Стаття «Науково-методична служба в закладі як ефективна форма підвищення професійної майстерності вчителя»
Найважливіша умова успішної роботи школи – це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення.
В. О. Сухомлинський
Провідна роль у реалізації визначених завдань на
лежить учителю, який має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру. Для становлення професіоналізму у сучасних умовах учителю, як ніколи, необхідно не тільки по – новому вчити, а й по – новому вчитися, бути в постійному творчому пошуку. В. О. Сухомлинський вважав, що вчитель мусить постійно працювати над собою, і спинятися на досягнутому він не має жодного права. Навички і вміння вчителя, якими б досконалими вони не були, не можуть залишатися на тому самому рівні, інакше перетворяться в ремісництво.Нині суспільству потрібен не сліпий виконавець адміністративних вказівок, а висококомпетентний професіонал – педагог, який володіє глибокими педагогічними знаннями, надбанням національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень. Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре організовано методичну роботу в навчальному закладі.
Висока педагогічна майстерність може бути досягнена лише на основі належної практичної підготовки педагогічних працівників. Ефективною формою методичної роботи з педагогічними кадрами є практичні заняття, які є однією із форм навчання педагогічних працівників, в якій на основі активізації їх інтелектуальної діяльності відбувається цілеспрямований процес застосування конкретного теоретичного досвіду в конкретно визначених ситуаціях, що сприяє формуванню та вдосконаленню професійно значущих педагогічних і управлінських умінь, а значить, і професійному розвитку як такому.
Педагогічна праця вже від самих витоків має творчий і дослідницький характер, а методична робота має бути життєвою потребою кожного окремого педагога й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування і розвитку школи. Сьогодення вимагає творчого учителя, учителя – дослідника, який піднімається на вершину педагогічної майстерності, учителя, який прагне до цієї вершини, але подолати яку, мабуть, нікому не вдалося, бо межі росту удосконалення немає. Тому науково – методична робота сьогодні набуває нових елементів.
В її структурі має виявлятися вся сукупність умов розвитку особистості педагога та досягнення акмеологічного рівня його професіоналізму. У сучасній школі зросла потреба в учителях, які здатні модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного, творчого її удосконалення, використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду.
Учитель має йти в ногу з часом, бути цікавим своєму учню – майбутньому «кваліфікованому фахівцю», який пронесе спогад про свого вчителя, його науку, через усе своє життя. Як зробити так, щоб кожен педагог працював ефективно? Звичайно, потрібен новий погляд на структуру і зміст науково – методичної роботи з педагогічними кадрами.
Завдання методичної служби – моделювати і створювати умови для самореалізації та вдосконалення особистості перш за все педагога (а потім і учня) в умовах переходу від традиційних форм організації навчальної діяльності до розвивальних, проблемних. При такому підході кожний керівник навчального закладу, кожний педагог мали б можливість якомога повніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу та творчість, використовувати досвід, наукові дослідження колег.
У практику роботи вчителів нашої школи вже давно увійшли уроки з активними формами навчання. Не винятком є і методична робота. Пам’ятаючи слова В.Сухомлинського про те, що «однією з найсерйозніших хиб нашої практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», намагаємося не повторювати цієї помилки і відносно роботи з педагогічними працівниками, коли методичний захід стає театром одного актора. На мою думку, і у методичній роботі: у кожного учителя є чого повчитися і кожному є чому вчитися.
З цією метою практикуємо нетрадиційні форми методичної роботи з використанням інтерактивних технологій, де вчитель виступає в ролі дослідника, практика, експериментатора.
Залежно від того, яка тема, мета та завдання ставляться при плануванні того чи іншого методичного заходу, обираємо форму його проведення, обов’язковою умовою якого є залучення педагогів до активної співпраці, ознайомлення з педагогічними технологіями, вироблення в них позитивного ставлення до сучасних методів навчання, зацікавлення в їх використанні. Це сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів.
Методична робота з педагогічними працівниками в закладі реалізується в основному через такі форми роботи:
Колективні форми роботи:
- Творчі майстерні педагогів
- Постійно діючі проблемні семінари школи
- Педагогічні читання
- Педагогічні виставки
- Конкурси.
Групові форми роботи:
- ШМК вчителів
- Предметні тижні
- Інструктивно-методичні наради
- Творчі групи
- Школа молодого вчителя
- Школа педагогічної майстерності
Індивідуальні форми роботи:
- Самоосвіта
- Відкриті уроки
- Курсова перепідготовка
- Взаємовідвідування уроків
- Індивідуальні консультації з питань психології, педагогіки, методики
- Діагностичні анкетування
- Вивчення системи роботи вчителя
- Стажування та наставництво
В освіті головні цінності – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність. А тому не дитину треба пристосовувати до системи освіти, а школу до дитини. Отже організація методичної роботи має ґрунтуватися на глибокому вивченні та аналізі результативності навчально-виховного процесу і рівня професійної підготовки кадрів. Методична робота в закладі має особливу цінність: сприяючи розвиткові майстерності вчителя сьогодні, вона забезпечує майбутнє школи, її професійний розвиток.
Залучення педагогічних працівників до методичної роботи в школі сприяє тому, щоб учитель прагнув опановувати нові знання, розвивати професійно важливі якості своєї особистості, удосконалювати професійну діяльність. Але найважливішим є те, що вчитель оволодіває методами самоаналізу та самоконтролю своєї діяльності. Це є підставою творчого підходу до навчально – виховного процесу, бо дає можливість вчителеві самому узагальнювати свій досвід та відбирати ті наукові ідеї, що будуть найбільш ефективними в його педагогічній системі.
Отже, методична робота:
- сприяє поліпшенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школі;
- спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня;
- сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками;
- дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег;
- забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.