Професійна орієнтація - один з основних напрямів виховної роботи з учнями випускних класів

Створення суверенної держави, зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації. Протягом кількох поколінь в людях сформувалася орієнтація на стабільність, низька адаптивність до соціальних зрушень, неготовність активно діяти по влашт уванню власної долі. Це викликало необхідність переорієнтації соціально-психологічних установок у свідомості молоді з "інфантильного", "гвинтикового" підходу до вибору професії і працевлаштування до активного пошуку і самореалізації у професійній діяльності.

Професійна орієнтація являє собою систему заходів, спрямованих на забезпечення свідомого професійного самовизначення та становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон'юнктури ринку праці.

Профорієнтаційна робота серед учнів старших класів передбачає формування у них професійної перспективи розгорнутих у часі життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб'єкта професійної діяльності.

Завданнями профорієнтації є:

• формування у старшокласників установки на власну активність як основу професійного самовизначення;
• ознайомлення зі світом професій, кон'юнктурою ринку праці, правилами вибору професії;
• формування образу "Я" як суб'єкта майбутньої професійної діяльності;
• перевірка можливостей для самореалізації в різних видах професійної діяльності;
• забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості;
• виховання загальнолюдських та загальнопрофесійних якостей і розумних потреб.

Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.

Допрофесійний період включає початковий, або пропедевтичний (з дошкільного віку по 4й клас), розвідувально-пошуковий (5-7 класи) та базовий, або визначальний (8-11 класи).

Цей останній етап передбачає вивчення основ вибору професії, оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей, консультування відносно вибору професії та навчального закладу.

В умовах економічної ситуації, що склалася в нашій країні, стає актуальним професійне становлення особистості. Слід зазначити, що вибір тієї чи іншої професії залежить значною мірою від об'єктивних умов:

• соціальне становище;
• матеріальний стан сім'ї;
• рівень освіти батьків;
• престиж професії в суспільстві;
• сторонній вплив друзів, вчителів, знайомих.

Професійна орієнтація повинна мати системний характер і включати професійну інформацію, професійну консультацію, професійну діагностику та професійну адаптацію.

Професійна орієнтація у нашому освітньому процесі ще в стадії становлення. Не с таємницею, що підліток, обираючи профіль навчання у 10-11 класі, орієнтується частіше не на певну майбутню професію, а на друзів, вчителів, предмети, які йому більше подобаються. Тому в десятому класі вже з вересня згідно з планом комплексного виховання треба розпочинати профорієнтаційну роботу з класної години "Моя майбутня професія", залучивши спеціаліста центру зайнятості населення.

чні спробують визначити свої життєві пріоритети з допомогою "Формули вибору професії", дадуть письмову відповідь на тест "Хочу – можу – треба". Наступним етапом може стати диспут "Будувати життя або пристосовуватися до нього". Спеціаліст Центру зайнятості може прийняти участь в батьківських зборах з оглядом професій, які користуються попитом на ринку праці області та району, ознайомити з переліком професій, якими ринок перенасичений. Це дасть змогу батькам замислитися над питанням вибору майбутнього навчального закладу для своїх дітей.

Індивідуально працюючи з дітьми та їхніми батьками, класний керівник повинен допомогти їм реально оцінити можливості дитини, її схильності, життєві орієнтири з точки зору далекого майбутнього - працевлаштування після навчання. Тут слід наголосити на тому, що сучасні батьки орієнтовані в більшості на ВУЗ для своєї дитини за всяку ціну, і досить великий відсоток учнів пасивно довіряють батькам таке важливе рішення. У такій ситуації добре використати бесіду віч-на-віч з дитиною, робити це декілька разів на рік, залучати до індивідуальної роботи спеціалістів ЦЗН.

Кожен район регулярно проводить Ярмарок вакансій, де, крім навчальних закладів, присутні представники багатьох підприємств - так учні наочно бачать, які робітничі професії користуються попитом.

В одинадцятому класі профорієнтаційна робота повинна бути більш конкретною, бо час для роздумів минув, треба приймати рішення, готуватися і складати ЗНО. Першим заходом може стати усний журнал "Забезпечення прав особистості на освіту" - учні отримають інформацію про зміни при вступі у ВУЗи, самі проаналізують ці зміни, приймуть до відома. За тиждень можна провести класну годину "Здібності людини та майбутня професія", де учні розкажуть про свої власні дослідження "Я і бажана професія".

Потім їм буде запропонована анкета "Помилки при виборі професії. У чому ми помиляємося?". На батьківських зборах батькам можна запропонувати відповісти на питання анкети з точки зору своєї дитини, щоб потім разом з дітьми проаналізувати відмінності - це допоможе більш критично оцінити можливості та схильності учнів.

Для одержання учнями більш детальної інформації про професії на протязі двох років у класі доцільно проводити "Професіографічні зустрічі", до яких залучати різних спеціалістів та батьків.

Також майбутні випускники можуть брати участь у Днях відкритих дверей в навчальних закладах свого міста.

Для того, щоб допомогти випускникам адаптуватися в нових умовах після закінчення школи, в квітні - травні треба провести години спілкування "Як досягти успіху у студентському середовищі", "Чи можу я керувати собою в конфліктній ситуації", "Приємний співрозмовник - це не важко!".

Для класного керівника випускного класу профорієнтаційна робота – одна з найважливіших складових виховного процесу, тому потребує особливої уваги, бо від успішності її залежить майбутнє наших дітей.