Групові форми роботи на уроках трудового навчання

Державна національна програма "Освіта" визначає три основні шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки: гуманітарна освіта, природничо-математична освіта, трудова підготовка. Підготовка до праці має здійснюватись у школі як система, яка охоплює такі основні елементи: предмети з основ наук, трудове навчання, позакласна робота, продуктивна праця.

До загальношкільних завдань належить трудове виховання, політехнічна освіта, профорієнтація, формування творчого ставлення до праці, поєднання навчання з продуктивною працею. Умови для трудового навчання значно покращуються, коли учні зайняті якоюсь корисною роботою, знають де будуть застосовані результати їх праці

Робота дітей має носити колективний характер, щоб діти контактували між собою, усвідомлювали, що вони залежать один від одного На заняттях по трудовому навчанню часто спостерігається така картина одні учні швидко і високоякісно виконують роботу, економно використовують матеріал, підтримують чистоту на робочих місцях, а інші - виконують завдання необережно, на їх верстаках безпорядок.

Підводячи підсумок, вчителі зазвичай відмічають кращих учнів, демонструють їхні вироби. Одні учні при цьому задоволені, інші - ображені. Чи потрібно говорити, що має негативний вплив на об'єднання дитячого колективу, формуванню у школярів колективістської направленості особистості. Колективна робота викликає зацікавленість в загальних результатах праці. Крім того, устремління трудитися разом продиктоване і віковими особливостями підлітків, їх потребою у спілкуванні.

Для успішної роботи на сучасному виробництві необхідно володіти системою знань, умінь та навичок, буди дисциплінованим і разом з тим уміти працювати самостійно, ініціативно, індивідуально та в колективі. Як же виховати ці риси особистості в учнів на уроках праці та створити в школі умови особистісно-орієнтованого навчання на різних етапах розвитку дитини?

В останні роки в педагогіці та психології досліджується вплив групових і колективних форм діяльності на уроках на процес навчання і виховання учнів. Були відокремлені положення, що характеризують колективну діяльність школярів:

  • мета діяльності усвідомлюється як єдина, потребуючи об'єднання зусиль всього колективу;
  • організація діяльності вимагає розділення праці;
  • в процесі діяльності між членами колективу утворюється відношення взаємного і відповідальності і залежності;
  • контроль та оцінка колективної роботи частково або повністю повинні здійснюватися самими членами колективу.

При фронтальній формі організації роботи школярів на уроках праці відсутній взаємозв'язок між учнями, узгоджена спільна діяльність. Для підлітків дуже значні мотиви співробітництва і взаємодопомоги в праці по мірі оволодіння визначеним рівнем знань та навичок у них швидко зростає потреба і в колективній творчій праці з однолітками.

Недооцінювання цих психологічних умов призводить до зниження спільного показника позитивного відношення учнів-підлітків до уроків праці при фронтальній формі організації роботи. Створення умов для творчої колективної праці школярів, активної участі їх у розробці задумок завдання, планування організації контролю та оцінці власної роботи - підвищує ефективність трудового навчання і виховання.

На досвіді власної роботи я переконався, що спроби відразу передати школярам всі функції по організації керуванню контролю і оцінці групової колективної роботи не призводить до успіху, так як учні до цього ще не підготовлені. Не очікуване надавання самостійності звичайно викликає стурбованість і розгубленість. Тому, включення школярів до праці в групах повинно виконуватись поступово, поетапно. На кожному етапі вчитель, керуючись трудовою діяльністю учнів у цілому, надає їм все більшу і більшу самостійність, ініціатив) в конкретній індивідуальній і колективній праці.

Під керівництвом вчителя вони засвоюють основні трудові функції, які раніше виконував учитель: навчаються спочатку контролювати і оцінювати, а потім організовувати і планувати спільну роботу і, нарешті, ставити мету розробляти задумку предмета праці. Таким чином, перший етап включення учнів в цільний колективний трудовий процес припускає підготовчу і організаційну роботу: школярі розподіляються по бригадах з урахуванням їх особистих побажань і трудової підготовки. Звичайно, до групи із 4-5 чоловік входять 1-2 сильних учнів, 2 середніх і 1 слабий, що створює приблизне рівні можливості кожній бригаді. Учні самі обирають бригадира і його замісника, у функції яких входить організація роботи бригади, а також участь в діяльності ради бригадирів, які вирішують спільні організаційні питання, наприклад, про перехід окремих учнів з однієї бригади в іншу, підведення підсумків змагання між бригадами та інше.

На цьому першому етапі школярі засвоюють дію контролю і самоконтролю, вчаться оцінювати роботу товаришів і свою власну, співвідносити результати виконаного завдання із зразком, кресленням, визначити відношення точності розмірів і якості обробки, оцінювати роботу за критеріями запропонованими вчителем. Перед ними ставиться, наприклад, завдання проконтролювати і оцінити точність виконання розмітки, звернути увагу на раціональність використання матеріалу або визначити якість виготовлення виробу в цілому. критерії розгорнуто запропоновані вчителем у вигляді різних зразків уже виготовлених виробів.

До кінця 1 чверті в учнів формується адекватна самооцінка результатів роботи. Взаємоконтроль і оцінка не тільки сприяє і розумінню вимог до визначеного рівня трудової підготовки, але й впливають на розвиток у членів бригади таких якостей, як самостійність, відповідальність, ініціативність. Для роботи на першому етапі використовувалися вироби, рекомендовані програмою, яка складається з однієї, або кількох деталей, наприклад: викрутка, петля-вушко, пінцет, рисувалка та інше.

Для другого етапу характерні вже не тільки груповий контроль та оцінка результатів роботи, але й групова організація планування і виготовлення виробів. Заздалегідь підбираються вироби, які складаються з однотипних деталей, щоб школярі змогли легко розподілити роботу між собою. На цьому етапі передбачається практичне відпрацювання на уроках праці навичок спільної діяльності за завданням підготовленим згідно з програмою вчителя. Отримавши завдання, група самостійно розподіляє роботу, намічає план дій, здійснює взаємоконтроль в процесі праці. Групова робота дозволяє оперативно виготовляти вироби, на які при фронтальній роботі використовується багато часу.

Так, наприклад, при виготовленні скриньки із фанери (6 клас) кожна група отримала завдання, яке складається з креслень 4 деталей скриньки. Усі завдання для груп були аналогічні, але окремі деталі виробу мали різну форму, або різне співвідношення елементів. Це дозволило школярам наочно зіставити існуючі варіанти вже в кінці першого заняття і для подальшої роботи відібрати кращі вироби в конструктивному і естетичному відношеннях. Дана форма організації праці дозволяє економити не тільки час. але й матеріал.

Відомо, що при фронтальній роботі всі учні виготовляють одні і ті ж самі вироби, що практично перевищує потребу в них. При груповій формі організації праці вчитель може керувати даним процесом: попередньо обговорити з учнями принципові особливості конструкції виробу, можна варіювати завдання кожній групі й одержувати практично необхідну кількість виробів (наприклад, ручки для стамесок, для напилків різної форми, викруток і так далі.)

На третьому етапі активно розгортається взаємодія бригад школярів не тільки одного віку, але і різних вікових категорій. Це дозволяє, не порушуючи програмних вимог до вікових можливостей школярів, виготовляти спільними зусиллями більш важчі і складніші вироби. Усі учні знають задум, план роботи і призначення виробу, а також свою задачу в цьому процесі. В кожному класі робота розподіляється між групами та в середині їх; усі учні виконують свої окремі завдання.

Результати регулярно відображаються на стенді підведення підсумків змагання між групами. Старші учні з почуттям відповідальності виконують те, що не під силу молодшим школярам, але потрібно для даного виробу, ті, в свою чергу, відповідально виконують доручення старших товаришів, пишаються довірою та прилученням до спільної праці.

Четвертий етап організації спільної роботи школярів на уроках праці - це вже самостійна розробка ними конструкцій виробів та виготовлення їх в шкільній майстерні. На цьому етапі найбільш тісно здійснюється взаємозв'язок і єдність індивідуальної, групової і колективної роботи.

Школярі отримують завдання, наприклад, у співвідношенні з визначеними вимогами розробити конструкцію кухонної дощечки. Після обговорення завдання в групах кожен учень складає свій варіант проекту. Ці варіанти пильно вивчаються членами групи, співвідносяться і оцінюються. У результаті відбирається найбільш оптимальний варіант або складається інший, на основі індивідуальних проектів. Варіанти групових проектів захищаються представниками групи і обговорюються колективом усього класу.

В ході обговорення всі можуть вносити доповнення і уточнення. Учитель допомагає учням більш об'єктивно оцінити кожен варіант, вказує на додаткові його переваги, або недоліки, які не помітили учні, пропонує і свій варіант, який має в запасі, котрий також підлягає всебічному аналізу учнями. Учитель направляє ініціативу і активність дітей у потрібне русло, пропускає їх максимальні можливості проявити творчість в конструюванні, в аналізі і обговоренні різних проектів. Після вибору остаточного варіанту і розподілу конкретних завдань, групи приступають до практичної роботи.

Викладена методика дозволила школярам розробити і виготовити велику кількість оригінальних виробів. Деякі знахідки учнів сприяли удосконаленню інструмента, пристосуванню і обладнанню майстерні, створенню цікавих сувенірів, предметів побутового призначення. Співставлення результативності виконання завдань при груповій і фронтальній формах організації роботи виявило ефективність першої і по кількості завершених в заданий строк робіт, і по якості їх виконання.

При груповій роботі майже всі вироби були виконані в строк (з урахуванням часу, відведеного для виконання кожної деталі) та оцінені достатнім та високим рівнем навчальних досягнень.

При сумісній роботі на уроках праці школярі більш відповідально ставляться до виконання трудових завдань, більш вимогливі до товаришів, але в той же час і більш уважні до них, краще знають та ураховують їх особистісні риси. При груповій роботі не постає питання: а чи повинні виготовлені предмети бути передані в загальне користування, навіть, коли вони дуже привабливі. Сумісна, колективна праця учнів - ядро для створення істинного шкільного колективу, і робота в групах - хороша основа для цього.

Потрібно відмітити, що групова робота дітей на уроках технічної праці є важливою умовою для підготовки їх до роботи в учнівських бригадах, на виробництві під час практики, для розширення форм шкільного самоврядування. Разом з розвитком колективних рис школяра, формується і адекватна самооцінка, забезпечується всебічний розвиток і саморозвиток особистості учня.