Реалізація міжпредметних зв’язків шляхом використання ігрових технологій на заняттях із клінічних дисциплін

Сьогодні у зв'язку із збільшенням об'єму інформації, який підлягає засвоєнню в період навчання для отримання базової вищої освіти, а також з необхідністю підготовки студентів до самоосвіти, важливе значення набуває проблема міжпредметної інтеграції.

Особливість вивчення клінічних дисциплін полягає не тільки у накопиченні знань з базових предметів (анатомії людини, фізіології, латинської мови, сестринської справи та ін.) та вміння систематизування і використання отриманої інформації при здійсненні мед сестринського процесу у хворих з різною патологією.

Більш вагомою частиною освіти медичного працівника є формування клінічного мислення, яке реалізується через використання міжпредметних зв’язків при вивченні значного обсягу професійно – орієнтовних дисциплін. Змістовна інтеграція навчального процесу повинна ґрунтуватися на цілісному розумінні людини, її життєдіяльності, здоров’я і захворювань з врахуванням наслідків еволюції і сучасного розвитку під впливом фізико-хімічних, екологічних факторів, спричинених виробничою діяльністю суспільства.

Системний міждисциплінарний метод навчання дозволяє підготувати медичного працівника з якісно новим рівнем мисленням, щоб оцінити стан хворого організму, інтегруючи результати даних: анатомічних, фізіологічних, біохімічних, клінічних. Такий підхід в повній мірі відповідає давньому постулату медицини "Лікувати не хворобу, а хворого". Ми не готуємо окремо терапевтів, хірургів, педіатрів, а готуємо медичних сестер, виходячи з кваліфікаційної характеристики.

Викладач на заняттях повинен визначити основну мету викладання терапії, як єдиної науки, так і в комплексі з іншими дисциплінами. Особливо, це характерно, при невідкладних станах, коли необхідно своєчасно, правильно і кваліфіковано надати долікарську допомогу, щоб зберегти здоров’я й життя людини. Потрібно віддиференціювати від захворювань хірургічного, гінекологічного, інфекційного профілю, що потребує логічного і клінічного мислення від середнього медичного працівника. Наприклад: біль при нирковій кольці в нижній половині живота потребує виключення гострого живота (хірургічний профіль), позаматкової вагітності (гінекологічний профіль). Від поєднання загального клінічного мислення залежить тактика медичного працівника і допомога застосувати знеболюючі (анальгетики) чи тепло.

Основна мета міжпредметного інтегрування полягає в тому, щоб при вивченні певної теми активізувати раніше засвоєні знання, вміння, навички, необхідні для повноцінного вивчення даної теми. При цьому повинні бути прийняті до уваги інтереси предметів, які будуть вивчатися в подальшому. Міжпредметна інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначення логічних зв’язків між різними дисциплінами, розділами, темами, визначення місця та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднання в одну систему.

Шляхи здійснення даних напрямів можуть бути найрізноманітнішими. А вибрані форми і методи організації навчального процесу сприяють різносторонньому використанню міжпредметних зв'язків. Останні спонукають до пошуку нових методик, що вимагають взаємодії викладачів різних предметів. Викладач не повинен діяти поодинці, а працювати в співдружності з своїми колегами.

Прикладом такої співпраці колег Маріупольського медичного училища стало проведення відкритого заняття з використанням між предметних зв’язків з таких предметів як медсестринство в педіатрії та медсестринство у внутрішніх хворобах. Була обрана тема: "Медсестринський процес при захворюваннях на анемії". Навчальна програма складена таким чином, що на початку семестру тему вивчають на заняттях з педіатрії, а вже наприкінці семестра з терапії. Враховуючи те, що студенти вже мають певні знання з теми, а також запобігання механічного дубляжу інформації для проведення відкритої лекції була обрана форма рольової гри.

Психолого-педагогічні дослідження показують, що працездатність студента, а також ефективність його сприймання, пам'яті, уваги, мислення значно зростають в умовах, коли методи навчання різноманітні, мають яскраво відбитий, емоційний, ігровий контекст.

Цим вимогам відповідають інтерактивні методи навчання, які створюють необхідні умови як для формування життєвої та навчальної компетентності студентів, так і для розвитку й виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей.

Викладач в інтерактивному навчанні виступає організатором процесу навчання, консультантом, фасилітатором, який ніколи не "замикає" навчальний процес на собі. Головними в процесі навчання є зв'язки між студентами, їх взаємодія та співпраця.

Одним з інтерактивних методів є рольова гра, котра імітує реальність і надає студентам можливість діяти "наче насправді". Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допоможе студентам виробити власне ставлення до неї, набути досвід шляхом гри, сприяє розвитку уяви на навичок критичного мислення, вихованню здатності знаходити й розглядати альтернативні можливості дій, співчувати іншим. У ході навчальної гри у студента виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль, а це передусім означає успішно відтворити діяльність, до якої ця роль його зобов’язує.

Мотив діяльності може визначитися ігровими моментами, а тому для деяких студентів таке заняття набуває форми гри, їх зацікавлює і сюжет, і правила. Для інших студентів, особливо зі стійкими пізнавальними інтересами, мотив може полягати в змісті матеріалу, який розглядається на занятті, в розв’язуванні задач тощо.

Відповідно до мотиву формується й мета – пізнати систему дій, необхідну для успішного виконання ролі. Таким чином, система дій у грі виступає як мета пізнання і, як усяка мета, стає безпосереднім змістом свідомості студента. Проте значення навчальної гри цим не вичерпується. Все, що може допомогти успішно виконати роль (знання, уміння, навички), має для студента особливе значення і якісно інакше ним усвідомлюється.

Тому доречно було для такої важливої теми як "Медсестринський процес при захворюваннях на анемії" взяти цей інтерактивний метод.

Заняття проводилось у формі казки – вистави з використанням мультимедійного оснащення. За допомогою студентів кабінет було стилізовано під українське село, учасники вистави – в народних костюмах. По сюжету казки у селі працює медсестра Олена, до якої на переддипломну практику прислали практиканток з училища. Досвідчена медсестра знайомить практиканток з різними хворобами селян та створює план сестринських втручань для кожного пацієнта.

Для реалізації між предметних зв’язків були обрані такі види анемій: залізодефіцитна у дитини першого року життя (педіатрія), профілактика гемолітичної анемії у вагітної з від ємним резусом (гінекологія), В – 12 дефіцитна анемія (терапія). Спілкування учасників вистави проходило у віршовій формі з використанням прислів’їв, народного гумору, мелодій народних пісень, місцевого діалекту.

Таким чином, навчальна гра дає змогу кожному студенту відчути себе суб’єктом педагогічного процесу, виявити й розвинути свою особистість. Це зумовлюється тим, що в грі відбувається здійснення бажання студента виявити свої здібності і придатність до професійної діяльності.

У своїй роботі ми дотримувались думки, що наочність, відчуття процесу пошуку та одержання результатів призведе до більш глибокого і чіткого розуміння навчального матеріалу, надасть впевненості у своїх силах студенту, активізує його розумову діяльність і пожвавить навчальний процес.

Отже, реалізація меж предметних зв’язків шляхом використання ігрових технологій в процесі пізнавальної діяльності студентів різнобічне. Ігри формують інтерес до предмету, забезпечують вивчення програмного матеріалу, активізують розумову діяльність, впливають на стосунки викладача і студентів, зближують навчання з майбутньою професією студента.