Ввикористання інтерактивних технологій навчання під час проведення занять із предмету «Безпека життєдіяльності»

Навчальний заклад — це модель суспільства. І говорячи про рівність, волю, дотримання прав, ми забуваємо про те, що в кожному конкретному навчальному закладі, конкретній студентській групі студент залишається одиницею процесу, безликим об'єктом, і що не може або не хоче говорити. Заговорити зі сту дентом як з партнером, не опускатися, а піднятися на рівень студента — мета інтерактивних технологій навчання.

Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні аудиторно-лекційна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково-технічного прогресу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика цієї системи найчастіше пов’язана з пасивністю студентів на занять та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням студентів навчальним матеріалом.

Підвищити ефективність навчального процесу можна використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційне заняття в інтерактивне.

Виділяють три типи навчальних предметів, у кожному з яких домінує один з напрямів соціального досвіду, що передається через зміст освіти:

• Перший тип (фізика, хімія, біологія, географія, історія, астрономія) — основний компонент — наукові знання.
• Другий тип (мови, математика, креслення, фізкультура, технологія) — формування умінь і навичок.
• Третій тип (література, музика, образотворче мистецтво) — емоційно-ціннісні стосунки, формування досвіду взаємин.

Навчальний предмет "Безпека життєдіяльності" не вписується в жодну з цих груп: кожен компонент змісту освіти — система знань, досвід способів дії, досвід творчої взаємодії, досвід емоційно-ціннісних стосунків — мають однакове значення для розуміння ролі знань і засвоєння вмінь.

Цілісний процес навчання "Безпеки життєдіяльності" — процес реалізації всіх елементів соціального досвіду, формування життєвих звичок і навичок здорового способу життя, досвіду поводження в складних життєвих ситуаціях, уміння жити й вижити в умовах навколишнього середовища. Саме на заняттях з предмету "Безпека життєдіяльності" студенти можуть одержати відповіді на багато цікавих для них питань, тому навчальний матеріал не може викладатися сухо, нецікаво, формально. Інтерактивні технології необхідні викладачам БЖД, можливо, більше, ніж іншим.

Для реалізації інтерактивної моделі навчання необхідними умовами є: сприятливий клімат на занятті й у групі взагалі, наявність соціальних навичок, уміння студентів спілкуватися, бажання викладача спілкуватися зі студентами "на рівних". Викладач перестає бути єдиним джерелом інформації, є рівним учасником, стає фасилітатором дії. У ході навчання за цією моделлю студент учиться робити вибір, шукати й аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи, а викладач розкриває для себе нові можливості свого професійного зростання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і ситуацій. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії.

Основними стратегіями подання матеріалу є брейнстром, коло знань, інтерв`ю, робота в малих групах, самостійна робота з картками, тестування. анкетування. При цьому базовий теоретичний матеріал подається як міні-лекція – не більше 20-30 хвилин.

Заняття починаються з брейнсторму, що дозволяє виявити рівень знань з проблеми, яка буде розглядатися. Під час проведення брейнсторму всі версії, висловлені студентами, мають бути відзначені та взяті до уваги, якими б смішними безглуздими вони не були. Прийом не терпить глузувань, критичних зауважень з боку викладача і студентів групи.

Всі відповіді (правильні, неправильні) записуються на дошку. Так наприклад, при вивченні теми "Конфлікти та їх вирішення" студенти можуть обговорювати конфліктне спілкування, спілкування з батьками, викладачами, товаришами. Усі версії записуються на дошці. Викладач підводить до висновку: конструктивно розв'язувати будь-яку проблему можна, тільки ефективно спілкуючись. Далі проводиться коментар та обговорення отриманих відповідей, і лише потім починається теоретична частина, що сприяє підвищенню уваги до змісту і теми.

Далі може використовуватись робота в парах, що дає можливість студентам обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед групою, сприяє розвитку навичок спілкування, уміння висловитися, критичного мислення, уміння переконувати й вести дискусію.

Пари можна об'єднувати в четвірки або застосовувати інший ефективний спосіб залучення всіх студентів групи до роботи — "Карусель". Існує декілька варіантів проведення цієї методики.

Студенти можуть бути поділені на дві групи з протилежними точками зору. Робота починається з обміну думками й запису в зошиті всього того, що викладає інша сторона. За сигналом викладача відбувається обмін опонентами в парах і дискусія продовжується. Студенти, працюючи в парах, щоразу намагаються дібрати нові аргументи, набуваючи в такий спосіб досвіду спілкування. Або ж студенти заздалегідь готують питання або поняття і записують їх на окремих аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я.

Під час роботи студенти ставлять один одному питання. У випадку правильної відповіді студент одержує від автора питання його картку з питанням. Наприкінці підраховують кількість отриманих карток і визначається переможець.

Отже, використання інтерактивних технологій навчання під час проведення занять з предмету "Безпека життєдіяльності", на мою думку, полегшує формування поглядів, цінностей і поведінки, необхідних для запобігання ризику життю і здоров`ю людини, а також дозволяє подолати недбале ставлення студентів до проблеми безпеки та залучити їх до активної роботи на занятті.

Використана література

1. Управление без тайн // Наука и школа. - 2003. - №5. - с. 59

2. Педагогика безопасности жизнедеятельности человека // Сборник научных трудов №3. Отв. ред. Доктор педагогических наук Б. Ф. Кваша, Санкт-Петербург, 2002. - с. 440

3. Підласний І. П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. шк., 1989. - 204 с.