Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів

Необхідна умова шкільного навчання - це розвиток пізнавальної діяльності школярів. Пізнавальна діяльність полегшує і прискорює розумову реакцію.

Діти люблять все пізнавати. Батьки, вчителі спостерігають, що вже в дошкільників яскраво виражена потреба пізнавальної діяльності. Безкінечні "Що це таке?", "Як?", "Чому?", "Чого?" вилітають з уст "маленького дослідника". Пізнавальна діяльність притаманна всім здоровим дітям. Важливо не погасити, не зруйнувати це природне багатство, а зміцнити, розвинути.

Прагнення пізнати нове властиве всім - і дорослим і дітям. Усі, майже без винятку, першокласники йдуть у школу зі святковим піднесеним настроєм, з щирим бажанням учитися. Але вони ще маленькі і не можуть задовольнити свої потреби у пізнавальній діяльності. Тут і приходять перші розчарування, які негативно впливають на пізнавальні потреби. Тому уже з перших днів перебування дитини в школі я вчу не тільки читати і писати. Діти вчаться:

• зосереджено, уважно слухати пояснення, розповіді, настанови вчителя;
• виділяти, запам'ятовувати навчальне завдання;
• успішно оволодівати навичками письма;
• тримати в порядку навчальне приладдя;
• дотримуватись шкільного режиму.

Уже в першому класі я вчу виділяти в предметах певні ознаки; розрізняти форму, розмір, колір, смак; знаходити у двох об'єктах схожі і різні ознаки; вилучати зайвий предмет серед чотирьох-п'яти однорідних. Процес пізнання включає в себе відображення краси. У підручниках з читання для молодших школярів в окремих темах подані прекрасні картини природи, і малий читач пізнає, сприймає розумом і серцем красу природи, життя, праці.

Щоб це пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні.

Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання.

Зміст навчального матеріалу 1-4 класів з читання часто дає змогу створювати завдання з елементами проблемності. Наприклад на уроці читання у 2 класі опрацьовуємо казку Г. Демченка "Калинка". Перед читанням створюю таку проблемну ситуацію: спочатку даю кожній дитині попробувати ягідку калини і роздивитись зернятко, яке знаходиться в середині ягідки. Дітям даю запитання "На що схоже зернятко?". У відповідь чую: "На серце". Далі, кажу: "а чому ж кущ назвали калиною, чому зернятко схоже на серце?Про це ви дізнаєтесь, якщо прочитаєте казку "Калинка". Отже у дітей виникла потреба у нових знаннях, а це перша умова розвитку, їхньої пізнавальної самостійності. Самостійна робота на уроках читання є складовою частиною процесу пізнання. Щоб активізувати роботу думки учня, краще розвинути пізнавальну діяльність я застосовую різні види напівсамостійної і самостійної роботи (відповіді на запитання вчителя, постановка запитань самими учнями, різні види читання). Правильно організована самостійна робота вчить дітей спостерігати і уявляти, запам'ятовувати і порівнювати, вчить виділяти головне і другорядне.

Пізнавальна діяльність учня на уроці сприяє розвитку пам'яті, мислення, уяви, сприймання.

Пропоную таке завдання:

- Зараз я, наприклад, читаю один раз десять слів: сонце, мама, зима, собака, яблуко, літак, береза, молоко, щука, годинник. Дітям пропоную запам'ятати і записати в будь-якій послідовності.

Інше завдання: показую сюжетний малюнок і пропоную запам'ятати, хто або що на ньому зображено (сюжет "Природа в лісі"). Пропоную уважно роздивитись і запам'ятати що намальовано. Через хвилину ставлю такі питання:

• Скільки дітей на малюнку?
• Скільки дітей збирали квіти?
• Кого побачили хлопчик і дівчинка?
• Скільки тварин було на малюнку?
• Яка пора року зображена?

У розв'язанні проблеми розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів у період навчання грамоти важливе місце займає прийом використання загадок. Загадка стимулює діяльність дитини, викликає потребу поміркувати. Пізнавальна робота характеризується активністю, як тільки діти чують загадку - очі спалахують здогадками, постає маленьке "світло розуму", коли школяр прагне вирішити поставлене завдання - знайти відгадку. Вже сам процес пошуку відгадки приносить дитині задоволення, бо вдовольняє її пізнавальну потребу, спонукає розум до активної роботи. Отже активність, потреба в самому процесі розумової праці - це ті важелі, на яких тримається, розвивається пізнавальна діяльність дитини. Я намагаюсь розвивати пізнавальні можливості в усіх учнів, допомагаю кожній дитині відчути світлу радість пізнання.

Читання, робота з книжкою - важливі засоби пізнання молодшими школярами навколишнього світу. Чим більше дитина читає, тим краще розвивається пізнавальна діяльність. Знання стають багатшими, різнобічними, повнішими.

Наведу приклад фрагменту уроку з читання у 4 класі.

Тема. Мова - безцінний скарб кожного народу. Вавилонська вежа. Біблійна легенда.

Даю дітям змогу пригадати, що "Вавилонська вежа" - це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

• різноманітність мов на землі;
• могутність Вавилонської держави;
• міцність віри в Бога;
• неминуче покарання за людську погорду.

Завдання: проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На дошці розміщені записи:

• "Вавилонська вежа" - легенда про виникнення різних мов.
• "Вавилонська вежа" - легенда про погорду, як найбільший людський гріх.
• "Вавилонська вежа" - легенда-загадка про часи, коли на землі панував мир, злагода.

Діти утворюють 2 групи. Обговорюють свій вибір у групах.

Далі представник від кожної групи обґрунтовує свою думку, - цитуючи твір.

В результаті обговорення весь клас дійшов єдиної думки, що "Вавилонська вежа" - легенда про виникнення різних мов і народностей.

На мою думку робота в малих групах сприяє розвиткові пізнавальних інтересів сором'язливих учнів, дає можливість виразити їм в словах свою думку пізнання, вчить активно слухати, культурно говорити.

Уроки української мови я намагаюсь будувати так, щоб дати можливість учням більше і глибше дізнатись про мову. Учнів можна зацікавити вивчення мови в тому випадку, коли їм буде цікаво на уроці. Стараюсь підбирати такий матеріал, щоб учням було цікаво. Щоб розширити пізнавальний інтерес, використовую дидактичні картки з різними граматичними завданнями:

• скласти розповідь за поданим початком, встановити зв'язок слів у реченні;
• розібрати слово за будовою, поставити розділові знаки в кінці речення;
• встановити порядок речень так, щоб вийшов текст.

Частина уроку української мови відводиться самостійній роботі у парах чи індивідуально. У 4 класі переважають письмові роботи. Пропоную завдання різної складності: поширити речення, вставити пропущенні частини слова і т. д.. Діти люблять працювати в парах. Даю одне завдання на двох. При цьому ті учні, в яких є певні прогалини в навчанні, мають змогу заповнити їх за допомогою кращих учнів.

Поступово школярі вчаться помічати помилки товаришів, а з часом уникати їх і в своїх роботах. Дітям подобається працювати над пошуком і виправленням помилок.

Часто можна почути, що уроки української мови дітям не подобаються. Зацікавити ж вивченням мови дітей можна. У цьому допомагає етимологія. Наука про походження слів пробуджує творчу думку, фантазію, розвиває пізнавальний інтерес. Етимологічна робота зі словом надає кожному етапові уроку неповторності, яку містить у собі кожне слово. Невеличкий екскурс в історію слова дає змогу викликати інтерес до обговорюваної теми. Цю роботу я проводжу під час словникової роботи, хвилинок каліграфії. Розповідаю дітям про походження слова 3-5 хвилин. Уже в першому класі учні дізнаються "як?", "де?", "коли?" і "звідки?" з'явилось слово "олівець", "циркуль", "велосипед", "м'яч". Вивчаючи життя слова, розкриваючи його секрет, я розкриваю для учнів і секрет історії людської винахідливості й таланту, а цим самим підвищую пізнавальну діяльність молодшого школяра. Дітям подобається, коли речі, рослини оживають і розповідають історію походження своєї назви. Наприклад, слово "олівець" пішло від слова "олово". Спочатку писали олов'яними паличками у дерев'яній оправі. Пізніше, у XVI столітті, в Англії знайшли чорне каміння - графіт, який використовують в олівцях і сьогодні в нашому XXI столітті.

При вивченні букви "И" знайомлю учнів із словом "циркуль". Діти дізнаються, що родич циркуля цирк, що цьому слову вже 2000 років.

Практикую такий вид роботи, ж "відстрочена відгадка". На початку уроку я знайомлю учнів із загадкою. Урок будую так, що відгадають учні загадку уже в кінці або на наступних уроках.

Одного разу влітку, коли ми всім третім класом ходили на екскурсію до річки, дітей зацікавили квіти "лілії", що росли на воді. Тоді я запропонувала почитати легенду. І вже у четвертому класі на уроці розвитку мовлення діти розповідали про те, що красиві водяні квіти - це дівчата. Злі люди хотіли забрати красунь в полон, а вони одяг ли білі весільні сукні і сховались на болоті. Цілу ніч дівчата простояли у воді, а на ранок, щоб їх не впізнали турки, перетворилися на квіти - лілеї.

Така робота підвищує пізнавальну діяльність молодшого школяра. В учнів формується інтерес до мови, до слова.

На уроках української мови я пропоную такі завдання:

Гра "Чарівні перетворення"

Дібрати до поданого слова як найбільше нових слів, заміняючи лише одну літеру (нора - нога - нова - ноша - наша). Перемагає той, хто запише найдовший ланцюжок слів.

Загадки-добавлянки

В ста сорочечках бабуля

Певно, що то є... (цибуля)

Вправа на дотримування навичок швидкої реакції у доборі слів (Назвати слово - протилежне за значенням).

Вправа на розвиток зорово-слухової пам'яті (читаю слова, а учні роблять малюнок, або навпаки - показую малюнок, а учні записують слова).

Відтворити по пам'яті. На дошці виставляю предмети, або малюнки і пропоную подивитись 10 секунд, а потім записати у тій послідовності в якій стояли малюнки.

Всі ці вправи розраховані на розвиток пізнавальної діяльності молодшого школяра. Такі завдання розвивають в учнів пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення.

Уже в першому класі перевага надається пізнавальній функції навчання. Я помітила, що дітям дуже подобається повторювати вивчені напам'ять віршовані рядки. А тому стараюсь підбирати для заучування напам'ять на уроках навчання грамоти такі скоромовки, загадки, лічилочки, які можна було б використати на уроках математики замість традиційних кружечків, паличок, тваринок, супутніх картинок (суму сторін складаю – периметр здобуваю).

Пізнавальну діяльність розвиває розв'язання мовно-математичних вузликів. Суть полягає в тому, що завдання зачитуються і розв'язуються усно.

• Одне яйце вариться 4 хвилини. За скільки хвилин зваряться 10 яєць?
• П'ятеро хлопчиків ішли зі школи, а назустріч їм троє дівчаток. Скільки дітей ішло до школи?
• Віз, запряжений трійкою коней, проїхав за годину 27 кілометрів. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь?

Для того, щоб діти краще усвідомили різницю між кількісними і порядковими числами, пропоную для заучування напам'ять такий віршик:

Вийшли з лісу ведмежата,
Заходились жито жати:
Запряглися в жатку троє,
До в'язання стало двоє.
Шосте між дубками косить,
Сьоме воду всім носить.

Така робота дає змогу максимально активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках математики.

Щоб пізнавальна діяльність підтримувалась на всіх етапах уроку, тему уроку визначаю так, щоб учень зрозумів, про що нове він дізнається на уроці, чому це важливо.

Так, перед вивченням письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове (4 клас) я записала на дошці:

7уч. – 315кг

6уч. - 288кг

запропонувала дітям задачу: "Дві бригади учнів збирали помідори. Перша бригада із 7 учнів зібрала 315кг, друга, в якій було 6 школярів, за цей самий час зібрала 288кг помідорів. Яка бригада працювала краще?"

Недовго думаючи, діти відповіли, що перша, і були здивовані, коли я заперечила відповідь. В процесі бесіди з'ясувалося, що краще працювала та бригада, в якій на одного учня припадало більше помідорів. А щоб довідатись про це, треба 315 кг поділити на 7 і 288 кг - на 6, тобто навчитися ділити трицифрові числа на одноцифрові.

Так я обґрунтувала тему уроку, і, головне, довела дітям, що нове вміння допоможе їм краще розбиратись у життєвих ситуаціях.

Задачі в математиці посідають особливе місце. З одного боку вони є складовою частиною програми, а з другого виховують і розвивають пізнавальні інтереси учнів. За допомогою задач формується уявлення про величини, їх одиниці. Задачі розширюють пізнавальний досвід дітей, допомагають застосувати здобуті знання на практиці.

Самостійно і правильно розв'язання задач приносить дитині радість, пізнання невідомого. Поступово діти вчаться аналізувати задачу, зображати її у вигляді малюнка, схеми, визначати відомі і невідомі величини.

Великий інтерес діти виявляють до природи, до живих істот. Пізнання навколишнього світу змінює світ дитини тоді, коли сама дитина зацікавлена щось дізнатись, пізнати нове, невідоме.

Формування пізнавальних інтересів є необхідною умовою шкільного навчання. Дітям подобаються уроки природничого циклу. Учням хочеться дізнатись більше про себе, чому буває ніч і день, для чого потрібне сонце, чому листочки мають зелений колір, для чого потрібна вода. Щоб дати відповіді на ці та інші питання, я намагаюсь використовувати різні за формою пізнавальні завдання. Логічні вправи, дидактичні ігри, загадки, ребуси потребують творчої самостійної пошукової діяльності учнів.

До першого класу діти приходять з різним рівнем знань. Дізнатись більше про себе - викликає в учнів інтерес, зацікавленість.

У першому класі, працюючи над темою "Про тебе самого. Хто ти?" пропоную розказати про себе за таким планом:

- Як тебе звати?

- Де ти живеш?

Хто твої друзі?

Кого найдужче любиш?

Чим любиш займатися?

Щоб розкрити тему пропоную відгадати загадку.

Нас не було - воно було,
Нас не буде - воно буде;
Ніхто ні в кого його не бачить,
А в кожного воно є.

Таку загадку дітям відгадати важко. І тоді я розповідаю, що в давні часи людині при народженні добирали ім'я, залежно від часу та обставин її народження. Так, шостій дитині в сім'ї могли дати ім'я Шостак, а восьмій - Осьмак. Дівчинка, яка з'являлась на світ узимку, могла одержати ім'я Зима, а та, що народилась влітку - Літо. Пізніше, коли на Русі було прийнято християнство, імена дітям давав священик. Щоб учні більше дізнались про себе пропоную пізнавально-рольову вправу.

Діти уважно роздивляються себе в дзеркалі і розповідають якого кольору в кожного з них очі, волосся. Яке личко, сумне чи веселе?

Гра "Так чи не так" розширює і впорядковує пізнавальний досвід дитини, активізує мислення, пам'ять, увагу.

Показую учням малюнок людини, де навмисно не намалювала вуха, шию, збільшила кількість пальців на руці, одну ногу взула у валянок, а другу - в черевик. Учні роздивляються малюнок, знаходять помилки, а я коригую малюнок.

Не аби яке значення відіграють і загадки.

Двоє лисенят
Завжди поряд сидять. (вуха)

Два брати через гору живуть
І ніколи один до одного
В гості не ходять. (очі)

Досягти успіху у розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра можна, коли уміло спрямовувати "саморух" дитини до пізнання, підтримувати ініціативність, творчу активність, розвивати риси самоконтролю, уміло ставити мету пізнання, яка б розкривала значення даного питання, збуджувала інтерес до виученого. Розкриваючи проблему "Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів" стараюсь ставити перед учнями таку мету, яка б запалювала їх, викликала захоплення. Чим менші учні, тим цікавіші підбираю завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати. Найцікавіше те завдання, яке максимально розвиває самодіяльність дитини, будить її думку.

І тому я намагаюсь організовувати навчальний процес так, щоб кожний учень відчував, що його праця - то частка загальнонародної праці.