1
Оцініть публікацію
Методика та технологія

Один із підходів формування в учнів умінь працювати над твором

Сьогодні у зв’язку з необхідністю для випускників при здачі ЗНО писати аргументативне висловлення особливої актуальності набуває вміння школярів відбирати, систематизувати матеріал для твору, формулювати аргументи, підкріпляти їх ілюстративним матеріалом, робити висновки. Також важливо озброїти у чнів умінням компонувати "повноцінний", традиційний твір, адже це відточує їх думку, розширює інтелект, стимулює творчість, заохочує до читання.

Щоб твір старшокласника був справді твором (від "творити" - створювати щось своє, власне, вистраждане), добре ще з 8-9 класів навчити школярів відповідних прийомів, навиків, дати їм своєрідний алгоритм роботи над твором.

Починаємо з того, що разом з дітьми визначаємо етапи роботи над твором, які формулюємо приблизно так:

  • осмислення теми твору;
  • визначення стилю, жанру, типу мовлення майбутнього твору;
  • відбір матеріалу до теми;
  • накреслення плану;
  • складання тез;
  • підбір цитат (ілюстрацій) до основних положень твору;
  • первинний виклад думок (чернетка);
  • редагування, обробка тексту;
  • добір епіграфа;
  • оформлення остаточного варіанту.

Переконуємо учнів у важливості роботи на кожному етапі, але наголошуємо на винятковому значенні продуманого, чіткого плану. То не важливо, що у чистовому варіанті план писати не обов’язково, зате під час роботи над твором він необхідний, оскільки план – це три чверті всієї роботи, це задум, а сам твір – його реалізація. Іноді учні кажуть, що для них скласти план важче, ніж написати твір без плану. Переконаємо їх у необхідності плану, який є основою, кістяком майбутнього твору, без якого твір розсиплеться на окремі частини.

Опрацьовуємо вимоги до складання плану, зокрема акцентуючи увагу на таких моментах:

  • оформлення (пункти, підпункти, розділові знаки тощо);
  • назва основної частини повинна перегукуватись з назвою теми, але не дублювати її;
  • не забувай про співмірність частин твору, даючи назву кожному пунктові і підпунктові;
  • вступ – найбільш "творча", особистісна частина твору, продумай оригінальність початку;
  • висновки – те, заради чого писався весь твір; якщо вони неглибокі, тоді навіщо вся праця?

До написання кожного твору готуємося в класі, спочатку колективно працюємо над складанням плану; поступово, від твору до твору, зростає самостійність учнів.

Велику допомогу в роботі надає своєрідний роздатковий матеріал, так званий пунктир майбутнього плану (пунктир – лінія з пропусками). Учні під керівництвом учителя працюють над пунктиром, в ході бесіди, обговорення матеріалу до твору цей пунктир конкретизується, наповнюється змістом, набуває "власного обличчя" - поки не перетвориться в остаточний варіант плану – власний у кожного учня. Від твору до твору, в міру вдосконалення умінь учнів, пропонуємо їм пунктир з більшою кількістю пропусків, потім сильніші учні працюють без пунктирів, самостійно складаючи плани, і нарешті пунктири пропонуються як допомога тим учням, які її потребують.

Наприклад, при написанні у 9-му класі твору на морально-етичну тему "Моя родина, рід мій, мій народ" роздаємо учням такі пунктири плану.

_____________________________________________________________
І. ____________________________________________________________

ІІ. Нерозривна єдність (зв’язок) людини, роду, народу.

1. Незамінність (цінність, унікальність) кожної особистості (людини).

2. На чому тримається родина: (?)

  • а) важливість родинних зв’язків, традицій;
  • б) родина міцна пам’яттю ("Хто матір забуває, того Бог карає" (Тарас Шевченко);
  • в) коріння народу – у рідній землі.

3. Коли в людини є народ, тоді вона уже – Людина (Ліна Костенко).

(Усвідомлювати себе сином свого народу)

(Усвідомлювати нерозривну єдність (зв’язок) поколінь).

ІІІ. ________________________________________________________
___________________________________________________________

Роботу з пунктиром проводимо у вигляді бесіди, заодно і відбираючи матеріал до твору.

- Як ми розуміємо тему твору?

Обговорюючи зміст теми, з’ясовуємо поняття особи, родини, роду, народу й формулюємо назву пункту ІІ – основної частини плану, і учні записують її в зошити, дібравши з дужок найбільш вдале, на їх думку, слово. При цьому (як і взагалі при роботі над планом, та й над усім твором) всяка самостійність, оригінальність, сміливість думки заохочується.

- Вдумайтесь у слова Андрія Платонова "Без мене народ неповний", сказані ним у період сталінщини, коли зникали не те що окремі люди, а й цілі сім’ї, роди, мільйони стиралися з лиця землі. Що за цими словами? Як їх розумієте ви?

В результаті обговорення цього питання формулюємо назву пункту 1 і, скоригувавши відповідний пункт пунктиру, записуємо її.

- Кожна людина має (чи мала) свою родину. Родина і рід – в чому різниця між цими поняттями?

- Наталка Полтавка в одній із своїх пісень співає: "Небагата я і проста, но чесного роду". Що означають ці слова?

- Чи злочин, зроблений людиною, лягає плямою на весь її рід?

- Чи може бути щасливою людина, яка забула, зрадила свій рід? Як називають таких людей? (зрадники, відступники, яничари).

Прослухайте інформацію про манкуртів – людей, силоміць позбавлених пам’яті (див. роман Ч. Айтматова "Буранный полустанок, или И дольше века длится день"). Кого називають манкуртами у переносному значенні?

- Розкажіть про когось із своїх родичів, ким пишається весь рід.

- Яку реліквію зберігає ваша родина?

- Чи справедливе прислів’я "Дівка як квітка, де посадиш, там і ростиме"?

- То на чому ж тримається родина?

В ході обговорення цих питань формулюємо і записуємо в зошити варіанти назв пунктів плану 2, а), б), в).

- До кого звернені слова Д. Павличка:

А ви, мої освічені моголи,
Нагі внучата княжої землі,
Все віддали – і рідну мову, й школи
За знак манкурта на низькім чолі?

- Якби кожен давній єгиптянин будував свою власну піраміду, вся земля покрилась би маленькими горбочками, а величних пам’яток творчому генію єгипетського народу не було б. Так і щастя особистості, родини, роду не буде повним без щасливої долі народу. Від чого ж залежить сьогодні доля народу? (Від позиції кожного з нас, так само як і доля кожного – від долі народу, держави).

То якою ж має бути ця позиція щодо мови, культури, традицій, історичної пам’яті?

З’ясувавши ці питання, пропонуємо учням сформулювати назву пункту ІІІ. Обговорюємо варіанти, обираємо кращі:

Майбутнє народу – в наших руках.
Хочу, щоб на чолі мого народу світився знак і від мого життя
М. Вінграновський.

А потім учні самостійно формулюють назву пункту І – вступу, аргументують свої варіанти. Ось один із них;

- "Роздуми на порозі дорослості". Тому що коли людина починає задумуватись про такі речі, значить, вона дорослішає…

Зачитуємо відкориговані плани із зошитів, відклавши пунктири вбік: вони свою функцію виконали.

У чому корисність такої роботи? Учні навчаються складати план майбутнього твору під керівництвом вчителя, який має змогу стежити за ходом думки дітей, спрямовувати її в потрібному напрямку. Учні думають, творять, співставляють варіанти, обирають кращі, аргументують свій вибір – іде процес творчості й пізнання.

А потім формулюємо основні тези майбутнього твору – приблизно такі: "Цінність власного походження можна усвідомити, тільки знаючи своє коріння.

Люди, позбавлені пам’яті роду, народи, позбавлені історичної пам’яті, приречені бути рабами.

Майбутнє народу залежить від позиції кожного з нас".

Досвід свідчить, що робота з пунктирами планів допомагає учням складати чіткі глибокі плани, котрі охоплюють всі аспекти теми майбутнього твору. А це є запорукою того, що твір буде вдалим.

Звичайно, учитель може будувати роботу з пунктирами планів на власний розсуд і пунктири будувати по-своєму, з більшою чи меншою кількістю пропусків, залежно від рівня підготовленості класу. А можливість використовувати в роботі інформаційно-комунікаційні технології розширює межі застосування пунктирів планів.