держави про освіту, виховання та навчання; зустрічі з новаторами; участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань.
• Ознайомлення з педагогічною пресою, радіо, телебаченням, Інтернетом. Вони швидко реагують на всі зміни, що відбуваються у системі педагогічної освіти та навчально-виховному процесі, ознайомлюють із досвідом педагогів-новаторів, науково-педагогічними новинками, матеріалами різноманітних зустрічей, конференцій тощо.
• Ознайомлення із національною системою виховання, що втілює виховну мудрість українського народу, його кращих учених, прогресивні традиції українців у родинному вихованні, виховне значення українських народних звичаїв, традицій, свят, обрядів.

У процесі професійного самовиховання наш вчитель відчуває свободу самовираження. Учительську діяльність не можна регламентувати й втиснути у рамки інструкцій. Лише за утвердження професійної свободи можлива ефективна організація процесу професійного зростання вчителя, що є своєрідним пошуком свого шляху, набуттям власного "голосу", власного "почерку". Педагог, що володіє свободою самовираження, уміє керувати власним розвитком, може спрямувати свої творчі сили на пошук нових шляхів навчання і виховання учнів.

Професійна діяльність неодмінно супроводжується змінами в структурі особистості педагога: відбувається посилення та інтенсивний розвиток якостей, що сприяють успішному здійсненню діяльності, а також придушуються і навіть руйнуються структури, що не беруть участі в цьому процесі. Позитивний вплив на особистість учителя гімназії виявляється у формуванні професійної самосвідомості, педагогічної спрямованості, педагогічного мислення, у розвитку професійно важливих якостей, оволодінні педагогічним досвідом.

Продуктом ефективної системи управління в гімназії процесом творчого зростання та набуття компетенцій шляхом інтерактивної взаємодії учасників експерименту стало створення моделі управління інноваційним освітнім процесом в педагогічній гімназії. Модель управління передбачає реалізацію загальної проблеми інноваційної діяльності колективу засобами здійснення модернізованих управлінських функцій: прогностичної, змістовно-організаційної, корекційно-консультативної, аналітико-результативної. У даній моделі відображається механізм управління інноваційним процесом в гімназії через функціонування центрів:

Психолого-педагогічний інформаційний центр забезпечує учасників навчально-виховного процесу необхідним інструментарієм для підвищення рівня професійної майстерності шляхом проведення занять Школи психологічної культури, психолого-педагогічних семінарів. Здійснюється діагностика педагогічної компетентності, визначається рівень готовності педагогів до інноваційної діяльності, створюються програми творчого зростання вчителів.

Науково-аналітичний центр вивчає ефективність роботи над поширюваною проблемою в умовах педагогічної гімназії, аналізує рівень засвоєння теоретичних положень педагогами, вивчає потреби педагогів у нових знаннях, аналізує стан навчально-виховного процесу з метою виявлення недоліків, для усунення яких необхідне застосування інновацій.

Інноваційна діяльність у гімназії виявляється й у діяльності методичного центру, який продовжує вирішувати проблеми нарощування творчого потенціалу кожного вчителя та його ефективного використання у вирішенні проблем одержання якісної освіти учнями.

Як складний механізм управлінського циклу науково-методична робота здійснюється за гнучкою моделлю і спланована на основі взаємодії всіх управлінських підрозділів педкомплекса. Надання методичної допомоги вчителям відбувається на глибокому науково-обґрунтованому аналізі їхніх запитів та результатів утруднень за минулий рік.

Уся діяльність науково-методичної служби гімназії спрямовується на включення вчителів у багатофункціональну соціально-рольову діяльність та залучення їх до науково-дослідницької діяльності.

Прикладом нового креативного підходу до організації науково-педагогічної діяльності вчителя-предметника є календарне планування за рівнями: загальний рівень (розрахований на засвоєння учнями загальних базових знань), гімназичний рівень (орієнтація на високий рівень навчальних досягнень гімназистів) та олімпіадний (на творчо-обдарованого учня).

Однією з перспективних форм науково-методичної роботи гімназії в рамках експерименту є організація діяльності творчих лабораторій учителів, які на основі завчасно виявлених у кожного педагога потенціальних можливостей, залучають своїх колег до активної творчості та внесення у практику передового педагогічного досвіду на базі власних пошуків нових форм і методів удосконалення своєї майстерності, проведення експериментальних досліджень з нерозв'язаних ще проблем навчання і виховання учнів.

Творча лабораторія – одна з форм колективної науково-методичної творчості педагогів. На відміну від методичного об'єднання, де основою групування є певний навчальний предмет, визначальним критерієм об'єднання обрано взаємну симпатію, психологічну сумісність і головне – інтерес до єдиної педагогічної проблеми. До складу кожної творчої лабораторії входять учителі різних спеціальностей, досвіду, віку. Впровадження в гімназії дослідницько-пошукових форм забезпечують вирішення проблеми розвитку творчої діяльності вчителів на науковій основі в рамках експерименту.

Враховуючи вимоги сучасної освіти та спираючись на сучасні досягнення психолого-педагогічної науки, щороку на першому засіданні керівників гімназичних методичних комісій розробляться система методичної роботи гімназії на навчальний рік, зокрема затверджуються теми творчих лабораторій.

На початковому етапі роботи в рамках експерименту ми розуміли необхідність творчого зростання вчителів. Робота творчої лабораторії має два етапи: теоретичний і практичний.

Теоретичний рівень – це проведення науково-методичних та психолого-педагогічні семінарів, практикумів, тренінгів, презентацій творчих проектів. Практичний етап – це проведення відкритих уроків, майстер-класів з залученням до співпраці викладачів інституту. Все це дало можливість побудувати науково-методичну роботу на трьох рівнях: гімназія, предметна методична комісія, вчитель у контексті педагогічного експерименту. При цьому постійно здійснюється науковий аналіз психолого–педагогічної літератури, спостереження, анкетування, опитування, теоретичний аналіз педагогічного досвіду гімназії та окремих учителів.

Таким чином, було здійснено перехід шкільної методичної системи в режим розвитку, педагогічний аналіз і дослідницький підхід до планування, а також до кінцевих результатів.

Одним із методів професійного самовдосконалення вчителів гімназії є метод "портфоліо" – опис роботи з аналізом її ефективності, найбільш вдалі методичні розробки, приклади творчих робіт учнів тощо. Він містить також документи, які фіксують професійний розвиток (дипломи, грамоти, подяки, характеристики та ін.), наукові, творчі роботи, власні статті, статті відомих науковців, які висвітлюють особливості тієї проблеми, над якою працює власник портфоліо, психологічні дослідження, конспекти уроків, виховних заходів. Метод "портфоліо" допомагає вчителю не тільки систематизувати педагогічний досвід, накопичені знання, а й дати об'єктивну оцінку власному професійному рівню.

Науково-методична рада гімназії спрямовує роботу кожного вчителя на нестандартні форми роботи та презентації власних педагогічних ідей: методичний тренінг, "круглий стіл", експрес-інтерв'ю.

Педагогічний колектив гімназії – дійсно творчий. На початкових етапах експерименту було здійснено диференціацію педагогічного колективу за особистісним потенціалом кожного вчителя. Було визначено групи вчителів, які і на сьогодні залишаються динамічними. Слід зазначити, що ми модернізували карти безперервного відстеження за зростанням професійного рівня вчителів та набуття ними рольових компетенцій. Крім того, на кожного вчителя заведений паспорт професійної компетентності, який містить діагностичну карту професійної компетентності, методичну та рейтингову картки вчителя, картку оцінки професійної компетентності вчителя.

Узагальнення системи роботи з експериментальної діяльності здійснюється в травні кожного року на загальногімназичних методичних обжинках.

На методичних обжинках розглядається таблиця творчого зростання як вчителів гімназії, так і викладачів інституту за поточний навчальний рік, аналізуються картки професійного вдосконалення вчителя, визначається траєкторія розвитку професійної майстерності. Крім того, відстежується вклад кожного вчителя в систему роботи гімназії з урахуванням основних критеріїв рейтингової картки.

До методичних обжинок кожна творча лабораторія випускає науково-методичні збірки з теоретичним описом досвіду вчителя та з практичною частиною відкритих уроків за проблемою творчої лабораторії. Здійснюється педагогічна діагностика, аналіз-рефлексія власної діяльності вчителів на всіх рівнях її організації з наступною корекцією особистісної активності кожного вчителя стосовно саморозвитку.

Вчителі гімназії охоче діляться власним педагогічним досвідом та власними наробками на сторінках педагогічної преси. Крім того, результатом багаторічної співпраці творчого колективу гімназії та професорсько-викладацького складу інституту є випуск педагогічних збірників.

Таким чином, практична значимість роботи пов’язана з можливістю залучення до дослідницької діяльності широкого кола педагогічних працівників та накопичення досвіду використання сучасних освітніх технологій розвитку інноваційної особистості.