Інтегрування освіти для формування інноваційної особистості учня і вчителя

Історія Педкомплексу починалася в далекому 2000 році, на зламі століть, у час вагомих політичних, економічних та соціальних змін в Україні. Перед школою того часу, яка розвивалась в динамічній державі, в якій швидко змінювалась ситуація, висувались завдання надзвичайно високого рівня – здійснити модернізацію освіти, зробити її ефективною.

Модернізація національної освіти, її інтенсивна розбудова до потреб сучасності, інтегрування у світовий освітній простір поставила перед усіма освітянами вимоги переорієнтації своїх поглядів у майбутнє, вироблення власної стратегії розвитку закладу, винайдення власних шляхів вирішення проблем.

Особливо гостро стояло питання формування особистості вчителя, переорієнтації з репродуктивного на творче розв’язання навчально-виховних завдань. Проблему підготовки вчителя, здатного до творчої інноваційної діяльності, вища педагогічна школа власними силами оптимально вирішити не могла. Педагогічні дослідження та практика роботи педагогічних вузів вказують на необхідність добору і навчання у вузах професійно-зорієнтованих випускників шкіл, які виявили стійкі нахили до педагогічної професії та на практиці довели придатність до неї.

В умовах розбудови національної системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу українського народу, виходу вітчизняної науки і техніки на світовий рівень, враховуючи потребу у вчительських кадрах, особливо актуальною стає робота з орієнтації учнів на педагогічну професію та підготовка до неї на довузівському етапі.

Наше глибоке переконання – це те, що формування духовного, морального, інтелектуального потенціалу майбутнього вчителя має починатися задовго до вступу у вуз. І в цьому плані невичерпні резерви знаходяться в школах, особливо в школах нового типу.

Отже, враховуючи роль школи нового типу і вищої педагогічної школи у формуванні гармонійно розвиненої, творчої особистості, ми спробували об’єднати їх зусилля в орієнтації найбільш обдарованої учнівської молоді на свідомий вибір учительської професії, на розвиток педагогічних здібностей, необхідних особистісних якостей, які в майбутньому допоможуть успішно оволодіти методикою і технологією педагогічної роботи та навчать творчо підходити до виконання професійних функцій.

З метою налагодження тісного взаємозв’язку з педагогічним інститутом в орієнтації учнів на свідомий вибір і оволодіння вчительським фахом на базі нашої педагогічної гімназії було створено педагогічний комплекс, під час створення якого ми намагалися подолати існуючі протиріччя в педагогічній практиці між:

• вимогами підготовки творчої особистості вчителя і масовим (в більшості випадків) традиційним характером професійного навчання;
• тенденцією до інтенсифікації навчального процесу і недостатнім рівнем підготовки педагогічних кадрів до цієї діяльності;
• потребою підготовки учнів (майбутніх педагогів) до безперервної освіти, самоосвіти, творчого свідомого вибору професії і недостатньо сформованими вміннями аналізувати постійно зростаючий потік інформації, знаходити закономірності й залежності між вивченими явищами; несформованими професійними інтересами.

Так народилася ідея створення педагогічного комплексу. Педкомплекс є багатоступеневою системою, яка має складну структуру, де об’єднано ДДЗ № 183, гімназія, Жовтоводське педучилище, КПІ. Була розроблена концепція професійної педагогічної підготовки учнів педгімназії відповідно до Закону України "Про освіту", державної національної програми "Освіта" на засадах широкого використання методів педагогіки і психології та здобутків національної етнопедагогіки, виявлення та розвитку педагогічних нахилів і здібностей учнів, які готуються стати або виявили схильність до педагогічної діяльності.

Згідно концепції ефективна система довузівської підготовки майбутнього вчителя повинна спиратися на такі вихідні положення:

• надати учням первинні знання про педагогічну професію;
• сформувати у учнів первинні уявлення, необхідні для майбутньої педагогічної діяльності;
• розвинути бажання в майбутній професії вчителя святого служіння народові незалежної і суверенної України.

Головним завданням експерименту є забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти. Реалізація завдань Педкомплексу здійснюється шляхом координації і регулювання усіх управлінських механізмів та включення педпрацівників у інноваційну діяльність.

Програма дослідно-експериментальної роботи на базі КПГ передбачала 5 етапів реалізації проекту протягом 12 років (з 2001 до 2013р).

• І етап – вересень 2001 – діагностично-концептуальний.
• ІІ етап - жовтень2001-травень2002 – організаційно-прогнозуючий.
• ІІІ етап – 2002-2005 – пізнавально-пошуковий.
• ІV етап – 2005-2009 – формуючий.
• V етап – 2009-2013 – узагальнюючий.

На І етапі здійснювався моніторинг умов та особливостей розвитку особистості, а також стану її здоров’я. Оскільки основна мета моніторингу – спостереження за відповідністю психофізичного розвитку дитини її віковим нормам, а в якості системоутворюючого фактору ми беремо рівень соціального розвитку, то моніторинг розвитку особистості дитини доцільно розпочинати з визначення готовності 6-річної дитини до навчання у школі, що й було здійснено психологами гімназії.

ІІ етап реалізовувався в стінах ДДЗ № 183, де і навчались наші первачки. Тут добір розвивальних засобів здійснювався через включення малюків у предметно-ігрову і маніпулятивну діяльність, на основі якої будується розвиток сенсорної культури, як головного фактору педагогічної комунікації. Саме тут, як це не дивно, розпочинається допрофесійна підготовка, в якій малюки шляхом мовленнєво-ігрових тренінгів знайомились з майбутньою професією.

Тут дбають про фізичний розвиток та загартування, формують уміння оцінювати вчинки, розвивають організаторські, комунікативні, художньо-естетичні нахили і здібності дітей через ШАРМ (школу активного розвитку малюків), створену за ініціативою творчої групи вчителів початкової ланки гімназії.

Державні програми дошкільної освіти "Малятко" та "Дитина" доповнювались програмою раннього розвитку дитини "Перші кроки". Це особлива система виховання через центри діяльності. Вони ставлять завдання перед вихователями організовувати розважальне середовище в групах, зосереджувати навчальні заняття біля центрів діяльності, залучаючи батьків до навчально-виховного процесу і таким чином здійснюючи їх психологічну освіту.

Перехід до прогімназичної початкової школи на ІІІ етапі експерименту відбувався поступово, не викликаючи зайвих труднощів під час адаптації молодших школярів до гімназичного середовища. Основні завдання в початковій ланці – дати ґрунтовні й міцні початкові відомості з базових предметів, розширюючи та поглиблюючи їх за рахунок факультативів, додаткових індивідуальних занять та введення нових курсів. Профільність на цьому етапі відображає варіативна частина навчального плану: логіка, етика спілкування, "Творчість", інформатика (уже в ті роки), філософія.

Заняття на цих курсах передбачають формування навичок спілкування, моделювання поведінки самостійно і незалежно діяти. А це створює умови для творчого використання інформаційно-навчальних модулів на діяльнісній основі. Ми далекі від думки, що кожну дитину запрограмували на професію вчителя, але вихована нами дитина здатна діяти самостійно, бути діяльнісною, свідомою, незалежною, вільно спілкуватись та мислити рідною мовою.

Здійснювати первинну профорієнтацію на вчительську професію допомагають тематично обладнані рекреації, класні кімнати, кабінети, а також орієнтовне спілкування в навчально-виховному процесі з учителями і батьками.

Головним завданням експериментальної роботи на ІV формуючому етапі експерименту є формування нової моделі особистості вчителя, здатного виховувати людину компетентну, творця власного життя.

На даному етапі експерименту завдання обумовлені об’єднанням всіх вікових категорій суб’єктів педагогічного впливу на основі забезпечення послідовності і наступності в навчанні і розвитку. Зміст експериментальної діяльності моделюється відповідно до кожної групи з урахуванням їх інтелектуального розвитку і потенційних можливостей.

Добір форм і методів розробляється і моделюється на технологічній основі, при цьому особлива увага приділяється розвитку особистих якостей, необхідних для педагогічної професії. Практична перевірка та реалізація дидактичних засобів та моделей виявляється у взаємодії між учасниками експерименту та визначає ступінь їх ефективності та результативності.

За програмою експерименту учні мають отримати ґрунтовні академічні знання за допомогою профільних спецкурсів. У навчальному плані коригується кількість годин на дисципліни, які пов’язані з формуванням світогляду учня, його духовно-моральних цінностей. Так, учні 5-8 класів мають можливість відвідувати факультативи з психології, логіки, риторики.

Гімназисти 10-11 класів вивчають основні професійні якості в стінах педінституту. Щотижня вони відвідують профільні спецкурси на базі педінституту, поглиблюючи базу знань з обраного предмету. Але основний акцент роботи на цій стадії навчання приділяється розвитку у гімназистів здібностей, які допомагають їм сприймати себе в ролі суб’єктів діяльності, регулювати свою поведінку, організовувати і прогнозувати своє життя. І в цьому їм допомагають програми спецкурсів: педагогіка, соціологія сім’ї, філософія, етика спілкування, педагогіка мовленнєвого етикету, які розробили для них викладачі КПІ.

Стратегія навчання на спецкурсах спрямована не лише на поглиблення знань з обраного профілю, а й на розвиток таких підструктур особистості, як спілкування, цілеспрямованість, самосвідомість, впевненість, незалежність, які необхідно формувати майбутньому вчителю. На практичних заняттях з психології та соціології майбутні вчителі оволодівають методикою тестування і вчаться робити аналіз і висновки щодо обраних профільних нахилів і здібностей, порівнювати результати.

Працюючи під керівництвом науковців з КПІ, випускники гімназії отримують прискорене професійне становлення. Саме на цьому У узагальнюючому етапі відбувається конкретна цілеспрямована підготовка майбутніх вчителів, осмислення первинного досвіду педагогічної діяльності, що допомагає учням зробити свідомий вибір майбутньої професії.

Наш випускник – професійно самовизначений, готовий до оволодіння професією на вищому рівні. Гімназія спостерігає за процесом їх навчання, веде облік успішності і професійної активності.

Управлінський вплив на розвиток інноваційної діяльності вчителів здійснюється засобами лабораторії творчого та інноваційного зростання вчителів, яка була створена в гімназії під керівництвом Кондрашової Л.  В., наукового керівника експерименту. Положення, план, програма діяльності цієї лабораторії реалізуються у тематиці засідань методичної ради гімназії та планах предметних методичних комісій. Практична значимість результатів підтверджується моніторинговими дослідженнями рівнів компетентності, реалізацією самоаналізу утруднень, участю вчителів у фахових конкурсах.

Спільна діяльність науковців педінституту та вчителів гімназії дає можливість перебудувати навчальний процес таким чином, щоб кожен навчальний предмет викладався за новітніми освітніми технологіями. Управлінська діяльність адміністрації КПГ забезпечила переорієнтацію педколективу на вимоги інноваційної стратегії, перехід від режиму функціонування до режиму розвитку.

Можна без перебільшення вважати інтелектуальним надбанням вчителів гімназії психосоціальні карти гімназиста, щоденники самоосвіти обдарованих гімназистів, паспорти інтелекту класів, карти самоаналізу вчителів, трьохрівневе календарне планування вчителів тощо.

Інноваційну спрямованість організації роботи з обдарованими дітьми забезпечують створені в гімназії програми індивідуального розвитку гімназистів, які побудовані на глибокій діагностиці та моніторингових дослідженнях.

Творча співпраця з професорсько-викладацьким складом КПІ є суттєвою особливістю розвитку гімназії. Поруч з учителями гімназії навчально-виховний процес здійснюють понад 30 викладачів, які творчо реалізують соціально-педагогічні умови експерименту, мобілізують гімназистів і вчителів на творчі справи. Вони ведуть спецкурси для гімназистів, беруть участь у постійно діючих психолого-педагогічних семінарах, очолюють керівництво науково-дослідницькою діяльністю учнів і вчителів гімназії.

На сьогоднішній день якісний склад педпрацівників КПГ становить:

• Заслужений вчитель України – 2
• Вчитель-методист – 19
• Старший вчитель – 7
• Відмінник освіти України – 7
• Вчитель вищої категорії - 32
• Вчитель І категорії – 3
• Вчитель ІІ категорії - 5

Громадська і педагогічна діяльність кожного члена педколективу спрямована на ініціювання та генерування ідей, оновлення роботи, наповнення її діяльнісними методами і проектами. Педагогічний колектив гімназії глибоко усвідомлює роль виховання людини нової генерації.

Це змушує нас знаходити інноваційні, творчі, креативні форми методичної, виховної, управлінської діяльності, щоб створити таке навчальне середовище, де кожен наш учень прагнув би реалізувати свої здібності й можливості. Ми створюємо поле креативності, яке придатне до створення нового знання, що веде до радикальних змін стереотипів.

Усі вищеперераховані аспекти позитивно впливають на рівень сформованості у наших вихованців найважливіших якостей особистості, створюють оптимальні умови профільної підготовки майбутніх вчителів.

Щороку до КПІ вступають до 50% гімназистів-випускників. Їх рівень вихованості, соціальна та громадська позиція дають можливість швидко адаптуватись до вимог у вищому навчальному закладі і стати лідерами як у навчанні, так і суспільно-громадському житті інституту.

Отже, аналіз отриманих результатів підтверджує правомірність створення Педкомплексу як однієї з форм безперервної, особистісно-орієнтованої освіти й підготовки гімназистів до свідомого вибору життєвого шляху і професійного становлення. Педкомплекс перетворився на фактор розвитку інноваційної науково-методичної діяльності, забезпечення інноваційних процесів.