Комплексний розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів - один з актуальних напрямків психолого-педагогічного супроводу НВП

Школа ––– це життєвий простір дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому вся діяльність навчального закладу має бути побудованою таким чином, аби сприяти становленню особистості дитини, ґрунтуючись на ідеї самовартісності дитинства.

Одинадцять шкільних років –– це величезний шл ях, що долає дитина. Малюк росте, досягає зрілості його організм, формуються інтелект, стосунки з оточуючим світом. Усе це відбувається хаотично, але переходить з покоління в покоління за одними й тими ж законами розвитку.

Якщо прийняти розвиток дитини від народження до повноліття за 100%, то ці відсотки вчені розподіляють наступним чином: на вік до трьох років припадає 45%, до шести 90%, на період навчання у загальноосвітньому закладу 10%, з них на період навчання у початковій ланці 7%. Як бачимо, з того моменту, коли дитини потрапляє до школи, виключно важлива роль в її психічному розвитку відводиться початковому ступеню освіти. Вона повинна не тільки сформувати в учнів уміння та навички, але в значній мірі розвинути пізнавальні процеси: пам‘ять, увагу, мислення, мовлення, уяву. Тим більше, що між цими комплексами психічних властивостей існує глибокий та органічний взаємозв’язок: засвоювання першого базується на досягнутому розвитку другого, удосконалення якого, у свою чергу, відбувається у процесі оволодіння першим.

Проблема розвитку пізнавальних процесів учнів молодших класів не втрачає своєї актуальності та є вкрай необхідною і сьогодні. Проводячи діагностичні дослідження, психологи відзначають той факт, що рівень сформованості основних розумових операцій, а саме аналіз та синтез, встановлення логічних зв’язків між поняттями, узагальнення, виділення суттєвих ознак предметів, рівні розвитку пам’яті, уваги, суттєво знизились за останні декілька років. Порівняльний аналіз рівня учбових досягнень учнів з показниками діагностики рівня розвитку основних розумових операцій ясно вказує на те, що успішні у навчанні діти мають досить високі діагностичні показники.

Таким чином, можна сказати, що високий рівень розвитку пізнавальних процесів молодших школярів є запорукою успішного навчання. Важливість успішного навчання для дитини цього віку не викликає сумніву. У початковій школі навчання є провідною діяльністю дітей. Результати, які одержують діти, дуже часто сприймаються ними як оцінка особистості в цілому. Успішне навчання формує позитивну самооцінку та впевненість. В.О. Сухомлинський писав: „ Треба мати на увазі деякі підводні камені педагогічного процесу навчання. Воно просякнуте постійною перевіркою, контролем, щогодинним порівнянням одного учня з успіхами іншого. За усім цим криється небезпека розчарування, невпевненості у власних силах, замкнутості, озлоблення, тобто таких душевних зрушень, які призводять до огрубіння душі, втрати чуйності.”

Перехід дитини з початкової ланки до основної є наступним важливим моментом. Цей перехід заслуговує найпильнішої уваги, оскільки пов’язаний з корінними змінами в умовах навчання. Нові умови ставлять більш високі вимоги до розвитку мислення, пам’яті, уваги, до особистісного розвитку, а також ступеня сформованості в учнів навчальних знань, рівня розвитку довільності.

Л.Ф. Тихомирова у книзі „Розвиток пізнавальних здібностей” надає дані опитування викладачів середньої ланки. На їх думку, учням, які закінчили початкову школу, бракує таких якостей для успішного навчання:

• розвитку мовлення ( 70% опитаних вчителів);
• розвитку пам'яті ( 53%);
• розвитку уваги ( 33%);
• пізнавального інтересу (18%).

На думку 75 опитаних вчителів Донецького НВК № 78, учням, які закінчили початкову школу бракує таких якостей для успішного навчання:

• відсутність мотивації до навчання (48%);
• недостатній розвиток мислення, пам’яті, уваги , мовлення (39%);
• відсутність систематичності в навчальній діяльності (13%).

Діагностичні комплекси методик для вивчення рівня інтелектуального розвитку дитини при переході до середньої ланки, направлені на визначення рівня сформованості пам’яті, уваги, розумових операцій на вербальному рівні, а також завдання, які дозволяють оцінити рівень довільності, розуміння словесної інструкції та уміння будувати свою діяльність згідно з її вимогами. Коли вчитель ставить перед учнями визначені навчальні завдання він повинен знати, наскільки сформовані в них пізнавальні процеси. Таке знання дозволяє певним чином модифікувати запропоновані завдання — розчленити їх на більш чи менш великі одиниці, знижувати чи підвищувати рівень їх складності, надавати учню окремі підказки, навідні запитання, коротко кажучи— здійснювати особистісно- орієнтований підхід у навчанні.

Це тільки один бік проблеми. Інший — полягає у необхідності всіма можливими заходами розвити пізнавальний інтелект учнів. Якщо він не досягнув вікової норми— корегувати його, якщо така норма досягнута — сприяти його подальшому розвитку, при цьому широко використовуючи вправи як корекційного, так і тренувального характеру.

Враховуючи все вищезазначене, необхідно відзначити ,що великого значення набуває цілеспрямована та системна діяльність щодо розвитку пізнавальних процесів учнів початкової школи.

Які ж види діяльності необхідно здійснювати для досягнення мети— максимального розвитку пізнавальної сфери дитини?

• Проведення діагностичного дослідження з метою виявлення проблемних зон у розвитку дітей. Дослідження доцільно проводити на початку та наприкінці навчального року, починаючи з 1-го класу.
• Проведення психологічних семінарів з питань, на яких психолог може озброїти педагогів необхідним матеріалом та показати можливості його використання під час занять.
• Використання на уроках з різних дисциплін спеціального комплексу завдань з розвитку пізнавальних процесів, які не порушують структуру уроку в цілому.
• Проведення інтелектуальних ігор, головною метою яких є розвиток пізнавальної активності учнів, логічного та творчого мислення, вміння використовувати знання у нестандартних ситуаціях, виховання якостей інтелектуального лідера.
• Проведення корекційно - розвиваючих занять у рамках факультативних курсів та гурткової діяльності.

Така цілеспрямована робота, безперечно, внесе свої позитивні результати та стане ґрунтовною основою при формуванні життєвих компетентностей.

У якості прикладу пропануємо розробку одного з таких занять для учнів початкової ланки (3-го,4-го класів).

Заняття пропонуємо провести за сторінками однієї з вигаданих книжок, яка називається „Велика таємниця”. Ця назва символізує неможливість пізнати мозок людини до кінця.

Тема заняття: Велика таємниця.

Мета заняття: познайомити учнів з поняттями „мозок”, „ розум”; розвивати вміння порівнювати предмети, знаходити їх спільні та відмінні ознаки; розвивати розумові операції аналізу та синтезу; розвивати швидкість реакції; формувати інтерес до інтелектуальних завдань.

Хід заняття

Глава 1 „Мозок та розум”

Вступне слово вчителя.

Мозок людини унікальний. Він повністю оснащений усім, що може знадобитись у житті. Мозок має необмежені можливості. При бажанні людина може досягти дуже багато. Мозок має об’єм лише декілька кубічних сантиметрів. Його розмір не більше грейпфрута, але в ньому міститься величезна сила. Дуже часто люди використовують поняття „мозок” та „ розум” як слова синоніми, хоча це зовсім не одне й те ж саме. Дамо наукове визначення цим поняттям.

Мозок— це частина нервової системи людини, що є розумовим органом, який координує нервову діяльність, він складається з нервових тканин та знаходиться у черепній коробці. Іншими словами , це та начинка у нашій голові, яка думає і керує усіма функціями організму. Це орган, який можна зважити, виміряти, роздивитись, вивчити.

Розум— частина особистості людини, з допомогою якої вона відчуває, бажає, сприймає враження, а головне— розмірковує. Мозок є органом, частиною нашого тіла, а розум - ні. Вчені можуть помістити мозок в колбу, але ніхто не може помістити в колбу розум.

Це цікаво знати:

• Коли людина не спить, її мозок виробляє енергію потужністю 25 ватт— цього досить , щоб горіла лампочка.
• Людина використовує лише малу частку можливостей свого мозку.
• Мозок людини стає все більшим. Він на 200 грамів важчий, ніж мозок прадідів та прабабусь.
• До цього часу ніхто не винайшов робота чи комп’ютер з мозком, який би був настільки удосконалений, як у людини.

Глава 2 „ Розминка для розуму”

Завдання 2 пропонуємо провести у вигляді цифрового диктанту.

Учням пропонується ряд питань. Якщо вони погоджуються, то записують у робочому зошиті цифру 1, якщо не погоджуються— записують 0.

• Кавун— це ягода? (1)
• Паровоз працює на електроенергії? (0)
• Апельсин— це китайське яблуко? (1)
• В Австралії говорять англійською мовою? (1)
• Росія— найбільша за кількістю населення країна у світі? (0)
• Балет „Лускунчик” написав П.І. Чайковський? (1)
• Сім плюс сім, поділене на сім буде три? (0)
• Сир— це молочний продукт? (1)
• Крига починає танути при температурі – 5 градусів? (0)
• Повітря — це суміш газів? (1)
• Сонце— це планета? (0)
• Столиця Франції— Париж? (1)

Глава 3 „Чому муха не може бути слоном?”

Запитання вчителя: „Що треба зробити, щоб відповісти на це запитання?”

Учні відповідають, що необхідно порівняти двох живих істот, тобто назвати їх відмінні ознаки.

Вчитель: Наші вміння порівнювати між собою предмети є однією з функцій нашого мозку.

Запропонуйте учням вправи на порівняння. Завдання можна виконувати як на вербальному, так і на невербальному ( за допомогою малюнків) рівнях.

Глава 4.„ Лабіринти думок”

Подібні завдання знайомлять учнів з навколишнім світом, цікавими фактами із життя відомих людей, але й потребують від учнів певних розумових дій.

• У день виходу в світ своєї нової книги Віктор Гюго, бажаючи дізнатись, як йде розпродаж, відправив видавцю листівку, на якій стояв лише якийсь розділовий знак. Видавець, у якого справи йшли дуже добре, відповів не менш оригінально.

Запитання: Які знаки допомогли колегам зрозуміти один одного?

Відповідь: ?, !

У відомій усім казці „Аленький Цветочек” розповідається про те, скільки перешкод потрібно було подолати тому, хто захотів володіти чародійною квіткою. Ця квітка — витвір фантазії. Але чи знаєте ви, що існує така квітка, яка росте на одному з океанських островів— острові Суматра. Ім’я цій квітці— Раффлезія Арнольді. Уявіть собі величезну червону квітку, яка сягає більше метра в поперечнику та 2,5 метра у діаметрі і не має ні листя, ні стовбура, а сидить прямо на землі.

Ця величезна рослина—дармоїд. Вона харчується соками, які висмоктує із коренів рослин, на яких вона міститься. Навіть для розмноження своїх квіток ця квітка потребує допомоги тварин.

Запитання: Яким чином тварини допомагають розмноженню рослини?

Відповідь: Насіння цієї квітки розносять тварини, які на неї наступають, давлять її та переносять на ногах дрібне, подібне пилюці, насіння в інші частини острову.

• Багато чому може навчити нас природа. Вчені не дуже давно дізналися, що перетинки на лапках у качки зовсім їй не потрібні для плавання, як це вважалось раніше. Коли їх відрізали, вона продовжувала плавати, як завжди.

Запитання: А що не могла зробити качка без перетинок?

Відповідь: Літати.

Глава 5. „Аналіз та синтез”

Промова вчителя: Кожен із вас любить щось робити. Пам’ятаєте ,як вам хотілося на частини розібрати новеньку машину, розкусити цукерку і подивитись, що у неї є всередині, розібрати побудований з кубиків дім тощо. Чи відомо вам, що коли ви виконуєте всі ці дії, мозок виконує дуже складну розумову операцію, яка називається аналізом?

Аналіз— це така дія нашого мислення, яка допомагає нам вивчати з яких частин складається предмет, з якого матеріалу він виготовлений, для чого його можна використовувати.

Синтез— це об’єднання в одне ціле усіх деталей, з яких складається предмет. Коли мама готує тісто, яке складається з декількох компонентів, то мозок виконує певну розумову операцію.

Для того, щоб навчитися вирішувати будь - яку задачу, необхідно мати розвинене мислення. Перед тим, як почати розв’язувати задачу, необхідно уважно її прочитати, зрозуміти її зміст, визначити, що відомо та що необхідно знайти. Процес уважного вивчення задачі називається аналізом.

Запропонуйте учням завдання, які розвивають дії аналізу та синтезу :

вправа „Яка фігура наступна”, „Знайди малюнок - двійник”, „Склади слова, використовуючи подане слово”.

Підсумок заняття.

Вчитель: Як ви вважаєте, чому книга має назву „Велика таємниця”?

Як у житті ви можете використовувати отримані сьогодні знання?

Список літератури

1. Винокурова Н. Магия интеллекта.- М.:ИМПЭТО, 1995.-
2. Винокурова Н. Подумаем вместе. Развивающие задачи. Упражнения. Задания. Книга 1.- М.: РОСТ, Скрин,1997-96с.
3. Винокурова Н. Подумаем вместе.Книга2.- М.: РОСТ,1998г- 112с.
4. Баррет Сьюзан. Тайны мозга.- Питер: Санкт- Петербург, 1997.- 92с.
5. Тихомирова Л.Ф. Упражнения на каждый день: логика для младших школьников.- Ярославль: Академия развития, 1998.-
6. Тихомирова Л.Ф. Развитие интеллектуальных способностей школьников.- Ярославль: Академия развития, 1997.-
7. Винокурова Н. Сборник тестов и упражнений для развития ваших творческих способностей.-М: ИМПЭТО, 1995г.- 96с.
8. Тихомирова Л.Ф. Развитие познавательных способностей детей. – Ярославль: Академия развития, 1997г.- 240с.
9. Сергеєнкова О. Самопізнання. Конспект розвивально- корекційних занять для учнів початкової школи.- Психолог № 29- 32,2005, серпень.