Бібліотечний урок для 3-4 класів
"Мій урок повинен одухотворяти мого
вихованця сміливістю, необхідною для того,
щоб пливти в океані знань"
В. О. Сухомлинський
Перший учитель... У кожної людини він, як початок шляху, як перший відбиток у дитячій душі, маленький далекий вогник, що світитиме
їм усе життя. Тому завжди намагаюся бачити шкільне життя у всій його складності й різноманітності, розуміти характер дітей, уміти втілити загальні ідеї виховання і розвитку у конкретній технології.Вже 19 років працюю вчителем початкових класів, з них - 16 у школі №29. Свою педагогічну діяльність постійно вдосконалюю, поглиблюю, збагачую, замислююсь: як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, навчити їх думати, привертати увагу школярів до слова і дій учителя. Адже ні відмінні знання підручників і методики, ні сумлінність та відповідальність не дадуть належних результатів, якщо в класі не буде сприятливого мікроклімату спілкування.
В основу своєї роботи я заклала ідею – система навчання і виховання має бути спрямована на індивідуальність особистості. Насамперед, я намагаюсь організувати навчання дітей так, щоб вони з найменшими витратами сил і часу набували якнайбільше навичок і знань, необхідних для практичного життя.
Девіз моєї роботи з дітьми: становлення людини – постійна робота душі. Робота душі має свій зміст і виступає як процес – це особисте усвідомлення, переживання себе, своєї сім'ї, країни, людства; це зародження та вияв особистої відповідальності за долю близьких і далеких людей.
Вважаю, що дуже важливо постійно поповнювати і урізноманітнювати методи, не зупинятися на досягнутому, адже відомо, що ефективність навчання знижується якщо використовувати одні й ті самі методи роботи. Кожного разу шукаю нові форми роботи, які підвищували б ефективність уроку, сприяли вихованню творчої особистості. Тому вже третій рік працюю над методичною проблемою "Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних методів навчання".
Мене завжди хвилює питання, як зробити навчання цікавим. Адже моїх учнів об’єднує одне спільне бажання - вони прагнуть досягти більшого, бути кращими у навчанні. Для підвищення пізнавальної активності дітей добираю доступний та цікавий ігровий матеріал. Це ребуси, загадки, анаграми, віршовані задачі, кросворди на різні теми, які розвивають у дітей уміння мислити, здійснювати аналіз, долати труднощі.
Готуючи матеріал для роботи зі своїми учнями, дотримуюся принципу: "від простого до складного". Практичний досвід переконує у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем, тому використовую нестандартні форми проведення уроків: урок - дослідження (Як ми дихаємо; Що? Де? Коли?), урок - змагання (Дістанусь на Говерлу; КВК;урок - конкурс), уроки - мандрівки (екскурсії, заочні подорожі), уроки - сюжетні замальовки (драматизації, усні журнали, казка).
Нестандартні уроки дозволяють мені урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.
Постійно звертаюсь до публікацій у фахових журналах, знайомлюся з новинками сучасної педагогіки та публікаціями вчителів, які діляться своїм досвідом.
У своїй практичній роботі користуюсь багатьма засобами та прийомами інтерактивного навчання. Ефективними формами організації роботи на уроці вважаю роботу в групах та парах, які відкривають для учнів можливість співпраці зі своїми ровесниками, дозволяють реалізувати природне прагнення дитини до спілкування.
Пробудити пізнавальний інтерес краще вдається шляхом постановки проблемного запитання або "мозкового штурму" проблеми та її групового розв'язання. Так на уроці "Я і Україна. Природознавство. 3 клас" по темі "Природа і ми" використовую методи інтерактивного навчання "Мікрофон" та "Мозковий штурм".
Задаю питання: що належить до природи? Діти працюють у 6 групах самостійно. Потім учасники всіх груп висловлюють свої судження. Кожна дитина має можливість на свої думки та їх висловлювання. Відтак, діти приходять до висновку: "Все, що нас оточує, і сама людина належить до природи".
Розкриваючи тему "Повітря навколо нас. Властивості повітря". "Я і Україна. Природознавство. 3 клас" використовую інтерактивну технологію "Акваріум". Ділю клас на 2 групи. Перша сідає в центрі класу і отримує завдання для проведення групової дискусії "Чому в накритій склянці вода залишається гарячою?" Вголос діти обговорюють. Друга група сідає в кінець класу. І в цій групі діти теж дискутують по цій темі.
Слухаючи першу групу, діти другої групи, або погоджуються, або ні, якщо ні, то доводять чому. Потім даю друге дискусійне запитання: "Як люди використовують у побуті властивість повітря погано проводити тепло?". Тепер групи міняються місцями. І знову в ході дискусії групи двох груп приходять до певного висновку, підтверджуючи, або заперечуючи свої думки. Цей метод дає можливість кожній дитині працювати творчо, активно, цікаво.
Під час підготовки учнів до сприйняття навчального матеріалу, або підводячи підсумок уроку, використовую такі інтерактивні вправи як "Мікрофон", "Незакінчене рішення"
Для закріплення матеріалу з читання використовую такі форми роботи "Ланцюжок", "Ти мені, я тобі", "Коло ідей".
Дуже подобається така інтерактивна технологія як "Ток-шоу". Так на уроці "Основи здоров’я 3 клас" по темі "Вогонь друг – вогонь ворог" дітям ставлю проблемне запитання, як ведучий: "Чим гасять вогнище?" клас поділяю на запрошених гостей, які відповідають і глядачів, які слухають і задають питання запрошеним гостям.
Не менш цікавим і ефективним методом інноваційних технологій вважаю метод "Прес". Вивчаючи теми з української мови "Слова з протилежним значенням" ставлю запитання: "Чи будуть слова "вгору" і "вниз" словами близькими за значенням?" Учні, використовуючи алгоритм відповіді говорять:
Я вважаю, що слова вгору і вниз не будуть близькими за значенням. Тому що, за правилом ці слова не є близькими за значенням, а мають протилежне значення. Приклад вгору – вверх; вниз – додолу. Отже, слова "вгору" і "вниз" не будуть близькими за значенням.
Під час вивчення теми з математики "Розв’язування рівнянь на знаходження невідомого від’ємника" ставлю запитання:
- Як називаються числа при відніманні?
- Що невідомо в цьому рівнянні?
- Як знайти невідомий від’ємник?
Учень, використовуючи метод "Прес" відповідає:
Я вважаю щоб знайти невідомий від’ємник треба від зменшуваного відняти різницю. Віднімаємо тому, що від’ємник менший від зменшуваного. Наприклад: 50-х=20. Від зменшуваного 50 відняти різницю 20 і отримуємо від’ємник 30. Перевірка: 50-30=20.
Отже, щоб знайти невідомий від’ємник, треба від зменшуваного відняти різницю.
Широко практикую у своїй роботі метод проектування. Метод проектів був відомий ще у 20-ті роки XX сторіччя. Його використання дає змогу реалізувати особистісно діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амоношвілі) і особистісно орієнтований (І. Якиманська, І. Бех, С. Подмазін та ін..) підходи до освіти школярів. Ці підходи базуються на застосуванні різних дисциплін на різних етапах навчання, їх інтеграції в процесі роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність дітей під час виконання проекту.
Проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення учня до навчання, тому що воно:
- орієнтоване на особистість учня;
- використовує різні дидактичні підходи: навчання в дії, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, дискусію тощо;
- дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.
Спільно з дітьми був створений проект "Народний календар", "Подорожуємо Україною" та інші. Вважаю, що проектна технологія стимулює пошукову діяльність і пізнавальний інтерес учнів; залучає до навколишнього життя; всебічно тренує розум; розвиває мислення, творчі здібності; готує до самостійної трудової діяльності; втілює ідею поєднання теорії та практики. Це відповідає соціальному запиту сучасності, учитися жити і працювати разом.
Щоб не згасити у школярів бажання вчитися, вважаю, слід об'єктивно оцінювати їхні досягнення, домагатися того, щоб дитина відчувала задоволення від навчання, почуття успіху, віри в себе, застосовувати диференційований підхід до дітей.
За підсумками роботи, мої вихованці мають такі рівні навчальних досягнень: високий – 3 учні – 11%, достатній – 18 учнів – 64%, середній – 7 учнів – 25%. Учні постійно приймають активну участь у шкільних та Всеукраїнських конкурсах, де займають призові місця. За результатами минулого навчального року у конкурсі "Колосок" учні отримали 3 золотих і 5 срібних колосків та призи, а у конкурсі "Кенгуру" отримали 4 "відмінні" і 4 "добрих" результати.
Велику тривогу завжди викликали в мене учні, які важко опановують навчальні предмети. Для них добираю окремі завдання, диференціюючи їх за складністю та обсягом, проводжу додаткові консультації, стараюсь, щоб на уроках таким дітям було затишно і комфортно.
Працюю над поповненням кабінету дидактичними матеріалами, наочними посібниками та методичною літературою, готую доповіді, повідомлення, ділюсь досвідом роботи. На всіх уроках використовую дидактичний матеріал, який часто сама готую у вигляді карток, тестів, ігор для активізації розумової діяльності на уроках використовую диференційовані методи, варіативні завдання, самоконтроль, взаємоконтроль.
Я маю немалий досвід роботи в школі і щоразу переконуюсь - для життєвої лінії дитини мають значення не тільки її знання з основ наук, а і здобутий життєвий досвід та основні моральні засади, що виробились у процесі його виховання. Вони створюють систему життєвих орієнтирів особистості.
Привчаю дітей з повагою ставитися до свого життєвого досвіду та досвіду інших. Адже важливо, щоб діти вміли жити поряд з різними людьми тими, що досягають успіху і невдахами, багатими і бідними, щасливими і не дуже. Тому для проведення виховної роботи планую різносторонні виховні заходи, але особливого значення надаю тим, які спрямовані на розвиток патріотичних почуттів, які залучають школярів до народних традицій, звичаїв, обрядів, виховую в них національну свідомість, громадянські риси творчої особистості, почуття обов'язку і людської гідності. Як класовод, докладаю великих зусиль формуванню класного колективу. Учні беруть участь у класних та шкільних заходах, конкурсах ("Козацькі розваги", "Новорічна естафета", конкурси малюнків "Не рубай ялинку", "Моя Батьківщина" та ін.)
Потреба тісного спілкування між сім'єю і школою не викликає ні в кого сумніву, так як сім'я - є центром життя дитини. На мою думку, щоб залучити батьків до навчально-виховного процесу необхідно заохочувати їх до співпраці, давати їм зрозуміти, що їх участь у житті класу цінується у будь-якій формі, зосереджувати увагу на сильних сторонах сім'ї і дитини, частіше давати позитивні відгуки. При проведенні батьківських зборів обов'язково зупиняюся на психологічних проблемах, які виникають у дітей даного віку, пропоную способи їх вирішення, щоб у подальшому батьки мали змогу побачити, як працює їхня дитина в колективі, порівняти рівень її здібностей з іншими учнями.
У своїй повсякденній роботі керуюся принципами: люби дитину, вір у неї, знай, поважай, розумій її і переконана, що лагідність і чуйність - та виховна сила, яка здатна зберегти дитяче серце, відкрити його для добра і творіння.