Організація індивідуального навчання молодших школярів із домінуючою правою або лівою півкулею головного мозку

Кінець ХХ століття охарактеризувався справжніми революційними змінами у навчанні. Перш за все це пов’язано із запровадженням в освітянському просторі України особистісно орієнтованого навчання.

У технології особистісно орієнтованого навчання особливе значення надається такому факт ору, який у традиційній педагогіці майже не враховується, - індивідуальному навчанню. Кожен учитель має знати психофізіологічні особливості своїх учнів, щоб правильно вибудувати схему спілкування, поведінку, методику викладання.

Щоб забезпечити ефективність навчання школярів, учитель повинен враховувати в першу чергу такі психофізіологічні особливості дітей: функціональну асиметрію мозку: ліво-, правопівкульний інтелект; стилі навчання за основними каналами сприйняття (аудіальний, візуальний, кінестетичний); темперамент.

Учні з лівопівкульним інтелектом. Ліву півкулю психологи називають «логічною» і «мовною», бо вона є домінуючою при виконанні таких операцій, як: читання, писання, рахунок, логічні розрахунки. Учень з лівопівкульним інтелектом логік (класифікує за істотними ознаками) і аналітик (аналізує і деталізує, застосовуючи дедуктивний спосіб). Він має алгоритмічне, символічне, схематичне мислення. Умовно учнів з лівопівкульним інтелектом можна назвати «мислителями». Як правило, у «мислителів» провідна рука права.

Учні з лівопівкульним інтелектом найкраще сприймають навчальний матеріал, якщо він викладений чітко, логічно, структуровано, деталізовано, з багаторазовим повторенням, з використанням схем, таблиць, правил, завдань на аналітичне мислення.

Тому у навчанні школярів із домінуючою лівою півкулею широко використовуються евристичні та проблемні методи і прийоми, які потребують застосування логічного та аналітичного мислення, мови. Ось деякі з них: метод «Прес», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Діаграма Вена», «Сенкан», «Семантична карта», логічні вправи на встановлення зв’язків (“Знайди відповідності», «Вилучи четверте зайве») тощо.

Метод «Прес» заснований на аналітичній мисленнєвій діяльності учнів і може активно використовуватися на переважній більшості уроків у початковій школі. Наприклад, на уроці «Основи здоров’я”: «Я вважаю, що кожна людина повинна стежити за своїм здоров’ям, тому що лише здорова людина почувається щасливою. Наприклад, здорова дитина гарно навчається, займається спортом, іншими улюбленими справами, може подорожувати, завжди перебуває у гарному настрої. Отже, кожен повинен берегти своє здоров’я». А ось приклад використання методу «Прес» на уроці «Я і Україна»: «Я вважаю, що людина повинна багато працювати, тому що праця є запорукою справжнього життєвого успіху. Наприклад, Андрій Шевченко став знаменитим у всьому світі футболістом завдяки наполегливій праці з дитинства. Отже, якщо хочеш бути знаменитим, багато і наполегливо працюй».

Метод «Мозковий штурм» використовують для активізації мислення при вирішенні якоїсь проблеми, яка має декілька шляхів розв’язання. Наприклад, на уроці «Я і Україна» у 4-му класі вчитель може дати завдання школярам пошукати спосіб порятунку для мандрівників, які заблукали в мішаному лісі. А на уроці з «Основ здоров’я” – запропонувати ідеї, як допомогти татові позбутися шкідливої звички – паління.

Прийом «Сенкан» варто використовувати на підсумковому етапі уроку. Цей прийом допомагає учням узагальнити та чітко сформулювати своє уявлення про якесь поняття. Наприклад, на уроці читання в 4-му класі під час вивчення розділу «Українська народна творчість» учні складають сенкан про загадку.

Загадки

Цікаві, кмітливі.

Захоплюють, розвивають, навчають.

Гарне тренування мозку і уяви.

Мудрість.

Оскільки учні з лівопівкульним інтелектом мають відтворювальну уяву, їм варто пропонувати завдання на розвиток зв’язного мовлення відтворювального характеру. Наприклад, переказ тексту, переказ зі зміною особи оповідача, переказ з докладним цитуванням авторського тексту, оповідь про життя героя твору, усний (письмовий) відгук на прочитану книгу тощо.

Учні з правопівкульним інтелектом. З домінуванням у школяра правої півкулі психологи пов’язують здатність дитини до малювання і сприйняття гармонії форм і кольору, музичний слух, артистичність, мрійливість, тобто творчу діяльність.

У цих дітей переважає візуальне сприйняття, невербальний, практичний інтелект; швидка обробка інформації; мимовільна пам’ять; конкретно-образне, пошукове, творче мислення, дуже розвинена уява. Для них характерне синтетичне (цілісне) сприйняття. Люди з добре розвинутою правою півкулею загалом люблять уявляти узагальнену картину.

Учні з правопівкульним інтелектом талановиті, неординарні особистості; невипадково їх вважають цвітом нації. Якщо вони погано навчаються, то це лише тому, що методи навчання не відповідають їхнім особливостям. Діти з правопівкульним інтелектом дуже вразливі і потребують більш уважного ставлення до свого психоемоційного стану. Правопівкульники – це люди з провідною лівою рукою. Умовно таких учнів можна назвати «художниками».

Навчаючи учнів з домінуючою правою півкулею, учитель має застосовувати пояснювально-ілюстративні методи асоціативного та проектно-творчого характеру. Учням-правопівкульникам краще подавати інформацію візуальними засобами (навчальні і художні фільми, презентації, картини, ілюстрації до творів тощо), за допомогою музики, мистецтва, що передбачає залучення уяви, інтуїції.

При поясненні нового матеріалу для учнів-правопівкульників не потрібне багаторазове словесне повторення (як того потребують «мислителі»). Учні з домінуючою правою півкулею легше засвоюють правила, якщо вони самі "схоплять" принцип, причому часто на інтуїтивному рівні; правопівкульники навчаються від загального до часткового.

Емоційне тло дуже важливе для дітей з правопівкульним інтелектом. Вони найлегше запам’ятовують інформацію з високим емоційним навантаженням. Для активізації діяльності правої півкулі для одержання нової інформації важливо використовувати музику, особливо барокову (наприклад, Вівальді «П’ять концертів для флейт і камерного оркестру”, Гендель «Музика на воді», Бах «Канонічні варіації», Toccata та ін). Навчання на фоні музики викликає в учнів-правопівкульників емоційний відгук, численні асоціації.

Учням-правопівкульникам («художникам») потрібно пропонувати творчі завдання, завдання на асоціативне мислення, виконуючи які вони можуть застосувати свою багату фантазію і уяву.

У роботі з дітьми-правопівкульниками важливо застосовувати широку палітру сугестивно-асоціативних методів: «асоціативні малюнки», «асоціативні ланцюжки», «асоціативні диктанти», «асоціативні схеми», «асоціативні проекти» тощо.

Наприклад, ось як можуть виглядати «асоціативні ланцюжки», які складають четвертокласники на уроках читання, вивчаючи розділ «Як не любити той край».

Камінь – джерело - сухий дуб – гніздо – соловейко – сум - старий дід. (В.Сухомлинський «Камінь»). Дрібний дощик – велике сито - віконце для Сонечка – Матуся – посмішка (Ю.Ярмиш «Дрібний дощик»).

Учні-правопівкульники із задоволенням працюють в асоціативних проектах. Наприклад, реалізовуючи асоціативний проект "Портрет краси" (Читання. 4 клас. Розділ «Як не любить той край»), школярі виконують наступні завдання: читають вірші Олександра Олеся «Згадую: так я в дитинстві любив…», «Степ» та Максима Рильського «Розмова з другом»; створюють (словесно, фарбами, музикою – на вибір учнів) «Портрет краси». А, знайомлячись з віршами А.Костецького «Буває все…», «Краще – з друзями разом!», «Словник Славка» малюють (словесно, фарбами, музикою – на вибір учнів) «Портрет дружби».

Оскільки учні-правопівкульники надзвичайно творчі особистості, їм потрібно пропонувати якомога більше завдань творчого характеру: намалювати ілюстрації до творів, підібрати музику до теми уроку, інсценізувати уривок із твору тощо.

В методичній скарбничці вчителів є і специфічні ігрові завдання, які потребують активного залучення творчої уяви школярів. Наприклад, ігровий прийом «Фантастичні гіпотези». Вчитель готує 10 карток. На перших п’ятьох пише іменники (наприклад: стіл, телефон, світлофор, ложка, праска), на інших п’яти – дієслова (наприклад, літати, малювати, співати, мріяти, говорити). Не дивлячись, діти витягують по одній карточці з у кожної групи, поєднують отримані слова. «Що було б, якби…?» («Що було б, якби праска почала мріяти?») Школярам пропонується придумати якнайбільше різних відповідей – це і буде формулюванням гіпотези.

Оскільки учні-правопівкульники мають творчу уяву, на уроках розвитку зв’язного мовлення їм можна пропонувати такі види творчих робіт: написати свій фінал твору, змінити сюжет твору, наділити героя іншими якостями, ввести нових героїв у твір, змінити місце дії, перенести героїв твору у нові обставини, скласти колаж із казок, намалювати комікси до твору, написати казку про власні пригоди з участю відомих казкових героїв, написати сценарій фільму за мотивами улюблених казок тощо.

Врахування функціональної асиметрії мозку – один із важливих факторів в організації індивідуального навчання школярів початкових класів, ігнорування якого може стати причиною невстигання школярів. Особливо це стосується учнів з правопівкульним інтелектом, оскільки шкільні програми та підручники в основному розраховані на навчання школярів з домінуючою лівою півкулею. Тож учителеві потрібно пам’ятати, що від його фахової майстерності та небайдужості залежить, наскільки успішним буде навчання дітей.

Список літератури

  1. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008. – 400с.
  2. Гордон Драйден, Джаннетт Вос. Революція в навчанні / Перекл. з англ. М.Олійник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.
  3. Підласий І.П..Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х. : Вид.. група «Основа», 2009. – 360 с.
  4. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок (современная технология). Методическое пособие. Издание 2-е дополненное и переработанное – М.: Пежагогическое общество России, 2007. – 144с.
  5. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 180 с.