Ділова гра як технологія самовиховання
Робота вчителя — постійний пошук. Те, ще що вчора вважалось новим, сьогодні, в умовах великої кількості інформації, яка звалюється на кожного учня, уже не відповідає вимогам сучасного уроку. Від сучасного вчителя вимагається велика майстерність, щоб підтримати стійкий інтерес до навчання. Тому до
водиться з нескінченної кількості сучасних методів і прийомів, форм і засобів навчання вибирати єдино необхідні.Методи активного навчання — сукупність способів, що активізують організацію та управління навчально-пізнавального діяльністю тих, кого навчають.
Під час активного навчання навчальний процес здійснюється за постійної активної участі всіх учнів. Активне навчання вимагає від кожного учня вміння спілкуватися один з одним, мислити, приймати рішення. Залежно від активних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловлювати власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно свою роботу та роботу інших учнів.
У шкільному курсі хімії не передбачене навчання учнів будь-якої хімічної професії, але багато навчальних тем пов'язані з проблемами екології, практичним застосуванням хімічних знань. У процесі гри виявляється можливість моделювати соціальну діяльність, що дозволяє досягати водночас навчального та виховного впливу на учнів.
Методи активного навчання в порівнянні з традиційними методами мають ряд переваг:
- Заохочення учнів до самостійного здобуття знань, оволодіння вміннями та навичками в процесі пізнавальної та практичної діяльності.
- "Навмисна" активізація мислення, що полягає в тому, що учень ставиться у такі умови, які дозволили б їм вправлятися в тому чи іншому виді професійної діяльності.
- Постійна взаємодія вчителя за допомогою прямих та зворотних зв’язків.
Проведення уроків за активною методикою відповідають вимогам сучасного уроку:
- нестандартні форми проведення уроку;
- озброєння учнів прийомами самостійної роботи;
- розвиток пізнавальних інтересів учнів;
- результативність уроку.
Ділові при виникли у зв'язку з проблемами професійної підготовки фахівців і набуття ними виробничого та соціально-економічного досвіду ще у процесі навчання.
Власне термін "ділова гра" виник у 1955 році в США, де фірма "Ренд корпорейшн" провела навчання фахівців з допомогою гри.
Ділова гра виникла як управлінська імітаційна гра, у ході якої учасники виконують роль урядовців, на основі аналізу заданої ситуації обирають рішення.
Обов'язковими етапами організації ділової гри є:
- Дидактична задача (спрямованість на формування визначеного кола вмінь, уточнення і систематизацію визначеного кола знань, розвиток визначених властивостей мислення, виховання певних якостей особистості. Основну увагу при цьому приділяється наступним моментам: задуманий світ повинен бути цілісним і повним; визначається тривалість гри, форма її проведення (полігонна, кабінетна)).
- Ігрове ситуаційне завдання, пов'язане з роллю, що виконує учень. Моделювання пронесу праці повинне відповідати тим професійним функціям, що існують у житті.
- Наявність ролей. Кожен учень перебирає на себе певну роль відповідно до умов гри. Роль має відповідати тій посаді, що він збирається виконувати у трудовій діяльності, передбаченій сценарієм, де враховуються особистісні якості учнів.
- Добір організаторів гри і створення команди майстрів (її завдання — розробка задуму ігрового світу, підготовка до гри, контроль за її ходом.
- Розходження рольових цілей. Кожний виконавець повинен мати визначені обов'язки, які не може виконувати інший гравець, інакше важко буде оцінити діяльність кожного.
- Ігрова (конфліктна) ситуація, що виражається в умовах і сценарії гри, дається у вигляді опису сформованої до початку дії ситуації, а також фабули дії, що розвивається. Фабула містить у собі як основну сюжетну лінію, так і можливість "вступних", випадкових ситуацій, що посилює конфлікт у грі.
- Колективний характер у грі, взаємодія гравців у ході гри, що виражається, з одного боку, у виробленні колективних рішень, а з іншого— забезпечує багато-альтернативність рішень, пов'язаних з розходженням думок і позицій окремих учасників гри або окремих груп учнів,
- Правила гри, тобто ті обмеження, якими не можуть поступитися гравці, а також ті міри "покарання", що накладаються на гравця за неправильне виконання дій і порушення встановлених обмежень (наприклад, штрафні бали, повернення на вихідну позицію).
- Змагальний характер гри, що досягається завдяки системі індивідуального чи групового оцінювання діяльності учасників гри.
Гра вважається успішною, якщо досягнуто поставленої мети і завдання.
Під час організації нестандартного уроку, що має вигляд ділової гри, необхідно дотримуватись наступних положень:
- Правила гри повинні бути простими, чітко сформульованими, а зміст запропонованого матеріалу має бути доступним розумінню учнів.
- Гра повинна давати достатню кількість матеріалу для розумової діяльності, інакше вона не сприятиме виконанню педагогічних цілей, не розвиватиме біологічну зіркість та увагу.
- Під час проведення гри, пов'язаної зі змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за її результатами з боку всього колективу учнів або обраних осіб. Облік результатів змагання повинен бути відкритим, зрозумілим та справедливим.
- Кожний учень має бути активним учасником гри. Тривале очікування своєї черги для включення у гру знижує інтерес дітей до цієї гри.
- У процесі гри учні повинні науково грамотно проводити свої судження, мова їх має бути правильною, чіткою, лаконічною.
- Гру потрібно закінчити на уроці й отримати результат. Тільки в цьому випадку вона відіграє позитивну роль.
Таким чином, ділові ігри — одна з ефективних форм навчання, яка використовується на уроках для розвитку аналітичного, творчого і практичного інтелекту. Під час ділової гри учні демонструють не тільки знання фактичного матеріалу певного розділу курсу хімії, але і формують власний світогляд, розуміння єдності природи і законів, що керують Усесвітом, її розвитку, гармонії, взаємозв'язку явищ природи з точки зору хімії. Крім того під час ділової гри учні вчаться працювати в групах, розвивають почуття відповідальності за доручену справу.
Література
- Онопрієнко І. П. Ділова гра як ресурс активного навчання. // Хімія. – 2007. - №2. – с. 14-18.
- Жорник В. О. Інтерактивні методи навчання на уроках хімії. // Хімія. – 2007. - №9. – с. 9-19.