Стаття «Наукові засади та функції управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі»

Ключові слова: управління, управлінський цикл, функції управління.

Постановка проблеми та її значення  Наукова теорія управління загальноосвітнім навчальним закладом інтенсивно почала розвиватися за останні 30 років, але і на сьогодні немає єдиного погляду на зміст таких понять, як управлі ння, керівництво, функції управління, методи управління. Це зумовлено тим, що дана проблема має багатоаспектний характер і синтезує в собі дані таких наук, як економіка, філософія, соціологія, фізіологія, педагогіка, кібернетика та ін.

Метою статті є висвітлення сутності управління у загальноосвітньому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Управління — це діяльність, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на управлінську систему з метою її максимального функціонування. Неодмінною умовою функціонування управлінської системи с рух інформації від органу управління до об'єкта управління і назад.

Питання управління навчальним закладом, зокрема школою, належить до ряду актуальних, тому постійно досліджується вченими на предмет його вдосконалення. Управління навчальним закладом містить у собі мету, завдання, що стоять перед школою, базується на закономірностях, принципах, змісті, формах та методах функціонування головних структурних компонентів і складових загальноосвітнього закладу. Невід'ємною частиною управління є процес його здійснення, що складається із послідовних етапів, які прийнято називати універсальним управлінським циклом (розробка і прийняття рішення, моделювання, організація, регулювання, контроль, корекція та ін.). Головною метою управління є забезпечення стабільного функціонування та розвитку навчального закладу.

У різних джерелах функції управління навчальним закладом класифікуються за різними основами. Найпоширенішими з них є три класифікаційні ознаки: етапи процесу управління; структура і вид об'єкта управління; сфера чи вид діяльності. Функції, що виділяють за стадіями управління, називають загальними це зокрема планування, прогнозування, аналіз, організація, стимулювання, контроль та виділяють дві групи управління нею: класичні (до яких віднесено вироблення і прийняття управлінського рішення, організацію діяльності школи, її регулювання та коригування, облік і контроль) та пріоритетні (консультативна, представницька, менеджерська, політико-дипломатична) [9]. Також пропонується розрізняти класичні, діяльнісні і модернізовані функції директора загальноосвітнього навчального закладу [1].

У більшості прийнято спиратися на класифікацію засновника адміністративної школи управління А. Файоля, що стала класичною для загальної теорії управління. У рамках створеної ним теорії адміністрації, метою якої була розробка універсальних принципів управління [5,181-187], виділяється п'ять основних функцій управління:

• планування функція управління, яка полягає у визначенні цілей діяльності, необхідних для їх досягнення засобів, а також у розробці методів, найбільш ефективних у конкретних умовах;
• організація формування структури об'єкта і забезпечення всім необхідним для його нормальної роботи, тобто створення умов для досягнення запланованих цілей;
• мотивація активізація працівників і спонукання їх до ефективної діяльності в напрямі поставлених цілей, за посередництвом економічного та морального стимулювання зі створенням умов для розвитку і прояву творчого потенціалу співробітників;
• координація забезпечення узгодженості в роботі всіх ланок системи шліхом установлення зв'язків і комунікацій між ними;
• контроль якісний і кількісний облік і оцінка результатів роботи, на основі якого проводиться коригування раніше прийнятих рішень і планів [17].

Автори одного з найпопулярніших підручників з менеджменту М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі розрізняють так звані первинні функції управління (планування, організацію, мотивацію і контроль) і два інтегруючі їх процеси комунікацію (обмін інформацією) і прийняття рішень [7]. При цьому від себе ми можемо конкретизувати, що прийняття рішень виступає обов'язковою початковою ланкою будь-якої управлінської дії, а обмін інформацією виконує скоріше не самостійну, а допоміжну, обслуговуючу роль по відношенню до всіх функцій управління.

Розглянемо, як ці класичні класифікації функції менеджменту модифікуються в різних джерелах по відношенню до управління закладами освіти.

Загалом, огляд літературних джерел дозволяє виділити такий перелік функцій управління навчальним закладом: планування, керівництво, організація, координація, контроль, прийняття рішень, об'єднання і згуртування колективу, мотивація, оцінка, комунікація, представництво, ведення переговорів, укладення угод тощо. За даними дослідження Г. Єльнікової, в проаналізованих нею розвідках виділення функцій управління загальноосвітнім навчальним закладом розподілилось таким чином:

• функцію планування виділяють 78% авторів (в тому числі 40% з них до цієї функції відносять передбачення і програмування);
• функцію підготовки і прийняття управлінського рішення 40%;
• організації 93%;
• мотивації або стимулювання 36%;
• регулювання 46%;
• координації 36%;
• контролю, обліку й аналізу 93%;
• функцію аналізу виділяють в окрему специфічну діяльність 22% дослідників [2,75-77].

Загалом, звертаючи увагу на певну складність переліків функцій управління навчальним закладом, корисно звернутись до дослідження Л. Онищук, в якому на основі аналізу існуючих класифікацій управлінських функцій в ретроспективі їх розвитку робиться висновок про існуючу тенденцію ускладнення управлінської діяльності керівників різних рівнів і різних систем, а також змісту управління під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Але, як виходить із загальновідомих принципів менеджменту, чим простішою є система, тим надійніше й ефективніше вона працює. Тому зокрема і надмірну деталізацію функцій управління навчальним закладом слід розглядати як негативний факт. Намагаючись позбутись цього недоліку, вважаю за доцільне всі функції управління навчальним закладом поділяти лише на три основні, а вже в їх рамках виокремлювати підфункції. Це такі три функції:

• підготовка до виконання роботи (включає планування, прогнозування, проектування);
• організація виконання роботи (включає мотивацію, координацію, безпосередньо організацію та регулювання);
• контроль виконаної роботи (включає аналіз, діагностику, контроль і оцінку).

Безпосереднє управління загальноосвітнім навчальним закладом як державною установою здійснює директор, який призначається на посаду органом державного управління. Його обов'язки чітко визначені в Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад (Освіта, 1993, 3 вересня), де вказано, що директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики, розпоряджається шкільним майном і коштами в установленому порядку, затверджує кошторис та його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в банках, розпоряджається кредитами, видає накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу, організовує і контролює навчально-виховний процес, відповідає за якість роботи педагогічного колективу, охорону дитинства і праці, створює умови для позакласної та позашкільної виховної роботи, призначає і звільняє своїх заступників і педагогічних працівників, затверджує їхні посадові обов'язки та правила внутрішнього розпорядку (разом із профспілковим комітетом), створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, несе відповідальність за свою діяльність перед колективом школи, батьками, місцевими органами влади, громадськістю.

Успіх управління школою залежить від позиції директора, стилю його роботи, компетентності, переконаності в необхідності демократизації управління.

В типології визначено декілька підходів до стилів та методів управління:

• За змістом фактору, що впливає на людину: економічні, організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні методи.
• За характером цілей: діловий та бюрократичний методи і стилі.
• За способами впливу (формальному й неформальному): директивний (формалістичний), товариський (авторитетний) та поблажливий.
• За ступенем прояву одноосібного та колегіального способів впливу: автократичний (авторитарний, вольовий), демократичний і пасивний (ліберальний) методи та стилі.

В системі управління застосовують також методи та стилі: організаційно-розпорядчий, організаційно-педагогічний, соціально-психологічний, економічний, які можуть скласти класифікацію універсальних груп методів управління навчальними процесами.

У цілому, визначивши сутність управління навчальним закладом як систему процесів упорядкування структури і регулювання діяльності працівників загальноосвітнього навчального закладу, яка розкривається в єдності забезпечення цілісності закладу, підтримання заданого режиму діяльності й досягнення поставлених цілей розвитку за посередництвом прийняття рішень і обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами і структурними підрозділами закладу; а також домовившись розуміти зміст управління навчальним закладом у багатстві основних функцій управління, ми отримуємо можливість більш детальних аспектів управління навчальним закладом.

Найперспективніші з них це аспекти, що мають вихід на практику застосування методів управління навчальним закладом і стосуються активізації творчості менеджерів і стимулювання інновацій в навчально-виховному процесі.

Висновки

Процеси, які відбуваються в українському суспільстві та світі, перетворення зачепили сучасну школу і зумовили необхідність модернізації сучасної освіти. Тож, одним з перспективних шляхів модернізації можна визначити впровадження інновацій у діяльність загальноосвітнього навчального закладу і в процес управління цією діяльністю. В даний час суттєві недоліки в управлінні сучасною школою пов’язані з перевагою в практичній діяльності багатьох керівників шкіл традиційних форм і методів контролю без урахування сучасних тенденцій у розвитку освітніх установ.

Одним з таких недоліків є її спрямованість виключно на підвищення успішності учнів, в той час коли потрібно з урахуванням нової педагогічної парадигми всі зусилля спрямувати на підвищення якості освіти, однією зі складових якого є особистісне зростання учнів.