Стаття „Комплексне оцінювання освітньої діяльності педагогів засобами моніторингових досліджень”

Постановка проблеми. Від освіти, її якості залежить те, як людина бачитиме своє місце у світі, реалізує себе, на які цінності орієнтуватиметься. Якісна освіта- це перш за все високопрофесійні педагогічні кадри. В умовах зміни освітньої парадигми професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, бути у постійному творчому пошуку. Формування вчителя- професіонала розпочинається з уміння аналізувати власну діяльність та її результати.

Для забезпечення високої якості освіти необхідно мати об’єктивну та своєчасну інформацію про її стан на рівні навчального закладу. Таке інформаційне забезпечення може бути реалізоване шляхом використання освітнього моніторингу.

Розробленість теми. Питання моніторингу якості освіти є предметом дослідження багатьох учених. Аналізуючи наукові джерела, можна зробити узагальнення: моніторинг – це циклічний процес порівняння, зіставлення реального об’єкта із запланованим станом та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування. На сучасному етапі розвитку науки управління в теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних учених(О.Дахін, Г.Єльникова, В.Кальпей, А.Майоров, С.Подмазін, С.Шишов) сформульовано концепцію моніторингу в освіті.

Водночас практичні аспекти досліджуваного феномена залишаються недостатньо розробленими. Тому актуальним виявляється створення і впровадження системи моніторингу на рівні загальноосвітнього навчального закладу.

Мета статті. Розглянути питання організації педагогічного моніторингу як засобу рефлексивної діяльності вчителя. Представити технологію моніторингово дослідження в закладі освіти.

Виклад основного матеріалу. «Педагогічна майстерність, - зауважував А.Макаренко, - це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, в основі якого лежать професійні знання, уміння і здібності. » Сучасна модель педагогічної майстерності значно ширша, вона включає педагогічний такт, педагогічну техніку, культуру мови, особисті якості, педагогічний оптимізм. Отже, педагогічна майстерність – це комплекс якостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності та її результатів.

Важливу роль у забезпеченні ефективності навчально-виховного процесу має раціональне управління. Система управління дозволяє за отриманими моніторинговими даними й за кінцевим результатом вирішити завдання вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів та підвищення їхнього науково-методичного й загальнокультурного рівня. Завдяки використанню рефлексивного управління з'являється можливість своєчасної корекції діяльності і вчителя, і управлінця.

Така діяльність сприяє удосконаленню керування системою освіти на підставі особистісно орієнтованого підходу. Педагогічний моніторинг дає можливість накопичувати інформацію про кожного педагога, відстежувати, прогнозувати та моделювати стан і розвиток професійного рівня педагогів.

Мета: підвищити рівень педагогічної майстерності й максимально розкрити творчий потенціал кожного вчителя.

Педагогічний моніторинг передбачає дослідження в таких напрямках:

• Педагогічна діяльність вчителя;
• Інноваційна діяльність вчителя;
• Самоосвітня діяльність вчителя;
• Науково – методична діяльність вчителя;
• Виховна робота вчителя

Педагогічна діагностика забезпечує науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами. Завдяки діагностиці формується уявлення про педагогічну компетентність учителя, яка вивчається та складається протягом тривалого часу, і цілісний інформаційний комплекс уявлень про особистість учителя. Для комплексної експертної педагогічної діагностики використовуються різні форми й методи:

• самоаналіз роботи вчителем;
• проведення анкетування учнів, батьків і педагогів;
• виявлення рівня психологічної та загальнокультурної підготовки;
• аналіз участі в методичній підготовці;
• відстеження моніторингу якості знань.

К. Роджерс указує: «Творчість — це виживання». Отже, творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж. Вирішити це питання допомагає рейтингова таблиця участі вчителів у методичній роботі

Дана таблиця створена за результатами відстеження діяльності вчителя на протязі року на шкільному, районному, обласному, всеукраїнському рівнях. Вчитель заповнює таблицю, підсумовує бали, вираховує середній бал шляхом додавання набраних балів та поділу на кількість індикаторів моніторингування.

Таким чином, визначається систематичність участі вчителів школи в методичній роботі, рівень творчої активності кожного педагога, відстежується результативність окремих ланок методичної роботи, що дає змогу підвищити мотивацію вчителів до педагогічної діяльності. За даними таблиці можна побудувати індивідуальні діаграми методичної активності окремого вчителя та створюється узагальнена таблиця всього колективу, де і визначаються рейтинг кожного вчителя в рамках МО та школи. Результати заносяться до стенду «Педагогічний моніторинг» який знаходиться у методичному кабінеті. На цьому ж стенді визначається рейтинг МО в системі роботи школи.

Наприкінці навчального року на методичній конференції підводяться підсумки участі вчителів у методичній роботі, аналізуються її результати та на підставі цього визначаються напрямки організації методичної роботи на наступні навчальні роки. Результати рейтингу адміністрація використовує як засіб стимулювання професійного розвитку. Узагальнені дані відстежуються протягом п'яти років із метою об'єктивного оцінювання професійної діяльності вчителів під час атестації.

Адміністрація, виходячи з аналізу результатів рейтингу вчителів має можливість більш якісно і цілеспрямовано організувати внутрішкільний контроль і роботу з надання методичної допомоги вчителю. Складається план корекції його освітньої діяльності.

Одним із основних індикаторів педагогічного моніторингу є відстеження динаміки якості знань. Проводяться ці дослідження на основі порівняння показників знань учнів, у яких вчитель викладає протягом декілька років. Кількісні показники переводяться у відсотки, знаходиться середнє арифметичне кожного рівня за рік. Це дослідження наочно показує динаміку якості знань в системі роботи вчителя. На основі таблиці створюється діаграмна картина, де порівнюються показники кожного року та відстежуються річна динаміка.

Отримані відомості виконують функцію зворотного зв'язку між станом розвитку навчальної діяльності учня та педагогічними впливами вчителя. Дані, які отримує вчитель дають йому можливість ретельніше планувати свою діяльність та передбачати її наслідки. Заміри знань на ІІ етапі можуть вказати на ефективність застосованих заходів та допомогти відстежити динаміку розвитку навчальної діяльності класу та педагогічної діяльності вчителя.

Такі динамічні карти створені для дослідження динаміки якості знань з кожного окремо взятого предмету по кожному класу.

Фіксуючи показники навчальних досягнень кожного року створюємо діаграмну картину якості знань учнів з кожного предмету. Аналізуючи результати моніторингу школи адміністрація відстежує ефективність роботи вчителя – предметника та, при необхідності, планує шляхи корекції діяльності вчителя, або приймає рішення про вивчення, узагальнення та розповсюдження досвіду роботи педагога.

За кілька років моніторингових досліджень, постала потреба систематизації напрацьованих матеріалів. Тому кожен вчитель створив власне портфоліо. Зміст портфоліо визначили на засіданні методичної ради

Це методична картка вчителя, індивідуальний план методичної роботи у міжатестаційний період та на рік, оцінка діяльності вчителя колегами, батьками, учнями, моніторингові карти навченості учнів з предмету, вихованості класного колективу та таке інше. А також матеріали із досвіду роботи, папка самоосвіти. Підходячи до атестації вчитель матиме всі необхідні матеріали, це дасть змогу об’єктивно оцінити професійну діяльність вчителя, а методичній раді спланувати свою роботу з кадрами. Але атестація проходить один раз на 5 років, а стимулювати педагогічну діяльність необхідно за результатами кожного навчального року. Тому використовуємо такі форми оприлюднення досягнень

• відкриті уроки та виховні заходи;
• методичні тижні;
• фестиваль педагогічної майстерності;

І, звичайно, стенд «Педагогічний моніторинг», який розміщений у методичному кабінеті.

Так, як мета педагогічного моніторингу - створення позитивного емоційного та психологічного настрою на творчу роботу, забезпечення фахового зростання працівників, визначаємо такі форми заохочення педагогів за результатами моніторингу:

• подяка;
• грамота;
• матеріальна винагорода;
• підвищення категорії;
• нагородження на шкільному святі досягнень «Золотий олімп» в кінці навчального року.

Проведення моніторингу педагогічної майстерності сприяло заповненню діагностичної карти професійного рівня вчителя, дає змогу здійснити загальношкільний моніторинг якості у діяльності педагогічних кадрів, за якого методична служба отримає реальну картину щодо динаміки професійних досягнень й ускладнень педагогів, відповідності результатів педагогічної діяльності та меті школи.

Отже, моніторинг у системі роботи методичної служби не тільки забезпечує достовірною інформацією про якість та ефективність роботи вчителя, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує у педагогів інтерес до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати визнання в колективі. З року в рік удосконалюється індивідуальна творча лабораторія кожного вчителя, збагачуючи новими ідеями та знахідками, зростає творчий потенціал педагогічного колективу, рівень професійної майстерності вчителів.

Як результат комплексного оцінювання освітньої діяльності педагогів засобами моніторингових досліджень - підвищення якості освітніх послуг, ріст професійної майстерності педагогів. З кожним роком збільшується кількість вчителів, які перемагають у конкурсах педмайстерності районного рівня та входять в десятку кращих обласного туру конкурсу. Це вчителі початкових класів, фізичного виховання, правознавства, заступник директора з НВР. Вчителька географії у 2010 році стала переможцем обласного туру конкурсу та гідно представила область на Всеукраїнському рівні в м. Ужгород. Вчителька початкових класів нагороджена обласною педагогічною премією.

Педагоги НВК постійно проводять практичні семінари районного та обласного рівнів, узагальнюють досвід роботи, створюють власні методичні розробки, які представляють на педагогічних ярмарках, виставках, презентаціях.

Школа має дипломи учасника виставки «Сучасна освіта -2004», «Сучасна освіта – 2006», «Інноватика в освіті» -2009.» А на ІV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти -2013» навчальний заклад нагороджений бронзовою медаллю за організацію методичної роботи.

Навчальний заклад став учасником міжнародного Україно - Канадського проекту «4-Н». Це вимагало внесення змін в організацію навчально – виховного процесу та активізацію креативності педагогічного колективу.

Це свідчить про позитивну мотивацію педагогів до роботи спрямованої на розвиток творчого потенціалу особистості.

Результатами цілеспрямованої методичної роботи є ріст професійної майстерності вчителів, який підтверджується під час атестації педагогів.

У школі створено творчу атмосферу—такий морально-психологічний клімат, за якого посилюється мотивація творчої ініціативної праці педагогів.

Завдяки такій організації праці творчо зростає рівень професіоналізму всього педагогічного колективу школи.

Адміністрація НВК дбає про інтелектуальне «підживлення» процесів інноваційного розвитку ззовні. Розвиватись у «законсервованому» вигляді неможливо, тому школа є відкритою системою, що, як магніт, притягує й вбирає нові ідеї та їх носіїв.

Список використаних джерел

1. Моніторинг в управлінні навчальним закладом – Директор школи, №43, 2012 р.

2. Сарібіатов О. Проект. Соціологічне забезпечення моніторингу якості освіти – Директор школи № 4, 2004 р.

3. Єльникова Г. Моніторинг діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу – Директортшколи № 8, 2002 р.

4. Нетрадиційні види моніторингу навчально – виховного процесу- Завуч № 9, 2008 р.

5. Громовий А. Адміністративний моніторинг якості знань – Завуч № 48, 2008 р.

6. Шаулко В. Моніторингова діяльність методоб’єднання –Завуч №13, 2006 р.

7. Бутенко О.Моніторинг освітнього процесу- Завуч № 35, 2007 р.

8. Хлєбнікова Т. Моніторинг в управлінні процесом навчання.- Управління школою № 10, 2012 р.

9. Лемтюгова Т. Управлінський моніторинг – Директор школи № 6, 2008 р.

10. Структура моніторингу – завуч № 35, 2011 р.

11. Іванова Г. Педагогічний моніторинг – Директор школи № 43, 2006 р.

12. Мунтьян Т. Моніторинг якості освіти.:Види та напрями - Директор школи №40, 2008 р.

13. Фаєвська А. Педагогічний і психологічний моніторинг – Завуч № 30, 2007 р.