Використання проектної технології на уроках української літератури
Використання методу проектів на уроках української літератури спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів; розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці; формування критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках української літер
атури залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції.Найчастіше на уроках української літератури використовуються творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.
Наприклад, під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми "Марко Вовчок" (9 клас) учні підбирають експонати до таких "музейних залів": "Марія Вілінська: становлення письменниці. Орловський край. Опанас Маркович"; "Життя в Україні. "Народні оповідання" – літературний дебют Марка Вовчка"; "Марко Вовчок у Петербурзі. Дружба з Т. Г. Шевченком"; "Марко Вовчок за кордоном (у Франції, Німеччині, Швейцарії, Англії, Італії). Перекладацька діяльність. Літературна спадщина Марка Вовчка"; "Марко Вовчок – фатальна жінка української літератури. Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею Марка Вовчка.
Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (кінцевий продукт – публічний виступ на захист героя), "Мої поради герою" (кінцевий продукт – лист героєві з дружніми порадами), "Дискутую з героєм" (кінцевий продукт – перелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), "Я – герой художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр). "Переписана" сторінка художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору, "переписаний" відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо.
Осмислити особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті "Прес-конференція літературних героїв". Учні за бажанням обирають ролі (частина – літературні герої, решта – кореспонденти різних газет і журналів). Учитель пропонує тему для обговорення. Це може бути дружба, права й обов’язки, сім’я, ставлення до природи, моральні принципи тощо. "Кореспонденти" мають сформулювати запитання до героїв, а ті дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору.
Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).
Специфіка предмету "українська література" дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. Наприклад: "Я – художник", "Я – мистецтвознавець", "Я – літературний критик", "Я – актор", "Я – поет, "Я – дослідник", "Я – перекладач", "Я – лінгвіст", "Я – дизайнер", "Я – сценарист", "Я – музикант", "Я – модельєр", "Я – маркетолог", "Я – скульптор", "Я – знавець техніки", "Я – режисер", "Я – науковець" тощо.
Організовуючи проектну діяльність учнів на підсумковому етапі уроку літератури, вчитель повинен дотримуватися певного алгоритму дій. Назви всіх проектів (п’ять-шість залежно від кількості учнів у класі) написані на дошці. Учитель знайомить учнів з кожним проектом, коротко пояснює завдання (як варіант його можна розписати в інструкціях), яке разом з трафаретами – назвами проектів та матеріалами для виконання завдань (папір, словники, фломастери, маркери, олівці, пластилін тощо), він розкладає на столах.
Коли учні познайомилися з проектами, вони повинні обрати один і за 20 секунд зайняти місце у групах. На виконання роботи дається 10-20 хвилин залежно від кількості груп і складності завдань. У ході публічної презентації результатів роботи у проекті влаштовується колективне обговорення.
Наприклад. На підсумковому уроці з вивчення повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" шестикласникам можна запропонувати участь у творчих проектах: "Я – художник" (завдання – проілюструвати певний розділ книги); "Я – бібліотекар" (завдання – переконливо порадити юним читачам прочитати книгу); "Я – актор" (завдання – інсценізувати уривок із твору); "Я – реквізитор" (завдання – скласти перелік необхідних реквізитів для інсценування уривку твору); "Я – літературний критик" (завдання – написати статтю в шкільну літературну газету "Як отримати задоволення від прочитання повісті "Тореадори з Васюківки"; "Я – музикант" (завдання – обрати із запропонованих мелодій ті, які відповідають характеру твору); "Я – мовознавець" (завдання – проаналізувати мовні засоби, характерні для різних героїв).
Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проектів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.