Реалізація варіативної складової навчального плану для початкових класів

Навчання російської мови у школах з українською мовою навчання направлено на розширення мовленнєвої компетентності учнів, їх лінгвістичного кругозору.

У процесі вивчення російської мови в початкових класах здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їхній розумовий і мовленнєвий розвиток.

Мета початкового курсу російської мови полягає:

• в оволодінні молодшими школярами знаннями про зв'язне висловлювання та сукупність мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування в усній і писемній формах;
• у засвоєнні учнями комплексу елементарних знань і вмінь з різних розділів мовної теорії.

Під час викладання російської мови намагаюсь формувати в учнів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Навчання російської мови будується за такими трьома змістовими лініями: комунікативною, лінгвістичною, соціокультурною.

Комунікативна змістова лінія передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою заняття будую так, щоб розвивати, удосконалювати усні види мовленнєвої діяльності (слухання – розуміння, діалогічне, монологічне мовлення), а також формувати види мовленнєвої діяльності, які пов'язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, письмо).

Роботу над розвитком навичок мовлення здійснюю за декількома напрямками:

• вивчення напам'ять загадок, скоромовок, лічилок, віршів, матеріалів для ігор з інсценуванням. Наприклад, під час вивчення написання м'якого знака між двома приголосними пропоную роботу над скоромовкою "У Степана есть сметана, простокваша и творог, семь копеек, туесок" (впр. 125). Прочитай спочатку повільно, потім швидше; вимовляй чітко кожний звук. Знайди збіг приголосних звуків, у яких перший - м'який. Чому нема там м'якого знака?;
• складання питань та відповідей за прочитаним (прослуханим) текстом,
• за малюнком та життєвою ситуацією. Наприклад, під час повторення вивченого за 3 клас пропоную учням попрацювати в парах: расскажите друг другу, что вам запомнилось из летних каникул. Внимательно выслушайте собеседника, задайте ему вопросы;
• переказ прочитаного тексту з опорою на допоміжний матеріал (план, серія малюнків, ключові слова). Наприклад, під час роботи з казкою (впр. 18) пропоную переказати її. Слова сороки можеш переказати дослівно (так, як вона сама говорила). А можеш переказати, наприклад так: Сорока спросила у павлина, как он будет защищать их от ястреба, когда станет царём (на дошці записано це речення);
• самостійне складання висловлювань (діалогічних та монологічних) на
• теми, які близькі їх життєвому досвіду, інтересам, а також складання діалогів за словесно описаною вчителем мовленнєвою ситуацією (див. додаток).

Під час роботи над складанням діалогів пропоную учням схеми "Складаємо діалог" які є наочністю уроку, а також таблицю "Формули мовленнєвого етикету".

Лінгвістична змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні уміння, має пропедевтичний характер. Цю роботу підпорядковую розвитку в учнів орфоепічних, лексичних, граматичних правописних умінь. З цією метою використовую різні види роботи на уроках: групова, колективна, індивідуальна, парна. На початку уроку майже завжди перевіряю рівень засвоєння знань через проведення словникових, вибіркових диктантів, творчих робіт.

Початок уроку – це, перш за все, перевірка домашнього завдання і налаштування на отримання нових знань. Перевіряю домашнє завдання відповідально, але в несерйозній формі, використовую ігровий момент. Для учнів це буде гра, а для нас - методичні прийоми, серйозні прийоми, які ми називаємо несерйозно. Учням подобається гра "Вірю – не вірю". Кожне питання починається словами "Чи вірите ви, що …". Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні.

Соціокультурна лінія передбачає розширення уявлення учнів про культуру російського народу. Цю роботу органічно поєдную з іншими аспектами навчання і реалізую за допомогою дібраних текстів, тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображається культура російського народу. На уроках приділяю увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення слів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок, розвитку уміння доречного використання їх у мовленні; роботі над текстом.

Програма для кожного класу має такі розділи: "Мовленнєва діяльність", "Знання про мову, мовні уміння", "Правопис", "Графічні навички письма, техніка читання. Культура оформлення письмових робіт".

Досвід підказує, що найбільші труднощі в початковій школі отримують зовсім не ті учні, які мають недостатній об'єм умінь, знань та навиків, а ті які пасивні на уроках, у яких відсутнє бажання думати, творити, пізнавати щось нове. Щоб зацікавити учнів, намагаюсь уроки проводити у формі гри. Адже ігровий матеріал служить для того, щоб зацікавити та викликати бажання ближче познайомитися з предметом.

На основі гри виникає цікавий як для дітей, так і для вчителя процес спільної продуктивної учбової діяльності в класі. Наприклад, під час вивчення теми "Вимова та правопис слів із м'якими та твердими приголосними" пропоную учням пограти в гру "Інтрига" (прочитайте слово застосовуючи знаки додавання та віднімання); також використовую на різних етапах уроку гру "Знайди помилку". Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий учням, то цей методичний прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки дозволяють дітям відчути себе дослідниками й експертами.

Наприклад, під час закріплення матеріалу з теми "Значення слів. Слова, які мають декілька значень" пропоную учням гру "Знайди помилку".

Улетел Орёл за город орёл.

Наша поля вернулась с Поля. (На дошці записані речення.)

• Поясни значення слів: поля, Поля, Орел, орел.
• Виправ помилки. Звертаю увагу учнів, що на дошці 4 помилки.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів вважаю доречним організовувати емоціонально-актуальний початок уроку. Для цього використовую фразеологізми, байки, міфи, загадки, вірші, казки тощо. Наприклад, на початку уроку з теми "Пряме та переносне значення слова" застосовую розповідь про фразеологізм "Знати на зубок". У народі існував звичай перевіряти на зуб золоті монети чи інші вироби з благородного металу. Цим підтверджували справжність чи підробку. Якщо на предметі, що перевірявся, не залишилося заглиблень від зубів – значить справжній предмет.

У переносному значенні зміст фразеологізму "знати на зубок" розуміють навіть діти, бо він означає: дуже добре знати, глибоко засвоїти. Тож бажаю вам, діти, успіху на уроці, добре засвоїти новий матеріал.

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза пізнавального інтересу. Так на початку навчального року застосовую розповідь про фразеологізм "Ні пуха ні пера!"

Чи знаєте ви, що ні пуху ні пера – так казали спершу мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. "Перо – означало вполювати птицю", а "пух" - звіра. Заперечення ні вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. А тепер це бажання стало поширеним, особливо серед школярів:

Ні пуху ні пера,
Ні двійки ні кола,
Ні трійки ні четвірки –
Лише одні дванадцятки.

З метою організації класу, налаштуванню їх на продуктивну діяльність на початку уроку використовую девіз, щоб урок пройшов більш організовано:

"От каждого по способностям,
Каждому – успех,
Всем – радость!"
"Учиться надо весело.
Учиться будем весело!
Чтоб хорошо учиться!"
"С добрым утром начат день,
Первым делом гоним лень.
На уроке не зевать,
А работать и писать!"
"Кто говорит тот сеет,
Кто слушает собирает"
"Существительное – школа,
Просыпается – глагол,
С прилагательным весёлый
Новый школьный день пришёл".
Книжки и тетрадки
У ребят в порядке.
Все они урок
Знают на зубок."

Справжній учитель розуміє, що величезне значення мають умови, в яких навчаються діти. А тому намагаюся організувати роботу так, щоб полегшити їм навчання. Загальна атмосфера в класі не лякає учнів, а позитивно налаштовує на працю.