Формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів. Технологія діяльності

Стародавній лікар і філософ Авіцена стверджував: "Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати". За роки навчання у школі учні мають здобути глибокі, різнобічні знання про здоров’я людини з різних галузей науки, що є підґрунтям для формування умінь і навичок, я кі допомагають людині підтримувати власне здоров’я.

Щоб зберегти фізичне, духовне, психологічне та соціальне здоров’я учнів, вихователь повинен шукати їх гармонізації і оптимізації діяльності. Школяр успішно розвиватиметься тоді, коли повірить у свої сили.

Виділяється освітня траєкторія формування мотивації учнів, щодо здорового способу життя.

Знання

↓

Уміння

↓

Ставлення

↓

Життєві навички

Добираючи додаткові матеріали до клубних годин, вихователь особливу увагу звертає на відповідність їх змісту до вікових особливостей, реальних потреб учнів та їх навчальних можливостей. Використання таких завдань створює умови не тільки для розв’язання пізнавальних, розвивальних, виховних завдань, а й зацікавлює, бо все незвичайне викликає почуття подиву, жвавий інтерес до процесу пізнання, допомагає засвоїти будь-який матеріал

Розглядаючи здоров’я дітей із чотирьох найважливіших аспектів (фізичного, духовного, психічного і соціального) вихователь розробляє систему заходів, що спрямовані на формування здоров’язберігаючої компетентності. Проводяться здоров’язберігаючі хвилинки, які називаються "паузами збереження, розвитку і зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я" для розвитку життєвих навичок, що сприяють фізичному здоров’ю, застосовуються комплекси вправ, спрямовані на зміцнення і підтримку м’язів та органів дихання, що розраховані на обмежений простір (коригувальні вправи, імітаційні вправи, фізкультхвилинки, віршовані фізкультпаузи)

Такі вправи є ефективним засобом активного відпочинку дітей, сприяють позбавленню втомлюваності, підвищенню розумової активності.

Для того щоб навчити дітей відновлювати своє психічне здоров’я, використовується психогімнастика, відновлення психічного балансу.

Наприклад,

Щоб нам разом працювати -
Треба разом повторяти:
Я уважний і серйозний,
Хоч іще малого зросту.
Зараз з силами зберусь,
Я нічого не боюсь,
впевнений, кмітливий я,
Хочу отримати знання.

Можна використовувати дихальну психогімнастику. Наприклад – вправа "Я - сонечко".

Я – маленьке сонечко. Я прокидаюсь, умиваюсь. Розчісую свої промінчики, піднімаюсь над обрієм. Я – велика розжарена куля. Я дарую своє тепло лісам, лугам, рікам. Я лечу над Землею і дихаю вільно. Як же красиво навкруги!

Учням пропонується частіше показувати свою посмішку, задоволення, радість, насолоду, танець, спів без слів, необхідно навчити дітей любити себе та оточуючих.

Для розвитку та зміцнення духовного здоров’я використовується ароматерапія, музикотерапія, кольорова терапія.

Ароматерапія впроваджується через гру, асоціації. Наприклад, у грі "Доженіть подушку" діти під музику передають одне одному подушечку з ялівцем, вдихаючи її лікувальний аромат. Або пропонується дітям із зав’язаними очима знайти у чарівному мішечку потрібний предмет, де серед різних за запахом предметів обов’язково є розірвана цибулина.

Кольоротерапія – це наука, що використовує різні барви для регулювання вібрацій тіла людини на таку частоту, щоб давала їй силу, здоров’я, гармонію.

Вправи та завдання для роботи з кольорами

1. Початок клубної години з обирання кольору настрою:

• зелений – упевненість;
• червоний – життєздатність, усемогутність;
• рожевий – ніжність;
• фіолетовий – схвильованість, тривожність;
• синій – спокій;
• коричневий – виснага;
• чорний – байдужість;
• жовтий – радість.

Вихователь звертається до дітей для того, щоб визначити їхній настрій.

2. Дітям пропонується протягом хвилини дивитись на різнокольорові картки (7Х7 см.). Дається настанова: "Придивіться до кольорів, торкніться їх пальчиком, розкладіть на парті у будь-якому порядку". Мета вправи: давати можливість учням призвичаїтись до кольорів, привчити очі до різнобарв’я.

3. "Хвилинки - кольоринки". Графічні вправи з кольоровими олівцями. Кілька хвилин діти роблять довільно малюють (лінії, кульки, сніжинки тощо). Мета вправи: поповнювати організм дитини позитивними емоціями.

4. Вправа "Уяви колір". Діти заплющують очі та уявляють заданий колір.

5. Вправа "Зафарбуй музику". Школярі слухають музику і беруть до рук картку такого самого кольору, у який вони хочуть зафарбувати цю музику.

Дітям пропонується заучування приказок, прислів’їв про здоров’я.

Формування духовних цінностей також є однією із ланок у розвитку здоров’язберігаючої компетентності особистості. Вихователем може бути проведена ціла серія клубних годин. Готуючись, треба дотримуватись таких принципів:

• прагнення до чистоти думок;
• боротьба з недоліками у людях і в самому собі;
• любов до всього живого, природи, людей;
• відчуття краси й досконалості, виховання духовності через удосконалення свідомості, розвиток культури, морально-етичних норм поведінки й усвідомлення краси.

Здоров’я дитини починається в сім’ї, - такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров’я на основі численних досліджень. Тому в сучасних умовах педагогічна просвіта батьків має стати водночас і формою, і умовою спільної праці і родини у розв’язанні проблеми формування здорового способу життя у молодшого покоління.

Школа повинна стати острівцем людяності й любові, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники протягом усього життя дотримувались золотого правила: розум у голові, чесність у серці, здоров’я в тілі.