Психологічні та концептуальні аспекти організації іншомовного простору навчального закладу

Курс України на плідну й довготривалу співпрацю з багатьма країнами, її інтеграція в європейський освітній простір, міжнародний обмін інформацією в різних галузях знань, реальна можливість навчання, проходження практики, стажування та роботи в зарубіжних країнах все це впливає на підвищення стату су іноземної мови як важливого засобу комунікації. Формування компетентного випускника неможливо без знання хоча б однієї іноземної мови. Але, не зважаючи на те, що іноземну мову в загальноосвітніх закладах вивчають з другого класу, випускники загальноосвітніх шкіл володіють іноземною мовою на рівні «читаю із словником».

В такій ситуації або батьки дітей вимушені звертатись по допомогу за межами навчального закладу, або навчальний заклад повинен створити умови для поглибленого вивчення іноземної мови і при цьому не обмежувати можливостей розвитку учнів в інших галузях.

Для створення іншомовного простору навчального закладу необхідно врахувати принципи організації навчально-виховного процесу при вивченні іноземної мови:

• принцип діяльнісного характеру навчання;
• принцип комунікативної спрямованості навчання;
• принцип ситуативності й тематичної організації навчального матеріалу;
• принцип соціокультурного спрямування навчального процесу;
• принцип інтегрованого навчання всіх видів мовленнєвої діяльності.

Можна визначити п'ять етапів в формуванні мовної компетентності учнів з іноземної мови:

• І етап – дитячій садок + 1-ий клас початкової школи – „Школа першокласника”, індивідуально-групові заняття;
• ІІ етап – 2 – 4-ий класи початкової школи – індивідуально-групові заняття, гурток «Весела мова», збільшення кількості годин на вивчення англійської мови за рахунок варіативної складової Робочих навчальних планів;
• ІІІ етап – 5 – 7-ий класи основної школи – збільшення кількості годин на вивчення англійської мови за рахунок варіативної складової Робочих навчальних планів, індивідуальні заняття, гурток «Я дослідник», проведення бінарних уроків;
• ІV етап – 8 – 9-ий класи основної школи – поглиблене вивчення англійської мови та до профільна підготовка, заняття в «Європейському клубі», індивідуальні заняття, проведення бінарних уроків, проведення уроків з викладанням іноземною мовою;
• V етап – 10 – 12-ий класи старшої школи – профільні класи (іноземна філологія), індивідуальні заняття, курси за вибором, заняття в «Європейському клубі», проведення бінарних уроків. Проведення уроків з викладанням іноземною мовою.

Ці етапи відповідають психолого-фізіологічним періодам розвитку та формуванню людини.

І етап: в цьому періоді діяльність аналізаторів, розвиток уявлень, уяви, пам'яті, мислення та мови в комплексі призводять до формування чуттєвого етапу пізнання світу. Діти прагнуть представити світ таким, яким вини його бачать. Цей вік для дитини – це початок всебічного розвитку та формування особистості, і гра є основним видом діяльності. Заняття в малих групах або індивідуально дає можливість підготувати дітей до сприйняття іншомовного освітнього простору. На цьому етапі створюються умови для розвитку в учнів бажання вивчати іноземну мову. Робота у дошкільному навчальному закладі проводиться у рамках діяльності „Школи першокласника”, в 1-му класі – за рахунок годин варіативної складової Робочого навчального плану.

ІІ етап: цей відрізок у житті дитини характеризується інтенсивним формуванням пізнавальних процесів, швидким запам'ятовуванням мовної інформації, особливою здатністю до імітації, відсутністю мовного бар'єру. Учні швидко накопичують комунікативний досвід користування іноземною мовою з акцентом на рецептивно-аудитивному рівні. Індивідуально-групові заняття проводяться на усній основі, що дозволяє сформулювати усно-мовні навички та вміння спілкування на іншій мові на елементарному рівні. Ці заняття відбуваються за рахунок годин варіативної частини Робочого плану. Завдання роботи гуртка «Весела мова» є розвиток здібностей учнів до між культурного спілкування, знайомство дітей з англійським фольклором, надбання мотивації і розвиток позитивного відношення до вивчення мови інших країн. Години, за рахунок яких збільшується загальний обсяг часу на вивчення іноземної мови, використовуються вчителями для формування соціальної компетенції учнів (оволодіння учнями необхідним мінімумом країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань).

Реалізація І та ІІ етапів дає можливість сформувати в учнів початкової школи елементарну комунікативну компетенцію в чотирьох видах мовленнєвої діяльності. А також випускники початкової школи мають такий рівень володіння іноземною мовою, що є достатнім для подолання в подальшому психологічного бар'єру у використанні цієї мови як засобу комунікації.

ІІІ етап: діти у цей етап життя ще не втратили стійкого пізнавального інтересу, їх соціальна активність має напрямок на засвоєння визначених зразків поведінки та цінностей, прагнення до сприйняття нового та цікавого. Актуальності набуває принцип інтегрованого навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, який передбачає єдність основних форм і способів спілкування – усних і письмових, рецептивних, репродуктивних та продуктивних. Додаткові години Робочого навчального плану, що поширюють інваріантну складову предмету «іноземна мова», вчителі використовують для поглиблення знань з граматики та підготовки учнів до поглибленого вивчення предмету. Робота гуртка „Я дослідник” продовжує формування стійкого інтересу в учнів до вивчення іноземної мови та розширює країнознавчі знання про іншомовні країни. На індивідуальних заняттях в малих групах учні набувають досвіду обговорення тем загального інтересу.

ІV етап: це етап становлення особистості та фізичного розвитку дитини. підліток починає жити своїм внутрішнім світом, своїми думками та відчуттями. Поглиблене вивчення іноземної мови надає можливість досягти випускникам основної школи загальноєвропейського рівня підготовки з іноземної мови, а реалізувати себе як особистість учні можуть під час роботи в «Європейському клубі».

Зміст роботи «Європейського клубу» включає:

• Ознайомлення з соціокультурним портретом Європи та України як європейської держави;
• Розширення знань про загальноєвропейські цінності;
• Ціннісно-орієнтаційну інтерпретацію понять «якість життя», «європейська ідентичність», «європейська цінність» у загальноєвропейському контексті;
• Відкритість у ставленні до інших культур;
• Набуття досвіту спілкування з носіями мови.

Реалізація ІІІ та ІV етапів забезпечує умови вибору учнями відповідного напрямку подальшого навчання і своєї професійної діяльності в цілому. Учні повинні досягти такого ступеня вивчення іноземної мови, який дасть реальні дидактичні можливості для подальшого вивчення мови шляхом профільної підготовки.

V етап: період юнацтва – це етап вибору професії. Обрання учнями профілю „Іноземна філологія” надає можливість учням розширити спектр обрання майбутньої професії за рахунок введення курсів за вибором: „Навчання ділового спілкування”, „Країнознавство США”, „Країнознавство англомовних країн”, „Науково-технічний переклад” та інші. Вивчення іноземної мови на поглибленому рівні, крім вивчення предмету на рівні відповідному до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, реалізує наступні завдання:

• навчання техніці роботи з різними видами довідкової іншомовної літератури в бібліотеках;
• ознайомлення зі способами узагальнення результатів мовного й соціокультурного спостереження у вигляді схем, схематизованих правил і таблиць;
• розвиток навичок роботи з автентичним матеріалом (аудіо- та відео матеріалами), оригіналами художніх творів, газетно-журнальними публікаціями;
• розвиток культури діловодства, а саме: ознайомлення із правилами і традиціями загальноєвропейського діловодства, його специфікою в англомовних країнах;
• формування культури писемного ділового мовлення;
• формування мовленнєвого етикету ділового спілкування.

Невід'ємною частиною впровадження профільного навчання є психолого-педагогічний супровід. Психологічні дослідження повинні проводитись на кожному етапі навчання. На І, ІІ, ІІІ етапах особлива увага приділяється визначенню індивідуального домінуючого в особистості типу інтелекту (емоційний, візуальний, вербальний, лінгвістичний, математичний, музичний, просторовий, кінетичний тощо). Це зумовлює обрання вчителями форм та методів роботи з учнями. Для ІV та V етапів стає актуальною діагностика профорієнтації та розвивальна діагностика.

Впровадження в практику роботи навчального закладу такого підходу до вивчення іноземних мов надасть можливість випускникам відчувати себе впевнено при обранні будь якої галузі реалізації своїх можливостей.