Формування пізнавальної активності через інтеграцію краєзнавчих знань

Формування пізнавальної активності учня - актуальна проблема, яку має розв’язати кожний учитель, який працює над побудовою навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого підходу до молодшого школяра.

Значний резерв для цього має включення краєзнавчого матеріалу у зміст нав чання.

Краєзнавство є ефективним засобом, що сприяє формуванню знань учнів, заснованих на сприйнятті навколишнього світу, розвитку та зміцненню у дітей почуття любові до рідного краю; формування моральної особистості громадянина і патріота України.

У вчителя початкової школи постає проблема відсутності спеціального навчального предмету в програмі навчання молодших школярів краєзнавства. Рішенням може стати використання інтеграції краєзнавства в навчальні предмети, в позакласну роботу, залучення уваги батьків до розвитку пізнавального краєзнавчого інтересу, навичок дослідницької діяльності.

Для інтеграції краєзнавчих знань можна використати соціально-педагогічний простір навчальних закладів, а також культурно-освітні можливості співпраці з міськими та шкільними музеями, бібліотеками, філармонією, палацом дітей та юнацтва, обласним центром по роботі з дітьми та талановитою молоддю, сім'ями учнів класу.

Ефективність використання краєзнавчого матеріалу зростає, якщо він використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності, віку учнів та їх обізнаністю. Причому, краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему.

Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності краєзнавчих відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховним навантаженням.

Так, краєзнавчий матеріал, залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; актуалізації знань учнів, їх чуттєвого досвіду; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів і підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.

Поряд із навчальною краєзнавчий матеріал виконує виховну та розвивальну функції. Він сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи і праці людей. Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості.

Ефективність навчання молодших школярів засобами краєзнавства залежить від того, наскільки вчитель може змоделювати інтегроване заняття так, щоб кожен учень з його допомогою зміг віднайти в тому чи іншому творі або виді діяльності особистісно ціннісний зміст, сприйняти і зрозуміти його. Теми краєзнавчого змісту є точкою дотику для різних навчальних предметів початкової школи.

Аналізуючи навчальні програми, легко помітити, що всі вони забезпечують можливості ефективної інтеграції краєзнавчих знань.

Програма курсу "Я і Україна" для учнів 1-4 класів передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних, морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Підручники містять в собі науковий, доступний матеріал, який побудований на краєзнавчому принципі. В них є велика кількість цікавих завдань та запитань краєзнавчого характеру, що забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, її взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в охороні природи.

Здається, про які краєзнавчі знання може йти мова на уроках математики. Та всім відомо, що деякі наші математичні поняття і уявлення, сформовані в дитинстві при спілкуванні з природою. Уроки математики дозволяють зробити доступним для засвоєння числовий матеріал краєзнавства. Розв’язування задач, що включають дані краєзнавчого характеру, сприяє розвитку творчого, логічного, критичного мислення і ерудиції; вміння класифікувати і узагальнювати, розширює кругозір.

Матеріал для складання завдань може бути отриманий не тільки з краєзнавчої літератури, а й самими учнями при вивченні об'єктів природи під час екскурсій.

Після аналізу програм з читання можна зауважити, що і в цьому предметі використовується краєзнавчий матеріал. Оскільки, учні вивчають твори усної народної творчості - малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігровий фольклор; легенди, казки; твори українських письменників - класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Щодо використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення української мови у молодших класах, то така можливість теж є.

На уроках української мови йде робота на матеріалах текстів письменників  та поетів рідного краю (фонетичний, морфологічний, морфемний, орфографічний аналіз слів; синтаксичний розбір речень; підбір синонімів та антонімів, і т.д.)

Наприклад (Сумщина): при вивченні теми «Алфавіт», « Правопис власних назв» можливі такі завдання:

• Використовуючи порядковий номер букви в алфавіті, розшифруйте слово:

                     26   1   21   11   23   19   18   7   18   15   18 (Харитоненко)

• Як сумчани увічнили славного земляка?
• Коментоване письмо

Стародавнє українське місто Ромни... Воно виникло на берегах рік Сули і Ромен. Серед зелених дібров і гаїв засноване слов'янське поселення. З нього виросло чарівне місто.

• Хвилинка каліграфії з коротким введенням необхідних краєзнавчих знань.

                   Аа       ааа     аль     ан       кА       альтанка

Зробити звуко-буквений аналіз слова.

Скласти і записати речення зі словом альтанка. (Альтанка має неповторний виразний силует і є окрасою та символом нашого міста.)

Визначити основу речення. Вказати рід, число, відмінок прикметників.

• Роботи з розвитку мовлення чи твори (можлива тематика)

«В музеї нашого міста»( після проведеної екскурсії), «Про що розповів пам’ятник» ( після проведеної екскурсії), «Моїми предками пишається наш край», «Улюблені в місті місця», «Історія і традиції школи», «Наше місто в святковому вбранні», «Моя мала батьківщина», «Мальовничий і співучий крає мій», «Природа Сумщини очима художників», «Архітектурна мова будівель нашого міста», «Дивосвіт чарівних казок Сумщини», «Зоряний шлях Сумщини», «Сумщина в іменах», «Екскурсія до героїчного Спадщанського лісу».

• Диктанти на краєзнавчому матеріалі  рекомендуються для різних видів тренувальних диктантів: коментованих, пояснювальних, диктантів інформаційної дії, диктантів-алгоритмів, диктантів безперервної дії. Наприклад:

Суми!.. Нехай у вашій уяві це слово не пов'язується із сумом.

Правда, колись давно втікачам із панської неволі було не до веселощів... Сумували вони за полишеним гніздом. Втішені були лише казковою красою. Під блакитним наметом неба розкинулися  незаймані ліси, степи із буйним різнотрав'ям, левади, таємничі яруги. І найголовніше – воля...

До наших днів дійшла легенда про знайдені три мисливські сумки, які стали згодом символом у гербі міста. Може й пішла від тих сумок його назва? Вірогідніше, що ймення Суми походить від назви притоки Псла - річки Сумки, в гирлі якої місто було засноване.

• Письмові роботи (перекази, твори) на краєзнавчому матеріалі слід запроваджувати у 3-х - 4-х класах.