Сучасна зброя вчителя - активні методи навчання

Хто осягає нове, лелеячи старе, той може бути учителем.
Конфуций

По переду навчальний рік… Кожен вчитель хоче бачити в очах своїх учнів інтерес, дивування, знання. Тому готуватись до уроків приходиться заздалегідь, г ортаючи сторінки професійних журналів. А що молоді вчителі? Їм перші дні навчання здаються довгими та важкими. Бракує досвіду, педагогічних умінь. А головне, як донести матеріал дітям, як їм сподобатись? Тому аналіз наступного матеріалу допоможе всім учителям побудувати свій урок, використовуючи «сучасну зброю» вчителя – активні методи навчання.

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином: активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують, алгоритмізованого, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

М. Новик виділяє наступні відмітні особливості активного навчання:

• примусова активізація мислення, коли учень змушений бути активним незалежно від його бажання;
• досить тривалий час залучення учнів у навчальний процес, оскільки їх активність повинна бути не короткочасною і епізодичною, а значною мірою стійкої і тривалої (тобто протягом всього заняття);
• самостійна творча вироблення рішень, підвищена ступінь мотивації та емоційності учнів.

Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань. Давайте розглянемо деякі з них, які стануть у пригоді для кожного вчителя.

Метод «Знайомство» допомагає учителю встановити позитивний психологічний клімат на початку уроку. Обов’язкові правила для цієї вправи: діти стоять по колу, говорять по-черзі, виконуються систематично. Інтерпретація цього метода різноманітна. Учням можна запропонувати назвати своє ім’я, чим любить займатися, побажати щось сусіду, назвати комплімент, поздороватись ліктями, передати «добро» у долонях тощо.

«Метод релаксації» використовується, якщо вчитель помітив, що учні втомились. Релаксаційні ігри необхідні для того, щоб повеселитися, відпочити, відволіктися. Це можуть бути рухливі вправи, фізхвилинки, масаж один одному, прослуховування спокійної музики, довільне ходіння по класу тощо.

Метод «Дерево цілей» - це совокупність цілей, які мають свою структуру. «Вершина дерева» - головна мета, «гілки дерева» - додаткові цілі. Цей метод дозволяє школярам побачити свої цілі в колективі, в групі. Мотивує на отримання стійкої структури мети, проблем, напрямків на уроці. Школяр знає, що потрібно робити на кожному етапі уроку (при виконанні проблемного завдання). При цьому додаткові цілі ведуть дитину до головної. В ході уроку група аналізує до чого може привести додаткові цілі, наприклад, закріплення попередньої теми дасть можливість гарно написати контрольну роботу тощо. «Дерево цілей» рекомендовано використовувати як до основної теми, так і для окремого уроку.

Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - широко вживаний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових та практичних проблем. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:

• творче засвоєння школярами навчального матеріалу;
• зв'язок теоретичних знань з практикою;
• активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;
• формування досвіду колективної розумової діяльності.

Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми на уроці для мозкового штурму - можливість багатьох неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями.

Підготовка до мозкового штурму включає наступні кроки:

• визначення мети заняття, конкретизація навчального завдання;
• планування загального ходу заняття, визначення часу кожного етапу заняття;
• підбір питань для розминки;
• розробка критеріїв для оцінки пропозицій, що надійшли і ідей, що дозволить цілеспрямовано і змістовно провести аналіз і узагальнення підсумків заняття.

Метод «Автобусна зупинка» - матеріал розподіляється по зупинкам. На кожній зупинці учні виконують індивідуальні або групові завдання.

Для завершення уроку або навчального матеріалу можливе використання таких методів як «Мудра порада», «Лист до самого себе», «Коло висновків» тощо. Ці методи допоможуть ефективно, грамотно та цікаво завершити урок.

А взагалі, використання власної креативності, фантазії, досвіду є гарантією здобуття і розробки своїх активних методів навчання учнів. Пам’ятайте, що дітям подобаються нестандартні підходи, наприклад, запропонуйте намалювати або зліпити теорему Піфагора. Для релаксації візьміть мильні пузирі (особливо в старшій школі). Використовуйте проектну діяльність, заведіть портфоліо успіхів учнів тощо. А головне будьте щирими та частіше посміхайтесь своїм вихованцям. Зробіть світ навчання дивовижним, яскравим, різноманітним!