Методична розробка «Упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження визначається тим, що сьогодні виняткового значення набуває національне, патріотичне та громадянське виховання, яке має забезпечити всебічний розвиток, соціальну активність і цілісність особисто сті, здатної до самостійного мислення, суспільної діяльності, успадкування духовних надбань українського народу. Це потребує створення системи управління виховною роботою, упровадження якої сприяло б успішному формуванню громадянина суверенної Української держави.

Основи національно-патріотичного виховання закладено вітчизняними філософами та громадськими діячами — Г. Сковородою, М. Драгомановим, М. Грушевським. Значний внесок у висвітлення проблеми розвитку патріотизму, національної свідомості особистості зробили роботи І. Беха, Н. Косарєва, І. Підласого, М. Рагозіна, Г. Сороки, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської та інших. Способи реалізації принципів національно-патріотичного виховання в практичній діяльності педагогів розглянуто в дослідженнях І. Беха, Л. Кацинської, М. Красовицького, А. Розенберга й інших. Проблеми формування національних і загальнолюдських цінностей в учнівської та студентської молоді в процесі освіти досліджують О. Вишневський, В. Іванчук, М. Таланчук та інші. Питання вивчення, узагальнення й використання досвіду організації національно-патріотичного виховання розробляють О. Кузьменко, Т. Рабченюк, Л. Кацинська, О. Киричук, М. Красовицький та інші.

Разом із тим можна констатувати недостатню розробленість проблем якісного впровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи загальноосвітнього навчального закладу, технології управлінської роботи з педагогічними кадрами щодо реалізації системи національно-патріотичного виховання. Виникає нагальна потреба в пошуку засобів, що дозволяють управлінцям ефективно визначати джерела утруднень у вихованні національної свідомості дітей та молоді, обирати найбільш конструктивні шляхи подолання труднощів і адекватно діяти в конкретних педагогічних ситуаціях.

Сучасне виховання в Україні має забезпечувати прилучення молоді до світової культури й загальнолюдських цінностей. Але у зв’язку з цим постає одна з найважливіших проблем сучасного розвитку педагогічної теорії і практики — з’ясування співвідношення і взаємодії національно-патріотичного та вселюдського в процесі виховання підростаючих поколінь. Традиційна система навчально-виховної роботи, що склалася в загальноосвітній школі, не дає в повному обсязі можливостей для розв’язання накопичених проблем. Практика дозволила виявити такі суперечності впровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи:

• між необхідністю виконання соціального замовлення щодо виховання патріота, громадянина й існуючою системою виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі;
• між теоретичними знаннями педагогів, батьків, керівників школи щодо здійснення національно-патріотичного виховання та повсякденною соціальною практикою.

Таким чином, актуальність проблеми та її недостатня наукова розробленість визначили тему досвіда роботи – «Упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати діяльність адміністрації школи з упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи освітньої установи й на діагностичній основі розробити відповідну комплексно-цільову програму та  здійснити її науково-методичне та фінансово-економічне обґрунтування.

У процесі роботи перед нами постали такі завдання:

• на основі аналізу наукової літератури здійснити сутнісну характеристику системи національно-патріотичного виховання й обґрунтувати зміст управлінської діяльності з упровадження такої системи в практику роботи школи;
• проаналізувати основні методи й методики дослідження, стан управлінської діяльності з упровадження системи національно-патріотичного виховання;
• розробити комплексно-цільову програму з удосконалення впровадження системи національно-патріотичного виховання, визначити її прогнозовану якість, необхідний обсяг фінансування й надати методичні рекомендації щодо реалізації.

Об’єкт дослідження: система національно-патріотичного виховання.

Предмет дослідження: упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи.

Відповідно до визначених мети та завдань було використано такі методи дослідження:

• теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових праць з проблем управління школою й виховною діяльністю, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, кваліметричний підхід до розробляння параметрів, критеріїв і показників стану впровадження системи національно-патріотичного виховання;
• емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, вивчення практичного досвіду роботи педагогів, психологів, керівників шкіл;
• методи математичної статистики й обробляння інформації: комп’ютерне обробляння результатів, побудова графіків, таблиць, схем.

База дослідження: Харківська загальноосвітня школа І–ІIІ ступенів № 96 Харківської міської ради Харківської області.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл: упорядковано комплекс методик для діагностики стану впровадження системи національно-патріотичного виховання, у тому числі й кваліметрична модель оцінки управлінської діяльності, розроблено комплексно-цільову програму з удосконалення управлінської діяльності й методичні рекомендації щодо реалізації такої програми. Результати дослідження можна використати як базові для організації аналогічної діяльності в інших загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ).  

У ході дослідження було проаналізовано «Теоретичні основи впровадження національно-патріотичного виховання в практику роботи школи» визначено сутність системи національно-патріотичного виховання, шляхи й засоби її впровадження в практику роботи школи, зміст діяльності керівників у цьому напрямі.

Також проведено «Аналіз стану впровадження національно-патріотичного виховання в практику роботи школи» розкрито загальні питання методики дослідження, проведено аналіз стану проблеми в базовому навчальному закладі. Було розроблено програму аналізу, яка передбачає чотири мікродослідження, сформовано для їх проведення експертну групу в складі 5 осіб. Під час аналізу ми дійшли висновку, що якість управлінської діяльності за означеним напрямом дорівнює 0,54, що відповідає недостатньому рівню. Окрім цього, за допомогою діагностичних методик проведено ґрунтовний аналіз стану проблеми, а саме: обізнаність учасників навчально-виховного процесу з питань національно-патріотичного виховання, ціннісні орієнтації молоді, моральні якості вихованців. З’ясовано основні проблеми, які потребують розв’язання.

Із цією метою прийнято рішення розробити комплексно-цільову програму, яка сприятиме підвищенню рівня управлінської діяльності з означеної проблеми.

Було здійснено «Розроблення комплексно-цільової програми та методичних рекомендацій щодо її реалізації» на діагностичній основі було розроблено комплексно-цільову програму, яка розрахована на 1 рік і складається з чотирьох етапів: інформаційно-аналітичний, організаційний, практичний, узагальнювальний.

Проведено експертизу комплексно-цільової програми. Її прогнозована якість дорівнює 0,93, що відповідає достатньому рівню. Здійснено фінансово-економічне обґрунтування впровадження програми, з’ясовано, що кошторис валових витрат на її реалізації становить 14 848, 79 грн. Упровадження комплексно-цільової програми можливе за рахунок диверсифікації джерел фінансування: бюджетні кошти, матеріальні благодійні внески, спонсорські кошти.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та практичної роботи дало підстави дійти таких висновків.

1. З’ясовано, що національно-патріотичне виховання дітей і молоді — це комплексна системна та цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

2. Установлено, що можна виділити такі функції управління системою національно-патріотичного виховання: інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, планово-прогностична, організаційно-виконавча, контрольно-діагностична, регулятивно-корекційна.

3. Описано основні питання методики дослідження, розроблено програму емпіричного дослідження, яка передбачає чотири мікродослідження.

4. Проаналізовано стан упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи, визначено недостатній рівень управлінської діяльності в цьому напрямі.

6. На діагностичній основі розроблено комплексно-цільову програму з удосконалення управлінської діяльності відповідно до теми й мети дослідження.

7. Здійснено експертне оцінювання розробленої програми. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації комплексно-цільової програми.

8. Здійснено розрахунок валових витрат на реалізацію комплексно-цільової програми.

Основним висновком дослідження є досягнення поставленої мети й виконання завдань. Однак проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, перспективним напрямом є вивчення питань культурно-національного та морально-етичного розвитку вчителя для втілення ідей національно-патріотичного виховання.