Інноваційний підхід до профільного навчання та допрофесійної підготовки старшокласників
Щоб гідно жити в суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Тому школа має сформувати у дітей уміння обирати свій життєвий шлях, ураховуючи при цьому власні можливості. Сьогоднішні діти – це вже якісно новий склад особистості, адекватний часу й змінам у суспіль
стві.Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, безперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання і мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
На думку нашого педагогічного колективу, суспільству потрібна людина, яка вміє застосовувати набуті знання в житті, приймати рішення, знає свої права та обов’язки, реально оцінює себе та свої можливості, уміє формувати стосунки між людьми, дбає про своє здоров’я, здатна долати труднощі й обов’язково має почуття відповідальності, прагне до творчого самовираження.
Завдання:
- забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної загальної освіти на рівні Державного стандарту та понад Державний стандарт через профільне навчання й допрофесійну підготовку;
- створити умови для суттєвої диференціації змісту освіти старшокласників із широкими й глибокими можливостями індивідуальних освітніх програм;
- сприяти однаковому доступу до повноцінної освіти різним категоріям школярів відповідно до їхніх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб;
- розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною та професійною освітою, ефективніше готувати випускників школи для засвоєння програм вищої професійної освіти.
Структура:
1. 8-9 класи – класи допрофільного навчання гуманітарного та природничо-математичного профілів.
Організаційні форми:
1. Класи допрофільного навчання: класи гуманітарного та природничо-математичного напрямків, динамічні групи, навчання за індивідуальним планом, курси за вибором, факультативи
2. Профільне навчання (ліцей): профільні класи, профільні групи, динамічні профільні групи, навчання за індивідуальним планом.
У класах з допрофільним навчанням є напрямки:
- гуманітарний (українська мова та література, англійська, німецька та російська мови, право, комп’ютерні технології, а також спецкурси (культура) та курси за вибором (я – громадянин));
- природничо-математичний (математика, фізика, біологія, географія, комп’ютерні технології, спецкурси, індивідуальні заняття);
- історико-філософський (історія України, всесвітня історія, правознавство, людина і світ, психологія, спецкурси (культура рідного краю), основи економіки, художня культура);
- економічний (математика, інформатика, географія, основи економіки);
- природничий (хімія, біологія, фізика, астрономія, екологія, спецкурси (фізіологія організму, біологічна хімія));
- інформаційно-технологічний (математика, інформатики, креслення, ділове спілкування, основи менеджменту, спецкурси (основи програмування, інформаційна культура)).
Тобто профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. У навчальних закладах передбачається опанування змісту на різних рівнях:
- Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення.
- Академічний рівень – достатній до подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, які не є профільними, а базовими.
- Рівень профільної підготовки – поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію; вибір курсів за вибором здійснюється добровільно.
Внутрішньошкільні форми організації профільного навчання:
- профільні класи в однопрофільних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних закладах;
- класи з поглибленим вивченням предметів;
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами;
- різновікові динамічні профільні групи.
Зовнішньошкільні форми організації:
- міжшкільні профільні групи;
- профільна школа інтернатного типу;
- освітній округ;
- навчально-виховний комплекс.
Профільне навчання передбачає спеціальний добір кадрів, програми самоосвітньої роботи педагогів і розвитку творчих здібностей учнів, напрацьовування власного досвіду, участі у виставках педагогічних інновацій (колективних, групових, індивідуальних форм роботи: динамічних, ініціативних творчих груп, майстер-класів, творчих звітів, адресної допомоги, фестивалів нестандартних уроків, методичних декад).
Особливостями організації процесу забезпечення навчальних і життєвих потреб і прагнень особистості шкільною освітою передбачено:
- основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту;
- формує в учнів готовність до вибору і реалізації форми подальшого;
- навчання, одержання освіти і вибір профілю навчання;
- переважання пропедевтичного характеру вивчення більшості предметів;
- поступове розгортання систематичного вивчення основ наук, підвищується роль теоретичних знань, забезпечується задоволення різноманітних пізнавальних інтересів учнів;
- старша школа (10-11 (12) класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти;
- завершується формування цілісної картини світу та ціннісних орієнтацій особистості;
- старша школа функціонує переважно як профільна;
- реалізується диференціація та індивідуалізація навчання в залежності від здібностей, потреб, потреб і прагнень особистості;
- незалежно від профілю навчання освоюється інваріантна складова змісту освіти;
- профільне навчання здійснюється у різних видах: специфічний профіль школи, загальноосвітній профіль, курси за вибором, факультативи;
- не виключається робота шкіл і класів без строго визначеного профілю (загальноосвітній профіль).
На мою думку, сьогодення вимагає, передусім, духовності. Здійснити перехід з епохи раціоналізму в епоху духовності – саме такою має бути місія профільного закладу. Це можливо, коли в спілкуванні з дітьми педагог дотримується принципу "не поряд і не над, а разом". Головне – завжди пам’ятати, що дитина – найвище творіння природи. Вона несе в собі життєве завдання, свою місію, якій має служити. Упровадження профільного навчання здійснюється на підставі вивчення освітніх запитів, потреб учнів та їх батьків та внутрішніх ресурсів навчальних закладів.
Література
- Лернер Л. місце й роль профільного навчання в професійному самовизначенні випускників 12-річної школи // Завуч. – 2002. – №16.
- Самодрин А. Організація діяльності профільно-диференційованої школи // Рідна школа. – 1998. – №6.
- Собко Я. педагогічна експертиза готовності школи до впровадження профільного навчання // Освітянин. – 2005. – №4.