Практичні аспекти застосування методики розвитку критичного мислення

В уроці, як і в житті,
має бути все реальним –
від почуттів до дій
М. Г. Бондаренко

На кожному уроці я маю бачити перш за все дитину з її потребами та інтересами, вміннями та талантами, дослідженнями та оригінальністю…

При умові поетапного прогнозуван ня вивченої теми в контексті української літератури ми можемо говорити про вдалий результат. Як правило, важливе місце в роботі займає попередня підготовча робота, яка включає в себе: знайомство учнів з термінами вивченої теми, термінологією, творами, обов’язковими видами роботи та такими, які виконуються індивідуально, чи за бажанням.

Спілкуватися з учнем як з партнером, не опускатися, а піднятися на рівень дитини – мета більшості освітніх інновацій. Тільки поставивши дитину в центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання ми можемо побачити, що її очі говорять жагою відкриття, і відчути, що працювати потрібно тільки так.

Для того, щоб почати роботу в класі і сфокусувати діяльність учнів, створити психологічно сприятливий мікроклімат я використовую вправи для розминки. Так, у класах, коли ми лише знайомимося, доречною є гра "Ім’я з малюком ": ми сідаємо в коло, а кожен учень малює на папері річ, яка, як він вважає, найкраще його характеризує. Підписує малюнок своїм ім’ям. Всі по черзі демонструють малюнки групі і пояснюють, чому обрали цей образ. Після презентації вішають всі малюнки на стіні в класі.

Для створення теплої взаємопідтримки ми проводимо вправу "Комплімент": урок починається з того, що вчитель підходить до першого учня і говорить: "Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий ", учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: "Ти мені подобаєшся, бо ти серйозний "і т. д.

Перед роботою безпосередньо над темою використовується вправа "Таємні таланти ": на маленьких аркушах паперу учні пишуть те, що їм подобається робити, потім, аркуші збираються і роздаються учням так, щоб ніхто не одержав власний. Учні ходять по класу й мають знайти того учня, в якого є цей прихований талант.

В роботі з учнями дуже важливо на кожному етапі використовувати методи і прийоми для фокусування уваги учнів та залучення їх до творчого пошуку та критичного мислення.

На уроці вивчення нового матеріалу застосовується метод "Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися ". Вчитель креслить на дошці таблицю і просить учнів висловитись, що їм відомо по темі уроку (перш ніж запрошувати їх до слова, необхідно дати час, щоб учні попрацювали в парах і склали список своїх ідей). Ідеї записуємо до першої колонки "Що знаємо?"

Питання, які виникають в учнів, стимулюють їх і до пошуку інформації, і до обробки. Як правило, в цьому розрізі учні демонструють свої загальні знання, допомагають взаємо навчанню однокласників.

При вивчені біографії письменника варто звертатися до рольових підходів, таких як "Інтерв’ю з Л. Українкою", "кінорепортаж в гостях у В. Винниченка", "гість уроку Федько-халамидник".

Щоб організувати свої ідеї, учні використовують "Т – схему ", яка має вигляд великої літери Т. У вертикальному полі з лівого боку учні перелічують причини, за яких напевно різняться твори, а з правого перелічують причини.

Висновок формулюють учні, записуючи його до зошитів у вигляді есе із чітким викладанням власної позиції щодо порушеної проблеми.

Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, чи в творчості, акцентують увагу школярів: читання в парах (для узагальнення матеріалу про новаторський характер творчості письменника), твір – п’ятихвилинка, спрямоване читання, переконуючий лист.

Неможливо в контексті літератури не заглибитись в світ морально – етичних норм, співпереживання і доброзичливої аури. Особливо важливо проводити постійну паралель із сьогоденням, бо далекі проблеми героїв не стануть зрозумілими без особистих вражень: кого визначають лицарем сьогоднішні "дами"? Яким героєм уявляють себе сучасні хлопчики?Які рішення історичного масштабу приймуть теперішні "королі та вельможі"? Перевтілення є складовою частиною уроків літератури: це інсценізації авторські або імпровізовані, дебати з героями.

Істотна роль полягає в створенні максимальних умов для виконання домашніх завдань, тому кожне потребує творчого підходу. З цією метою завдання носять наступний характер: скласти карту подій, які відбуваються в творі, написати есе, провести дослідження та інтерпретувати.

При вивченні поезії Т. Шевченка, Л. Українки звертаючись до музичних творів, написаних на вірші поетів, щоб підкреслити музичність, особливу ритмомелодику віршів. Композитори так часто звертались до творчості цих поетів завдяки особливій ліричності, мелодійності поезій.

Пояснюю учням, що лірика як рід літератури найбільше споріднена з музикою, а епос з живописом.

На мою думку, найкраще про поета напише тільки поет. Тому для створення живого, а не хрестоматійного образу поета чи письменника використовую поетичні хрестоматії, літературні спогади.

Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов’язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.

"Виникнення запитань – перший показник початку праці думки, розуміння і критичного мислення ", - відзначив С. Л. Рубінштейн.