Георгій Нарбут - найвідоміший графік сучасності
Георгій Нарбут — видатний майстер української графіки, помітна постать в історії мистецтва. Проживши лише тридцять чотири роки, він зумів зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва.
Універсальність обдарування та глибина інтелекту дали митцеві змогу працювати у царині
акварелі й силуету, пера й олівця, шрифтової композиції й геральдичних знаків, кольорового естампа й книжкової ілюстрації, символічної картинки й анімаційної сценки. Георгій Нарбут був творцем українського державного герба й печаті, грошових купюр і поштових марок. Йому належать дивовижної образності та яскравості екслібриси та архітектурні краєвиди.Першими художніми враженнями хлопчика в дитинстві були витинанки, мальовані печі, вишивки, побачені в селянських хатах. Крім багатства народної культури, його зачаровував казковий світ природи, розмаїтість трав і комах. Натхненний цією красою, хлопчик прагнув власноруч відтворити побачене. За браком фарб і олівців він робив з кольорового паперу витинанки та наклеював їх.
Найулюбленішим його заняттям було малюванням, завдяки чому навчився музиці ліній та площинних візерунків. А справжнім захопленням юного художника стало накреслення літер зразок шрифту "Остромирового Євангелія" і спробував писати стародавнім робом. То були перші кроки Нарбута у графіці — його майбутньому фахові у мистецтві.
Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу й дисциплінованість у праць). Він "народився графіком", опанувавши техніку самотужки.
З кожною роботою все більше виявлялась його творча індивідуальність — і в доборі казок, і в засобах композиції. Митець встиг проявити свій блискучий графічний дар з вичерпною повнотою, він створив власний художній всесвіт, в основу якого поклав український образотворчий фольклор – "козаки – Мамаї", килими, розписна кераміка, різьба по дереву.
Г. Нарбут став яскравою творчою індивідуальністю, а його твори впізнавали за графічними прийомами, улюбленими мотивами. Художником було здійснено ілюстрування та оформлення добірних видань бездоганної "архітектури". Формат, папір, шрифт, бережки, місця розташування прикрас та ілюстрацій, спосіб друку, стилістика рисунків, добір фарб — усе було надзвичайно доцільним, як з естетичного, так і з економічного боку.
Нарбут був серед першовідкривачів української художньої старовини як естетичного явища. Захопившись козаччиною, Георгій Іванович не тільки пише в "українському стилі", а й починає говорити українською літературною мовою. Що далі, то більше заглиблюється він в українську історію, повертається до свого захоплення геральдикою. Майстер створює значну кількість гербів.
Головною у творчості митця була робота над графічною серією "Українська абетка", що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору. У п'ятнадцяти листах "Абетки" Нарбут демонструє велику, рідкісну різноманітність прийомів, що дали змогу в чорно-білих графічних аркушах втілити незліченну кількість персонажів, передати зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.
Г. Нарбут виграв конкурс на кращий ескіз українських паперових грошей. Оформлюючи купюру, художник застосував орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII ст., декоративні шрифти, зображення самостріла (герб Київського магістрату XVII – XVIII століть) і знака князя Володимира — тризуба, який згодом став державним гербом України. Він є автором перших марок Української Народної Республіки. Цю копітку працю він поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок, створенням станкових графічних композицій. Численні обкладинки і заставки до книг, зокрема до "Антології" М. Зерова, до журналів "Наше минуле", "Мистецтво", ілюстрації до "Енеїди" І. Котляревського.
Георгій Нарбут, маючи величезний авторитет у художніх колах, за короткий час зумів своєю творчістю кардинально змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурному житті суспільства. Уперше в Україні він ставив і практично вирішував завдання комплексного оформлення книги. Образи, відтворені Нарбутом в книжках та журналах, були в кожному домі. Доробок художника в галузі шрифту став вираженням епохи і на довгі роки наперед визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні. Власними творами Георгій Нарбут дав творчий заповіт наступним поколінням українських графіків.
У 2006 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 120 – річчю з дня народження Г.І. Нарбута, а поштою України та видавництвом "Марка України" було зроблено випуск комеморативної поштової марки з нагоди ювілею митця.
З прийняттям Україною незалежності геральдика і шрифти Г. Нарбута знову зайняли поважне місце в усіх сферах життя. У більшості державних документів України дотепер використовується нарбутівський шрифт.