Індивідуальний підхід до навчання учнів загальноосвітньої школи в системі креативної освіти

Сучасне світове суспільство базується на інформаційних технологіях. Інформаційна культура стає частиною повсякденного життя. Активне запровадження технологій інформатизації безпосередньо стосується освітньої системи.

Комп’ютерна освіта є невід’ємною складовою креативної освіти, адже вона п окликана формувати у підростаючого покоління власний імпульс до розвитку. Комп’ютерна освіта стає особистісно орієнтованою, адже провідна мета такої освіти це самостійний пошук сенсів, створення нової системи цінностей, формування активності в комп’ютерному середовищі. Інформатизація освіти забезпечує гарні умови для саморозвитку особистості тільки в тому випадку, коли вона охоплює не тільки окремі дисципліни або форми проведення занять, але є органічно вписаною до контексту креативного освітнього середовища.

Креативна індивідуалізована освіта надає можливість кожному учневі не тільки розвинути власний творчий потенціал, але також викликає потребу в подальшому пізнанні та творчому саморозвитку.

Таким чином креативна освіта являє собою багатовимірну індивідуалізовану цінність, покликану створювати гарні умови для розвитку творчих здібностей учнів, а також їх самореалізації.

Креативна освіта створює умови для формування та прояву особистісних якостей в учнів, сприяє розвитку мислення, індивідуального підходу, ініціативності та самостійності. Особистісно орієнтована освіта передбачає необхідність диференціації навчання, орієнтації на особистість учня, його інтелектуальний та моральний розвиток.

Цінностями креативної освіти є: духовна культура, творчість як засіб повноцінного життя та розвитку особистості та культури. На перший план виходить спілкування як засіб особистісного зростання. Тут учень виступає як суб’єкт життя, що має потребу в самореалізації. Креативна освіта за таких обставин – це засіб розвитку індивідуальності та створення умов для розвитку особистості учнів. Сенс такої освіти у визнанні індивідуальності та неповторності кожної людини та її розвитку. Креативна освіта передбачає індивідуальний підхід до навчання з урахуванням рівня інтелектуального розвитку учнів.

Здійснюючи індивідуальний підхід відбувається навчання учнів з урахуванням особливостей темпераменту, характеру, здібностей, мотивів та інтересів. В основі індивідуального підходу лежать наступні педагогічні технологій:

• структурно-логічні технології навчання, які являють собою поетапну організацію постановки дидактичних задач, вибору способу їх розв’язання, діагностики оцінки одержаних результатів;
• інтеграційні технології – це дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію знань і вмінь, різних видів діяльності, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання;
• ігрові технології – ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь вирішувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету;
• комп’ютерні технології;
• діалогові технології, які пов’язані зі створенням комунікативного середовища;
• тренінгові технології – це система діяльності по відпрацюванню певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання типових задач у ході навчання (тести, розв’язання задач).

Індивідуальний підхід робить позитивний вплив на формування особи кожної дитини при умові, якщо він здійснюється в певній послідовності і системі, як безперервний, чітко організований процес. Прийоми і методи індивідуального підходу не є специфічними, вони загальнопедагогічні.

Творча задача вихователя – відібрати із загального арсеналу засобів ті, які найбільш дієві в конкретній ситуації, відповідають індивідуальним особливостям дитини. При проведенні індивідуальної роботи в процесі різної дитячої діяльності педагог постійно повинен спиратися на колектив, на колективні зв'язки дітей у середині групи. Колектив є тією силою, яка укріплює в дитині суспільні початки.

Неможливо виховати зовні спілкування з колективом такі якості, як доброзичливість, відчуття взаємодопомоги, відповідальності за загальну справу. Важливе значення в навчальній та виховній діяльності вчителя мають методи та форми роботи з дітьми, які мають різні особливості розумового розвитку, типи нервової системи та вищої нервової діяльності. Відмінностями у властивостях нервової системи в значній мірі зумовлюється те, що одні й ті ж прийоми навчання та виховні заходи неоднаково впливають на різних дітей.

Зустрічаються, наприклад, діти з "уповільненим розумінням", "важкодуми". Вони не встигають схоплювати матеріал, який подається у швидкому темпі, не можуть швидко перейти від однієї думки до іншої, відповідають повільно, зі значними паузами. Причина цього – не в незнанні навчального матеріалу, не у відсутності здібностей до навчання, а в малій рухливості, інертності їх нервових процесів. Нетямущими вважати таких дітей зовсім безпідставно. Створюючи для їх навчальної діяльності сприятливі умови, не підганяючи, не нагороджуючи образливими прізвиськами, можна помітити у них і неабиякі здібності та інші позитивні якості.

Отже, на мою думку правильно організована навчально-пізнавальна діяльність, зокрема використання індивідуального підходу до учнів на уроках, виявляє і закріплює творче начало учня.