Розвиток зв’язного мовлення у процесі навчання

Мовленнєвий розвиток молодших школярів - одна із центральних проблем у сучасній початковій школі. Вивчення мови орієнтовано на рішення таких актуальних завдань, як мовний, емоційно-моральний і інтелектуальний розвиток.

Останнім часом комунікативному вихованню школярів надається особливе зн ачення, тому що успіх у мовленнєвому розвитку визначає й результативність засвоєння інших шкільних дисциплін, створює передумови для активної й осмисленої участі в суспільному житті, забезпечує дітей необхідними в особистому житті навичками мовного поводження, культурою мовного розвитку.

Комунікативно-пізнавальна спрямованість навчання є основою нових програм, тобто на перше місце ставиться навчання мові як засобу спілкування, навчання мовної діяльності. Комунікативна орієнтація дає практичне уявлення про мову як найважливіший засіб навчання, привчає уважно слухати, адекватно сприймати мову, коректувати своє висловлення з урахуванням ситуації й цілей спілкування.

Урок мови це насамперед урок розвитку мовлення й мислення учнів.

Зв'язковим називається таке мовлення, що спрямоване на задоволення потреби висловлення, передає тему (тобто представляє єдине ціле), організоване за законами логіки й граматики, має самостійність, закінченістю й ділиться на частини, зв'язані між собою.

Одиницями зв'язного мовлення можна вважати оповідання, статтю, роман, доповідь, звіт і т. п., а в умовах школи – розгорнута усна відповідь учня на поставлене вчителем питання, письмовий твір або виклад і т. п.

Ціль уроків розвитку мовлення - формування вмінь переказувати текст в усній і письмовій формах, формування вмінь становити текст по побаченому, почутому. Вони можуть припускати збагачення, активізацію словника, роботу над словосполученням, над конструюванням речення.

Відмітною ознакою уроку розвитку мовлення є цілеспрямована робота над основними видами мовної діяльності – письмом, говорінням, читанням і слуханням. Мовлення це основа всякої усної діяльності, засіб комунікації.

Письмова форма монологічного мовлення найважча. Вона розгорнута й нормативна. Вчу змістовного, логічного й правильного мовлення на всіх уроках мови. Із цією метою проводжу словникову, лексичну роботу, виправляю й попереджаю мовні недоліки. Для цього намагаюся навчити учнів наступним комунікативним вмінням:

• уміння розкривати тему висловлення;
• уміння розкривати основну думку;
• уміння збирати матеріал для висловлення;
• уміння систематизувати цей матеріал;
• уміння вдосконалювати написане;
• уміння виражати свої думки правильно.

На уроках розвитку мовлення проводжу роботу по двом напрямкам.

Перший напрямок у роботі з розвитку мовлення - робота з оволодіння нормами літературної мови, що формує навички правильного відтворення слова, словоформи, структури словосполучення й речення; робота зі збагачення мовлення виховує вміння не тільки правильно, але й доречно, з урахуванням вимог контексту, уживати язикові засоби в мовленні.

Переказ і виклад - це дитячі мовні вправи по зразках, засновані на активному наслідуванні. З одного боку, за допомогою усного переказу й письмового викладу збагачується мовлення школяра; з іншого боку - школяр сам будує речення й текст, проявляє ініціативу й активність у народженні мовлення.

Другий напрямок у роботі з розвитку мовлення - розвиток навичок зв'язного мовлення, уміння виражати свої думки точно, правильно з погляду літературних норм і по можливості яскраво.

У своїй методиці для розвитку зв'язного мовлення я використовую наступні види вправи:

• усний переказ прочитаного;
• розгорнуті відповіді на питання (у тому числі й у ході бесіди);
• різні текстові вправи, пов'язані з аналізом прочитаних творів, з вивченням граматичного матеріалу, якщо висловлення учнів (усні або письмові) в основному відповідають зазначеним вище вимогам;
• усні оповідання учнів по заданій темі,
• розповідання художніх текстів, заучених напам'ять;
• імпровізація казок, віршів, невеликих оповідань;
• письмові твори різноманітних типів.

Роботу над викладом починаю з відновлення деформованого тексту. У процесі цієї роботи діти розуміють, що слова в реченні з'єднані один з одним за змістом і граматично, а речення передає закінчену думку. Коли текст відновлений пропоную дітям орфографічні й лексичні вправи. Поняття про виклад даю дітям протягом навчального року, вправляючи їх у письмовому переказі тексту з питань. Текст обов'язково даю на основі зорового сприйняття, їхній аналіз проводжу з питань.

Особливу увагу приділяю підготовчому етапу написання викладу, використовую спеціальні завдання, які покликані стимулювати діяльність дітей. Від тексту до тексту завдання міняю, ускладнюючи. Наприклад:

• Прочитайте речення; складіть із них осінню замальовку; виключите речення, що не підходить по темі.
• Прочитайте частини тексту. Розташуйте їх у правильній послідовності.
• Прочитайте текст, вставте в нього потрібні за змістом пропущені речення.
• Прочитайте текст, знайдіть у ньому недоліки, усуньте їх.
• Прочитайте текст, визначте його основну думку й дайте назву.

При підготовці до переказу я використовую наступну методику:

• з'ясування виду переказу - докладний, близький до тексту зразка або вибірковий, по ілюстрації, від імені персонажа й т. і.;
• визначення мети роботи;
• бесіда з метою з'ясування змісту і мовних особливостей;
• виразне читання зразка;
• логічне й композиційне членування оповідання - складання його плану (назва його частин);
• попередній переказ фрагментів;
• аналіз "чорнового" переказу і його критика;
• виправлення недоліків: допомога індивідуального характеру в процесі викладу добутку.

Найпростіший вид переказу - близький до тексту зразка. У ньому зберігається й передається учнем не тільки зміст, але й мова твору в значній мірі. Він служить, по-перше, засобом закріплення в пам'яті змісту прочитаного, прослуханого у всіх його деталях і зв'язках, по-друге, засобом засвоєння логіки зразка і язикових засобів у їх дії. По-третє, це вже процес мовлення, усної або письмової.

Не любий текст маю брати для переказу, особливо письмового. Так, текст малого обсягу діти легко запам'ятовують. Починаю навчання докладному переказу з оповідального тексту, де легко простежується розвиток дії, є ясний сюжет, де діють особи. Пізніше вводжу тексти з елементами опису, а також елементами міркування.

Основні вимоги, які пред'являю до докладного переказу: осмислення тексту, розподіл його на частини, щоб кожна подія була розкрита, звертаю увагу на характеристику героїв і на опис природи, якщо такі є.

Пропоную наступні завдання для дітей з метою поліпшення даного виду переказу:

• Правильно вживи в переказі слова....
• Є прислів'я.... Про що говорить це прислів'я? Подумай, чому навчило тебе це оповідання?
• Підготуйся до переказу тексту. Згадай, як він починається.
• Як ти будеш говорити, щоб передати правильну інтонацію кожного героя?
• Прочитай, що відбулося.... Підготуйся до переказу двох останніх абзаців добутку близько до тексту.

Вибірковий переказ проводжу з питань або завдань:

• розповідайте про подію;
• опишіть картину;
• перекажіть по одному з пунктів плану;
• перекажіть по ілюстрації до оповідання;
• опишіть риси характеру когось із персонажів оповідання.

Стислий виклад - це логічна робота учнів, вона різко відрізняється від перших двох видів і складніше дається дітям.

Школяр повинен вибрати основний, істотний зміст оповідання, не порушуючи логіки, змісту, зв'язків, послідовності. Мовленнєве оформлення скороченого, стислого варіанта тексту вимагає якісної перебудови: пряма мова поступається місцем мові непрямої, прості речення поєднуються в складні структури. Тому проводжу ретельний відбір текстів: для цієї мети не беру описові тексти. Кращі за інших це оповідальні тексти, оповідання, що мають сюжет.

Я використовую наступні завдання для дітей з метою навчання даному виду переказу:

• Перечитай ще раз дану частину. Що нового ти довідався: Назви слова, які передають образ головного героя.
• Підготуйся переказати від імені головного героя перші дві частини оповідання, почни так....
• Підготуй переказ останньої частини оповідання від імені.... Передай, як мінявся настрій героя по ходу подій.
• Підготуйся передати зміст 2-ої частини оповідання своїми словами. Подумай, які слова ти будеш вживати замість слів: я, мені, ти, тобі.
• Підготуйся до стислого переказу перших двох частин твору. Вибери з тексту речення, які ти обов'язково вживеш у своєму переказі.
• Прочитай кожну частину, подумай, що в ній головне.

У своїй роботі на уроках розвитку мовлення я використовую такі розвивальні завдання.

Порівняльний аналіз текстів. Прочитайте тексти.

1. Виліз їжачок зі свого зимового лігва і почав чиститись. Він терся об кущі та гілочки. Потім облизав себе язичком. Подивився їжачок навкруги, струснувся і побіг на полювання.

2. Ось їжачок. Сам він сірий. Має гострі колючки. У нього маленькі лапки і гостра мордочка. Цікава тваринка.

3. Їжак – корисна тварина. Він полює за шкідливими жуками та мишами і цим приносить користь. Їжаків треба охороняти.

Про кого розповідається в цих текстах? У якому тексті розповідається про те, що робив їжачок після зимової сплячки? Де описується зовнішній вигляд тваринки? А в якому – повідомляється, чому їжаків слід охороняти? Яке питання можна поставити до другого тексту? Чим відрізняється цей текст від першого і третього?

Вправи на формування уміння слухати і говорити.

1. "Скороти речення до 4-х, 2-х слів".

Біля річки ростуть високі верби.

Біля річки ростуть верби.

Ростуть верби.

2. "Заміни одне слово".

Першокласники повернулися зі школи.

Дівчатка повернулися зі школи.

Учні повернулися зі школи.

Вправи на усвідомлення змісту.

1. "Так чи не так?"

Влітку Миколка катався на ковзанах.

У сосновому лісі ми зібрали моркву.

Ведмідь живе у нірці.

Вправи на формування уміння розширювати і уточнювати висловлювання.

1. "Доповни речення"

Ми працюємо.

Ми працюємо на городі.

Ми працюємо на своєму городі.

Влітку ми працюємо на своєму городі.

2. "Закінчи речення"

Дівчинка йшла…

Під лежачий камінь і …

3. "Запитай-відповідай"

В лісі діти знайшли їжачка.

Кого знайшли діти в лісі. -Їжачка.

Де знайшли діти їжачка?- В лісі.

Досвід показує, що пропонована робота з розвитку зв'язного мовлення навчає молодших школярів слухати, бачити, відчувати, сприяє розвиткові творчої уяви, допомагає оволодівати загальномовленнєвими та загальнонавчальними уміннями й навичками.