Розвиток самостійності учнів початкових класів на уроках української мови

Одним з основних завдань, які стоять перед початковою школою, є завдання навчити молодших школярів самостійно оволодівати знаннями. Самостійною на уроці вважається така робота, яку учні виконують без участі вчителя, а лише за його завданням у спеціально визначений час. При цьому вони свідомо праг нуть досягти поставленої мети, виявляючи свої зусилля в тих чи інших розумових і фізичних діях. Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями. Часто застосована самостійна робота розвиває зосередженість, цілеспрямованість уміння міркувати, формує самостійність як особливість мислення і рис характеру дитини.

Самостійна робота на уроці – це органічна частина навчального процесу. Тому методи її проведення визначаються спеціальними, особливостями кожного предмету, змістом теми рівнем підготовленості учнів.

Плануючи самостійну роботу я визначаю її місце на уроці залежно від рівня вимог до учнів на даному етапі оволодіння матеріалом, передбачаю труднощі, які можуть виникнути під час роботи, зміст та обсяг завдань і форму, у якій вони будуть запропоновані, тривалість роботи, дидактичний матеріал, якій треба підготувати, спосіб перевірки роботи.

Залежно від дидактичної мети всі самостійні завдання, які виконуються у початкових класах поділяю на дві великі групи - навчальні і перевірні. До роботи навчального змісту включаю: вправи і завдання, які готують дитину до сприймання нового матеріалу; розширення або уточнення здобутих знань тренувальні завдань. Перевірним самостійним роботам, звичайно, теж властиві елементи навчання. Проте їх основне призначення – це облік і контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів.

Дидактичні умови активізації навчального процесу вимагають, щоб, засвоюючи матеріал, діти свідомо спиралися на раніше здобуті знання, уміння і навички. Майже на кожному уроці мови використовую різні види підготовчих вправ з метою активізувати опорні знання, створити проблемну ситуацію для подальшої пошукової діяльності, збудити інтерес до теми.

Самостійними роботами підготовчого характеру можуть бути усні і письмові вправи на повторення, порівняння певних фактів, правил, попереднє читання й спостереження, розгляд картин та ілюстрацій складання описів. Є такі види підготовчих вправ:

• Списування тексту із вставлянням пропущених букв або частин слова (закінчення, суфікса, префікса).
• Списування із словотворенням.
• Списування із вставлянням потрібних пропущених слів (слова подаються окремо, або учні добирають їх самостійно).
• Складання речень з деформованого тексту.
• Списування з певним стилістичним завданням (поширити речення, дібрати слова з протилежним значенням, замінити одне слово іншим тощо).
• Списування з фонетичними завданнями (поставити наголос, підкреслити м'які приголосні, ненаголошені голосні тощо).
• Вибіркове списування (тільки іменники, тільки дієслова, тільки назви рослин тощо).

Крім цих вправ у 3- 4 класах пропоную для самостійної роботи завдання на словотворення і словозміну, написання творів – мініатюр, складання описів (опис котика, м′яча, яблука).

Подібні види робіт можна ускладнювати різними орфографічними і граматичними завданнями, залежно від мети вивчення нового матеріалу.

На уроках мови використовую друковані та саморобні картки.

Використання карток під час підготовки до вивчення нової теми зосереджує увагу учнів на потрібній орфограмі чи способі її перевірки, а вчителеві допомагає своєчасно виявити прогалини в знаннях окремих учнів, застосовувати диференційовані завдання.

Самостійну роботу у початкових класах проводжу на різних етапах засвоєння знань, формування вмінь і навичок, зокрема під час вивчення нового матеріалу. На даному етапі самостійна робота набуває пошукового характеру. Вона спрямована на засвоєння нових знань. Засвоюючи новий матеріал, учні аналізують явища мови, роблять певні висновки. При цьому певні завдання діти виконують без безпосередньої участі вчителя. Наприклад, при вивченні теми "Правопис відмінкових закінчень іменників у множині" пропоную дітям самостійно розглянути таблицю відмінювання іменників і відповісти на запитання:

• Які закінчення мають іменники в називному відмінку множини?
• Виділити основу і закінчення в словах.
• Які закінчення мають іменники в родовому відмінку, а які в знахідному?

Щоб цей етап навчання пройшов успішно, слід надзвичайно уважно поставитись до змісту підготовчих вправ, послідовності виконання завдань нового матеріалу, глибоко продумати запитання для закріплення засвоєного, яке обов'язково, проходить під керівництвом учителя.

Особливо великі можливості, вважаю, для самостійної роботи учнів – закріплення і повторення вивченого матеріалу. Учням доводиться читати правила за підручником, відшукувати потрібні слова за словником самостійно проводити різні види граматичного розбору, списувати тексти з різними завданнями, виконувати творчі роботи. Всі ці ефективні види самостійної роботи, які забезпечують активність учнів, допомагають закріпити знання та навички з мови. Проте не слід забувати, що будь-які види самостійної роботи приносять користь лише тоді, коли вони виконуються цілеспрямовано, в певній системі.

Самостійна робота повинна бути посильною для учнів, відповідати віковим особливостям дітей. До виконання самостійних робіт учнів ретельно готуюся. Перш за все навчаю дітей виконувати кожний вид роботи, показую техніку виконання її, даю зразки і тільки тоді дозволяю учням перейти до самостійної роботи.

Готуючись до занять, обмірковую на якому етапі уроку який вид самостійної роботи запропонувати учням; уважно добираю завдання, визначаю їх зміст, форму виконання; визначаю тривалість самостійної роботи. При цьому враховую рівень підготовки учнів. Самостійні роботи учнів ретельно перевіряю, аналізую й оцінюю.