Стаття «Імідж сучасної школи: теорія та практика»

Вступ

Освіта в Україні гостріше потребує необхідності пристосування до умов ринкового середовища. На сьогодні ринок освітніх послуг динамічно розвивається, що вимагає особливої уваги до проблем, пов’язаних із позиціонуванням навчальних закладів.

Школа – відкрита, пов’язана з багатьма суспільними інститутами соціально - педагогічна система, про яку дедалі частіше говорять як про сферу послуг. Саме тому, керівники загальноосвітніх закладів, змушені замислитися над тим, у чому перевага їхнього навчального закладу над іншими.

Сьогодні на перший план висувається імідж успішного навчального закладу, який забезпечує якість освітніх послуг.

Створення позитивного іміджу освітньої організації підвищує ефективність діяльності закладу освіти, дає можливість якнайповніше задовольнити потреби клієнтів, якими передусім є батьки учнів і самі учні. Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватись у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб їхній заклад виокремлювався з-поміж інших, викликав бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ньому.

Проте одного бажання замало, необхідно мати науково-теоретичне підґрунтя:знати сутність понять іміджології, особливості структурних компонентів іміджу навчального закладу, мати чітке уявлення про логіку та механізми формування іміджу.

Під іміджем навчального закладу ми розуміємо емоційно забарвлений образ, утворений у масовій свідомості, який визначають співвідношенням між різними аспектами його діяльності та транслюють у зовнішнє середовище.

Формування іміджу навчальної установи – це процес, під час якого створюють певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. Метою імідж є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв’язків. Ефективність роботи навчального закладу мають, у першу чергу, визначати учні, батьки, а потім уже ті надструктури, які керують школою. Школа має перетворитися на закладу якому головною турботою всіх буде особистість дитини, її самопочуття та становище.

Потребу формування іміджу школи визначено такими причинами:

• складна демографічна ситуація посилює конкуренцію серед освітніх закладів однієї території в боротьбі за набір учнів і збереження контингенту;
• сильний позитивний імідж полегшує доступ освітнього закладу до кращих ресурсів: фінансових, інформаційних, людських, тощо;
• зі сформованим іміджем освітній заклад за рівних умов стає привабливішим для педагогів, адже може забезпечити їм стабільність і соціальний захист, задоволеність працею та професійний розвиток;
• стійкий позитивний імідж надає ефекту набуття освітнім закладом певної сили, тобто створює запас довіри до всього, що відбувається в стінах закладу, зокрема й до інноваційних процесів.

Проблема іміджу сучасної школи - це проблема пошуку, розробляння та застосування управлінських, пізнавальних і художньо-естетичних засобів створення позитивного образу навчального закладу.

Отже, актуальність та педагогічна значущість проблеми створення іміджу навчального закладу обумовили вибір теми дослідження: "Імідж сучасної школи, теорія і досвід".

Розділ І
"Теоретичні основи розвитку іміджу навчального закладу"
1.1. Історія іміджу

Теорія іміджу з’явилася на Заході в 60-ті роки. Її поява зумовлена необхідністю протидії рекламній діяльності конкурентів. Суть теорії, обґрунтованої визнаним фахівцем реклами Д. Огілві, полягала в тому, що для успішної реалізації товару важливіше створювати у свідомості споживача позитивний образ певного товару, аніж надавати інформацію про окремі специфічні його властивості.

Американський економіст Болдуїнг в 60-х роках ХХ століття ввів в діловий оборот поняття "імідж" і обґрунтував його користь для ділового досягнення успіху.

Потім імідж, як специфічний феномен, був узятий на озброєння політологією – фахівці побачили в ньому важливий напрям своєї роботи.

В 70-ті роки теорія іміджу трансформувалася в теорію бренд – іміджу, тобто створення образу не просто окремих товарів, а їхніх груп або товарних угрупувань, об’єднаних певним товарним знаком Ця теорія обґрунтувала технологію брендингу. В 70-х роках імідж став з’являтися в СРСР в журнальних і рідше, в газетних публікаціях як категорія негативна. Його розглядали в основному як маніпулятивний прийом буржуазної політики і засобів масової інформації, що використовується в цілях ідеологічної обробки масової свідомості людей.

У наш час імідж став ходовим товаром у всіх, хто займається підприємництвом і особливо політичною діяльністю. На нього при проведенні виборів в країні затрачаються величезні грошові кошти обчислювані десятками тисяч доларів. Підвищеним попитом імідж користується в естраді і театрі.

Імідж походить від лат. imago- "образ", і був відомий ще з давніх часів.

У сучасній англійській мові слово image має безліч відтінків та значень, наприклад, "образ", "зображення", "репутація", "престиж", "уявлення" (про щось), "символізувати". Досить часто в англомовній літературі використовується словосполучення "image bulding" – тобто "створення репутації", "обличчя фірми".

Імідж не лише психічний образ, а й образ, який має певні особливості, які, зазвичай не афішуються як наукові поняття. Тому образ і імідж поняття не тотожні. В. Шепель стверджує, що імідж є зовнішнім відображенням образу: "імідж є зовнішнім відображенням …людського образу в очах оточення", характеристика особистості. Імідж-поняття збірне.

Таким чином, імідж – це поліметричне явище, функції якого різноманітні. Головне його призначення – досягти ефекту особистого тяжіння. Хто повною мірою володіє функціями іміджу, тому властивий такий стан, який називається магією розташування.

1.2. Основні наукові підходи щодо формування та розвитку іміджу навчального закладу

Аналіз літератури з комплексу питань розроблення та становлення іміджу навчальних закладів засвідчив, що наразі є проблема іміджевої політики стосовно закладів освіти, підготовка керівників навчальних закладів до цілеспрямованої роботи щодо визначення іміджу та його розвитку.

Формування дитячого колективу з його системою перспективних ліній і відчуттям завтрашньої радості, скріпленого "соціальним клеєм" із працездатності, відповідальності, свідомої дисципліни заради спільної важливої справи, - ось, на погляд І. Зуєвської, одна із найважливіших умов створення власного імені, обличчя освітнього закладу. Технологія формування іміджу має містити організацію просування інформації (форми, канали, періодичність, дозування), систему зворотного зв’язку (діагностика проміжних результатів, коригування, прогностичне оцінювання).

Модернізувати школу означає оновити всі компоненти її діяльності, знайти нових розв’язків старих проблем, запропонувати свіжі організовані ідеї, реалізація яких вдихне сили в життя школи.

М. Гур’янова умовно поділяє резерви модернізації шкіл на дві групи:зовнішні та внутрішні. До зовнішніх вона відносить інтегративні моделі освітніх закладів. Внутрішні ресурси, як стверджує автор, недостатньо використовують на практиці, проте серед них вона називає розвиток шкільної додаткової освіти, а також фінансування школи із урахуванням виконання нею соціокультурних функцій.

Побудова іміджу навчального закладу як "емоційно забарвленого образу школи", часто свідомо сформованого, який має цілеспрямовано задані характеристики, що психологічно впливають на конкретні групи учнів та їхніх батьків" передбачає вирішення низки завдань:

• вивчення суспільної думки всередині школи з метою з’ясування задоволеності школою вчителями, учнями, батьками;
• розповсюдження новин, пов’язані із розвитком інноваційних процесів;
• розробляння, впровадження педагогічних новинок;
• забезпечення наявності подій у діяльності навчального закладу – встановлення ефективного зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем. Вирішення цього завдання є реалізація одного із постулатів формування суспільної думки: "Думку більше визначають події, ніж слова".

С. Сушко в роботі "Сучасна модель управління гімназією" виділяє такі напрями формування позитивного іміджу закладу освіти:

• внутрішній – у процесі формування творчого середовища та соціально-психологічного настрою в колективі, а саме: обґрунтування та впровадження інноваційних підходів до діяльності членів адміністрації, вчителів, учнів, (конкурси), презентації тощо);формування творчої команди, налагодження оптимальних міжособистісних відносин у колективі, становлення духу навчального закладу, почуття патріотизму у вчителів та учнів;
• зовнішній – під час взаємодії закладу освіти із соціальним середовищем, у формі одягу, бланків, грамот, перехід із одного ступеня навчання на інший;оформлення приміщення, підготовка ділових паперів, інформаційних проектів, буклетів, презентацій навчального закладу, розробляння проекту його розвитку).

Крім того, С. Сушко окреслює такі етапи формування позитивного іміджу навчального закладу:

• початковий імідж (створення особистого іміджу керівника, власної концепції закладу освіти, яка приваблювала б новизною й актуальністю; робота з кадрами, їх відбір і розстановка, укладання угод з вишами, створення оптимальних умов, які забезпечували б універсальність та елітарність освіти);
• прогресувальний імідж (заходи щодо створення реклами через засоби масової інформації);
• сталий імідж (стійка позитивна суспільна думка, сформована за допомогою фактичних даних за підсумками високих результатів навчання; акредитація чи ліцензування державної програми;загальновизнана популярність).

І. Зуєвська в роботі "Критерії ефективності позитивного іміджу школи" говорить проте, що позитивний імідж навчального закладу визначають:

• наявність тривалої освітньої стратегії;
• сприятливий морально-психологічний клімат;
• захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив;
• наявність об’єднаного дитячого колективу та його керівних органів;
• культ колективних традицій, проведення свят;
• постійний саморозвиток, об’єднання спільною справою дитячого,
• батьківського та вчительського колективів;
• наявність яскравої зовнішньої атрибутики:девізу, прапора, елементів одягу, власний сайт в Інтернеті тощо.

Отже, слід відзначити, що складові іміджу важко ранжувати, оскільки залежно від конкретних потреб різних груп, які звертаються до послуг освітньої установи, значущість одного компоненту іміджу школи коливатиметься.

Імідж навчального закладу - емоційно забарвлений образ який утворився в масовій свідомості, визначений співвідношенням між різними аспектами його діяльності та транслюється у зовнішнє середовище

1.3. Компоненти іміджу навчального закладу

На підставі аналізу літературних джерел можна зробити висновок про те, що імідж організації складається із певного набору пов’язаних між собою

компонентів: імідж керівника, імідж учителя, імідж учня та випускника,

репутація закладу, візуальний імідж закладу.

З погляду формування позитивного іміджу навчального закладу наведені структурні компоненти потребують більш детального розгляду.

Дуже часто думку оточення про навчальний заклад формують на підставі багатьох факторів, але найпершим є імідж директора школи. У процесі управління керівник здійснює конкретні функції, серед яких:організація та планування діяльності колективу і власної роботи;розподіл завдань та інструктаж підлеглих, контроль за ними;підготовка та читання звітів, перевірка й оцінювання результатів роботи;ознайомлення з усіма новинками у світі бізнесу, техніки, технології висування на розгляд нових ідей та пропозицій;вирішення питань, які виходять за межі компетенції підлеглих та багато інших завдань.

Керівник навчального закладу здійснює управлінську діяльність через систему відносин із дітьми, батьками, колективом працівників, адміністративними та контрольними інстанціями, різними громадськими організаціями. Зрозуміло, що ці люди певним чином аналізують і оцінюють роботу керівника. Імідж керівника насамперед поєднує харизму, зовнішність та управлінську культуру (професійні здібності).

Імідж керівника – це публічне "Я" людини, що складається з комплексу узгоджених характеристик різного змісту:зовнішніх (вербальних – що й як говорить, пише; кінетичних – як керує рухами тіла, рук, голови), середовищ них (створених людиною в середовищі – його житло, кабінет, автомобіль, за якими складають думку про нього) та внутрішніх - (темперамент, характер, здібності, мотивація, спрямування, інтереси, самооцінка тощо). Як бачимо, імідж побудовано не лише на зовнішньому вираженні, але й особистісних якостях. Причому особистий імідж у педагогічній сфері роботи є базою, а зовнішній - надбудовою. Це пов’язано з тим, що на відміну від політичної сфери діяльності, шоу-бізнесу тощо, які не мають постійної аудиторії, керівник освітньої установи задіяний у довготривалому безпосередньому контакті з відносно стабільним колективом, який має постійну можливість співвідносити відповідність його зовнішнього образу та внутрішніх якостей, що вимагає від нього як педагога високих моральних і психічних характеристик.

Як свідчить досвід, кращі сучасні керівники вже сьогодні надають пильної уваги цьому питанню, але використовують напрацювання іміджології стихійно, не знають чітко її змісту, не володіють методиками та технологіями втілення в практику роботи.

Чимале значення має зовнішність лідера. "По одягу зустрічають" - говорить відоме прислів’я і його значення в цьому разі полягає в тому, що сприйняття зовнішнього вигляду є дуже суттєвим під час першого враження про людину. Якщо це сприйняття виявилося позитивним, то подальша інформація нашаровуватиметься, незалежно від того, матиме вона позитивну чи негативну дію. Головне, що підґрунтя вже створене, перше враження – найяскравіше, але якщо сприйняття виявилося негативним, то все сказане та зроблене згодом сприйматиметься вже через призму створеного негативного іміджу.

Діловий стиль одягу керівника важливий із таких позицій: формує у батьків відчуття стабільності надійності та респектабельності закладу;демонструє рівень культури персоналу організації;дозволяє відвідувачеві бачити та чути саме керівника, а не те, що на ньому вдягнене. Культура одягу має не менше значення, аніж культура поведінки. В одязі мають бути присутні чистота й охайність. "Я не допускав у клас учителя, якщо він був неохайно вдягнений. Тому в нас стало звичкою ходити на роботу в кращому костюмі. І я сам виходив на роботу в найкращому своєму костюмі, який тільки мав", - писав А. Макаренко в "Педагогічній поемі".

Неабияке значення для керівника має мовлення, оскільки воно демонструє інтелект людини, тому працює на її імідж. А в нашому випадку і на імідж освітньої установи. Від того, наскільки значним є активний словник керівника, настільки він уміє використовувати мовні засоби залежно від мети спілкування, змісту й умов, буде зроблено висновок стосовно рівня культури й освіти закладу. Голос керівника є невід’ємною складовою іміджу. Він здатний розповісти про наші відчуття, здоров’я, походження, підвищити або навпаки, зменшити вплив зовнішнього вигляду на співрозмовника.

З огляду на вищесказане стає зрозумілим, що важливе, а часто вирішальне значення під час прийняття батьками рішення про вибір навчального закладу для дитини відіграє зовнішній вигляд директора, його вміння справити на них враження.

Коли говоримо про імідж учителя, слід насамперед пам’ятати, що професія педагога – особлива. Учителі – це люди, які завжди на очах, поруч із ними завжди перебувають батьки, учні, колеги. Педагог навчає учнів і тоді, коли мовчить, навчає своїм поглядом, поведінкою, ставленням до них. О. Булатова в роботі "Імідж педагога – мода чи необхідність?" пише: "Якщо образ учителя приємний, сприймається як "манок", то в ньому вміщено первинну силу духовної дії, такого вчителя хочеться слухати і слідувати за ним" Вигляд учителя – не лише візуальний, це і жести, і манери, і комунікабельність і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і педагогічна прозорливість і багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу.

За дослідженнями В. Шепеля, "гарний учитель" викликає такі асоціації:у молодших школярів – добрий учитель, у підлітків – справедливий, у старшокласників – сучасний. О. Мармаза доповнила цю низку результатами власних досліджень: у колег – компетентний, у батьків – порядний, у керівників – відповідальний.

Імідж учня та випускника має неабияке значення для іміджу навчального закладу, бо перші повідомляють про школу одноліткам і своїм батькам, діляться буденним життям школи по Інтернету, демонструють рівень своєї вихованості у громадських місцях, а випускники школи – головні "піарники" свого освітнього закладу.

Для батьків, які обирають навчальний заклад своєї дитини має значення якість освітніх послуг, а цей показник певною мірою можна оцінити за відсотком випускників, які вступили до ВНЗ.

Візуальний імідж навчального закладу - зорові відчуття, що фіксують інформацію про інтер’єр та екстер’єр приміщень, а також загальношкільну символіку.

Під час створення іміджу навчального закладу чималої уваги надають самій будівлі її прилеглій території. Адже вона – центр культури мікрорайону. Психологічну атмосферу в школі учень має сприймати як цікаве доповнення та продовження життя в сім’ї та суспільстві, як своєрідну творчу роботу.

З цією метою створюють не лише навчальні кабінети, але й виробничі майстерні, приміщення для індивідуальних занять і відпочинку, кабінет психолога, спортивну й актову зали, спортивні споруди тощо. Бажано доповнити зв’язок навчального закладу з навколишнім ландшафтом для ефективнішого контакту учнів з природою та зовнішнім середовищем.

Естетичний розвиток – це не розкіш, а абсолютно необхідний компонент гармонійного розвитку особистості.

На візуальний імідж навчального закладу як було вже вказано, впливає яскрава атрибутика:прапор, гімн, емблема, форма, щоденники тощо. У проспектах, буклетах, листівках, які випускає навчальний заклад, має бути логотип, який якнайкраще відповідає назві та завданням. Виставки технічної та прикладної майстерності учнів та вчителів, фотовиставки з життя навчального закладу, що експонують у районі або на виставкових майданчиках, також донесуть до споживача необхідну інформацію.

Неабиякої уваги необхідно надавати матеріально – технічному забезпеченню (наявності у достатній кількості та доступу до комп’ютерів і мережі Інтернет, сучасним технічним засобам: проекторам, ноутбукам, мультимедійним дошкам, планшетам тощо).

Отже, як бачимо, виділені компоненти, зазвичай становлять репутацію, авторитет, створюють імідж навчального закладу.

Розділ 2.
"Досвід роботи навчального закладу щодо створення власного іміджу".
2.1. Організація навчально-виховного процесу

Створення іміджу за своєю психологічною сутністю є процесом двосторонньої взаємодії, в якому активну роль відіграє як навчальний заклад, імідж-образ якого створюють, так і громадськість, яка сприймає цей імідж. Дослідження вчених свідчать, що приблизно 70% учнів і їхніх батьків роблять свій вибір під впливом створеного навчальним закладом позитивного іміджу. Тому цілком природно, що в усьому світі гімназії, ліцеї, школи, коледжі, вищі навчальні заклади ретельно формують, зберігають і удосконалюють свій імідж.

Основні показники іміджу – це загальна популярність, репутація, швидкість реагування на соціальне замовлення, надійність, конкурентоспроможність.

Катеринопільська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 2 не є винятком щодо розв’язання проблем іміджу школи.

Школа заснована в 1957 році, розміщена в центрі селища на території якого розташовані ще два навчальні заклади: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та економіко-математичний ліцей. Селище невелике, з населенням менше 6 тисяч жителів, тому й учнів небагато, школі приходиться "конкурувати" з двома навчальними закладами.

Позитивний імідж нашого закладу проводимо у двох напрямках:

• в організації навчально-виховного процесу;
• у тісній співпраці з громадськістю.

Організація навчально-виховного процесу спрямована на створення дієвої, ефективної, творчої внутрішньої атмосфери. Під час організації навчально-виховного процесу використовуємо складові: якісні освітні послуги, ефективний науково – методичний супровід, удосконалена виховна робота, зміцнення матеріально – технічної бази, співпраця з вищими навчальними закладами та громадськістю.

Проблему іміджу тісно пов’язано з проблемою успіху, тобто можна створити своєрідну формулу іміджу: імідж = успіх.

Важливу роль надаємо плануванню роботи школи, як на п’ять років так і на поточний рік. Завершуючи виконання Проектно-цільової комплексної програми на 2010-2015 рік, можемо робити висновок, що майже всі пункти проекту виконано, про що звітуємося перед батьками та громадськістю на Загальній Конференції у червні місяці. Щороку адміністрація школи висвітлює досягнення учнів у навчанні, виховання учнівської молоді за поточний рік, участі учнів у районних та обласних олімпіадах, Малій Академії Наук, спортивних змаганнях, а директор школи звітує про свою роботу, як керівник даної установи. Проведенню такої конференції передує багатогранна виставка творчих робіт учнів та вчителів перед батьками та громадськістю, демонструються відео кліпи про досягнення школи у поточному навчальному році.

Школа є опорною у Катеринопільському освітньому окрузі до якої входять: Кайтанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Бродецький НВК та дошкільний заклад "Казка". На базі школи ось вже протягом десяти років організовано профільне навчання природничого та філологічного напрямків та ведеться до профільна підготовка (поглиблене вивчення предметів). Для вивчення профільних предметів старшокласників поділено на групи, відповідно до профілю навчання вони обирають факультативи, спецкурси, гуртки, теми науково – дослідницьких робіт. Добре організоване профільне навчання дає змогу залучати до навчання учнів з навколишніх сіл. Щороку у школі навчається біля 60 учнів з навколишніх сіл, що підвозяться Шкільним автобусом. Аналізуючи підвіз дітей з навколишніх населених пунктів, робимо висновок, що протягом останніх п’яти років в школі бажають навчатися не тільки старшокласники, а й діти середніх класів та шести річки з інших сіл.

За підсумками вступу випускників нашої школи до вищих навчальних закладів можна зробити висновки, що вчителі школи забезпечують освітні цілі - надають якісні послуги, тобто забезпечують той рівень знань, який необхідний випускнику для успішного проходження ЗНО, вступу до закладів вищого ступеня. В нижче наведеній таблиці показано результати вступу випускників школи у заклади вищого ступеня:

Школа тісно співпрацює з вищими навчальними закладами: Білоцерківським аграрним університетом, Черкаським Державним університетом Ім. Б. Хмельницького, Уманським Національним університетом садівництва. З цими закладами укладені угоди на співпрацю зі школою.

На базі нашого закладу викладачами Білоцерківського університету щороку проводиться профорієнтаційна робота, викладачі проводять заліки щодо вступу випускників району до університету.

В школі працює стабільний висококваліфікований педагогічний колектив.

Серед 33 педагогів – 12 вчителів - спеціалісти вищої категорії; 9 вчителів – спеціалісти першої категорії, 3 – старших вчителі, 1 педагог нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.

Педагоги школи беруть активну участь у методичній роботі району. 6 вчителів є керівниками різних методичних структур району, а шкільний психолог Трюхан Л. В., вчитель географії Коваленко Н. В. є членами обласних творчих груп. Протягом останніх 3-х років на базі школи проведенні районні семінари "Міжпредметні зв’язки при вивченні теми "Оптика", "Особистісно-зорієнтоване навчання та використання ІКТ при вивченні української мови", на базі закладу для психологів району було проведено психолого-педагогічний семінар і тренінг на тему: "Профілактика професійного вигоряння вчителя", вчителі вищої категорії проводили майстер-клас з предметів світова література та біологія.

Всі педагогічні працівники складають і реалізують щорічні особисті програми науково-методичної роботи. Щороку вчителі школи беруть участь в районному конкурсі "Учитель року" та "Класний керівник року".

Гірник А. В. – вчитель української мови і літератури стала переможцем у 2012 році, яка виступила у фіналі районного туру "Грані педагогічної майстерності", Жоломко Н. В. – вчитель української мови і літератури у 2013 році виборола перше місце в номінації "Класний керівник року", Юрпольська В. М – перше місце в номінації "Учитель трудового навчання".

Досягнення вчителів відображаються щорічно у шкільному "Рейтингу методичної роботи".

Вчителі-предметними є координаторами Міжнародних дитячих ігор: Вовкотруб Л. В. - координатор гри "Грінвіч", Кураш Н. В. – "Колосок", Жоломко Н. В. - "Соняшник", Мандрика Л. В. - "Геліантус", Глущик О. В. - "Бобер" та "Кенгуру". 80% учнів приймають участь в Міжнародних іграх.

В школі забезпечується якість методичної роботи. У 2013-2014 навчальному році отримав значне оновлення методичний кабінет школи, в якому нагромаджено фахові видання, матеріали передового педагогічного досвіду, навчальні програми. Кабінет підключено до мережі Інтернет.

Особливого значення для учнів їх батьків і педагогів набула традиція презентації досягнень школи в день її народження. Особливо вдало проведено презентацію під час святкування 50-річного ювілею школи.

Для забезпечення належних умов щодо організації навчально-виховного процесу створено відповідну матеріально-технічну базу за такими напрямками: формування фонду навчальної, методичної літератури, періодичних видань, створено 2 комп’ютерні класи з підключенням до мережі Інтернет. В школі наявні 3 ноутбуки, 2 проекційні дошки, для проведення дослідницької роботи працює шкільна теплиця.

З метою якісного надання освітніх послуг наш навчальний заклад має систему додаткової освіти через групові та індивідуальні консультації, екскурсії, участь у різного роду шкільних та позашкільних заходах.

Школа тісно співпрацює з районною дитячою бібліотекою. Спільно з бібліотечними працівниками в школі проходять такі заходи як: свято Хліба, Андріївські вечорниці, виховні години на теми патріотичного виховання, науково-практичні конференції до Шевченківських днів, бесіди за круглим столом. Новизною в діяльності педагогічного та учнівського колективів є відтворення народних традицій свят та обрядів.

В школі організовано і працює шкільне лісниче об’єднання "Ліщина", члени якого (а це учні 10-х класів), вивчають деревостан і типологію місцевого лісу. Щороку члени лісничого об’єднання беруть участь у Всеукраїнській акції "Майбутнє лісу в твоїх руках", під час якої висаджують червоний дуб, граб, клен. Робота шкільного об’єднання постійно висвітлюється в місцевій пресі.

Іміджу школи сприяє атрибутика. Катеринопільська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2 має свою емблему, гімн, прапор школи. Це підвищує корпоративний дух і формує обличчя закладу на ринку освітніх послуг.

Важливою складовою іміджу школи є робота над упровадженням і зміцненням традицій:

• посвята в першокласники на святі Дня знань;
• посвята в старшокласники;
• день самоврядування до Дня учителя;
• день народження рідної школи (жовтень місяць);
• козацькі забави;
• зустрічі з випускниками школи;
• свято Покрови;
• Андріївські вечорниці;
• Свято Миколая;
• День Соборності України;
• Кращий клас та кращий учень року;
• Зустрічі з випускниками різних поколінь;
• Випуск шкільної газети.
• Проведення Днів відкритих дверей для учнів, батьків інших шкіл (квітень).

Великого значення педагогічний колектив надає роботі з батьками. В школі діє батьківський лекторій "Виховуємо майбутнього громадянина України". Кожна остання п’ятниця місяця – зустріч батьків з представниками медицини, правоохоронних органів, працівниками комісій і служб райдержадміністрації.

Добре налагоджена робота з класними батьківськими комітетами дає змогу залучати батьків не тільки до вирішення проблем школи, а й проводити спільні свята та різні заходи. У рамках роботи "Школи сприяння здоров’ю"

спільно з батьками проводяться години спілкування класних керівників, шкільної медичної сестри на теми виховання здорової дитини, тематичні виховні години з учнями та батьками щодо здорового способу життя. Переважна частина батьків переймаються проблемами школи, надають посильну допомогу у вирішенні тих чи інших проблем закладу. У школі напрацьовано чимало методів здійснення зворотного шляху: щомісячне інформування батьків через щоденник та листівки з успішністю дитини, завдяки яким батьки мають можливість ознайомитись із результатами освітнього процесу, запланованими екскурсіями, проведення в школі акцій, ярмарок тощо.

Інформаційним центром в школі є веб-сайт.

Створення шкільного сайту дає змогу батькам більш детально знайомитись із життям школи, щоденно дізнаватись про новини школи.

Анкетування батьків щодо обрання профілів навчання у старшій школі, дає змогу порівняти бажання батьків та дітей щодо подальшого навчання та вибору майбутньої професії.

Проведення спільних свят, класних годин вчителя, учнів разом з батьками дає змогу поспілкуватися в неформальному оточенні та надавати батькам можливість ґрунтовніше познайомитись із педагогічним колективом.

Всі ці фактори дають змогу педагогічному колективу школи спільно з батьками створювати дружню команду, яка має спільну, єдину мету – дати дітям можливість вирости вільними, гармонійно розвинутими особистостями.

2.1. Співпраця закладу з громадськістю

Важливою складовою для створення іміджу школи є співпраця з громадськими організаціями. В школі ось уже протягом 10 років працює волонтерський загін "Турбота", яким керує педагог-організатор Голуб Л. В.

До складу загону входять учні середньої і старшої ланки. День людей похилого віку, День інваліда, День ветерана, збір і відправка малюнків, листівок воїнам, які захищають Україну в дні окупації – першочергове завдання шкільного волонтерського загону. Загін свою роботу координує з районною ветеранською організацією, з районною радою воїнів -афганців. Частими гостями члени загону є в реабілітаційному центрі "Сонечко", особливо під час проведення свята Святого Миколая для дітей із вродженими вадами, з концертами діти виступають перед хворими в районній лікарні, відвідують хворих в інтернаті. Постійна турбота про ветеранів – всі ці заходи сприятливо поширюються серед жителів селища, установ і організацій. Загін "Турбота" неодноразово нагороджувався дипломами, грамотами відділу освіти, а у 2011році –виборов третє місце в області. За участь в обласному Інтернет – проекті "Ми патріоти Черкащини" в підпроекті "Добро починається з тебе", у 2014 році керівнику загону Голуб Л. В. вручено подяку від обласного комітету профспілок працівників освіти.

Колектив школи організовує зворотній зв’язок із громадськістю, активну рекламу за межами школи, в тому числі через сайт в Інтернеті та ЗМІ.

Свої надбання педагоги школи поширюють через педагогічні видання "Шкільний світ", журнал "Відкритий урок", у збірниках науково-педагогічних конференцій, в інтернет-конференціях пропагують свої доробки. А це дозволяє оцінювати ступінь розвитку нашого навчального закладу та планувати його перспективи.

Вчителі школи є активними у роботі органів місцевого самоврядування.

Два вчителі є депутатами селищної ради. Через органи самоврядування вирішують проблеми школи, селища, що також створює позитивний імідж

школи серед великої частини керівників, підприємців, жителів селища. Традиційно педагоги та учні вітають з професійними святами працівників сільського господарства, медичних працівників, працівників культури, листівками, що також позитивно впливає на імідж школи.

Отже, для того, щоб школа була конкурентоспроможною, мала авторитет, популярність, свій імідж, вона повинна мати:

• власну місію, філософію;
• неповторну систему звичаїв, традицій;
• якісні освітні послуги;
• оригінальну систему навчання та виховання;
• зв’язки з вищими навчальними закладами;
• систему надання інформації споживачам про свій потенціал, успіхи та
• освітні послуги;
• тісну співпрацю з батьками, громадськістю.

Сформований позитивний імідж школи дозволяє вирішувати такі завдання:

• підвищення привабливості навчального закладу в першу чергу для учнів, батьків селища та прилеглих сіл;
• підвищення ефективності заходів щодо надання нових освітніх послуг;
• поліпшення соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі;
• підвищення рівня організаційної культури навчального закладу й якості освіти.

Висновки

Отже, імідж навчального закладу – це складне явище, яке містить чимало чинників. Метою формування позитивного іміджу навчального закладу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, установлення та розширення партнерських зв’язків. Знання особливостей структурних компонентів іміджу навчального закладу дозволяє свідомо та цілеспрямовано формувати позитивний імідж закладу.

Подальші теоретико-прикладні дослідження мають встановити напрями й етапи формування позитивного іміджу навчального закладу.

Список використаних джерел

1. Булатова О. Имидж педагога – мода илинеобходимость? [Текст] / О. Булатова// Директор школи. Україна – 2003. - №2 –с. 10 – 12.;

2. Гурьянова М. Резервы модернизации сельськой малочисленной школы [Текст]//. Народное образование, -2004, -№8 – с. 67 – 76;

3. Зуєвська І. Критерії ефективності позитивного іміджу школи [Текст]//Директор школи. – 2006 -№ 2 (386) - с. 10-13.;

3. Мармаза О. І. Використання потенційних можливостей іміджології в управлінні закладами освіти [Текст]/ О. І. Мармаза // Управління школою. – 2009. -№19 – 21. –С. 55 – 59.

4. Шепель В. Имиджология. Какнравитьсялюдям – М., 2005 – 456 с.

5. Шепель В. ИмиджелогияКакнравиться людям [Текст]/ В. М. Шепель. – М: Народноеобразование 2002. – 576 с.