Головні аспекти державного стандарту початкової загальної освіти

"Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове появляється в житті і не збентежує лавиною переживань."
В. О. Сухомлинський

Початкова школа знаходиться на передових засадах р еформування національної освіти. Чи цікавим буде навчання? Чи комфортно буде маленькому школяру? Ці та інші питання непокоять кожного, хто пов'язаний зі школою, як державним інститутом.

Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань. Тоді пізнавальний інтерес і задоволення від процесу та результату навчання дає моральний, психологічний комфорт, розуміння особистого успіху. З цією метою було затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Держаного стандарту початкової освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.

Так позитивними змінами зазначеного документа є:

• забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти;
• особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів навчальних закладів;
• формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема загальнокультурної, громадянської, здоров'язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
• розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
• використання здоров’язбережувальних технологій;
• екологічна спрямованість освіти;
• вивчення іноземної мови з 1-го класу в усіх загальноосвітних закладах;
• введення нової освітньої галузі "Природознавство" та передбачено на вивчення цього предмету по 2 години на тиждень у 1-4-х класах;
• ознайомлення з інформаційно-комунікативною технологією, тому передбачено Базовим навчальним планом по 2 години на тиждень у 2-4-х класах курсу "Сходинки до інформатики".

Документ максимально зрозумілий для кожного вчителя початкових класів.

Навчальні програми-це системні документи, які визначають цілі та завдання кожного предмету, його зміст, основні види навчальної діяльності, результати навчальної діяльності школярів спричинені якістю навчальних програм, особливо коли йдеться про початкову школу.

Позитивною ознакою навчальних програм є те, що в них вкладено засади компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.

Щоб реалізувати всі умови навчання необхідно щоб зміст, методи навчання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, робота з батьками – все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило психічному і фізичному здоров’ю.

"Особистість виховує особистість – це азбука виховного процесу". Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання.

Новий Державний стандарт початкової освіти покликаний підняти початкову освіту на якісно новий рівень. Він передбачає поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток.

Одним із факторів, які забезпечують ефективність освіти, є неперервність і наступність у навчанні (дитячий садок – школа, школа – вищий навчальний заклад, вищий начальний заклад – після дипломна освіта), де кінцевий результат цілісна система освіти.

Наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей завжди належала до числа найважливіших педагогічних проблем. Ця проблема піднімається й у Державному стандарті.

Виконуючи завдання наступності між дошкільної та початковою ланками, педагоги повинні продовжити розвиток молодшого школяра.

У дошкільному закладі забезпечується зв’язок вихованців та педагогів дитячого садка і школи. Для цього використовуються екскурсії до школи, відвідування уроків, спільні виховні заходи ("Свято знань", "Посвята у школярі", "Свято букваря", "Випуск з дитячого садка" та інші).

Особливо важливою для майбутнього школяра є фігура першого вчителя. Він повинен розуміти дітей, виявляти душевну турботу про них, зацікавленість у їхніх успіхах, повинен створювати дружелюбну доброзичливу атмосферу.

При переході з дитячого садка до школи дитина знайомиться з правилами поведінки в даному соціумі, вчиться жити за його законами. Школа повинна не тільки допомагати дитині, а й збудувати власну позицію. Для вирішення тих чи інших питань в наступності між дитячим садком та школою склався певний алгоритм роботи:

• спільне засідання методичних об’єднань;
• робота спільних творчих груп;
• відвідування занять та уроків;
• проведення загальних батьківських зборів;
• робота вчителя з майбутніми першокласниками;
• підготовка рекомендацій для батьків;
• підготовка пам’яток для батьків майбутніх першокласників;
• робота літньої школи.

Реалії сьогодення вимагають змінити підхід у роботі педагогів з батьківською громадськістю. Тому що нажаль, лише окремі батьки цікавляться новаціями в освіті, звертаються за порадою до практичного психолога, соціального педагога. Слід приділити і увагу ефективній просвітницькій роботі із сім’єю щодо виховання здорової дитини, профілактики захворювань, створення здоров’язбережувального середовища вдома.

Готовність вчителів початкових класів до впровадження Державного стандарту початкової освіти забезпечуватиметься через різноманітні форми науково – методичної роботи. Так, з метою формування готовності вчителів до впровадження інновацій необхідним є проведення постійно діючих семінарів вчителів початкових класів щодо реалізації освітніх галузей, змісту навчальних програм на компетентнісній основі.

Роботу творчих груп учителів початкових класів доцільно спрямувати на вироблення відповідних рекомендацій щодо планування й організації навчально-виховного процесу в умовах уведення нового Типового навчального плану початкової школи, здійснення контрольно-діагностичної діяльності з урахуванням вимог нових навчальних планів та програм.

Організувати роботу методичних об’єднань з питань розроблення методичного забезпечення реалізації варіативних навчальних програм, розроблення регіонального компонента змісту початкової освіти.

Отже створення необхідних організаційно-педагогічних умов для впровадження Державного стандарту забезпечить належний рівень якості освіти молодших школярів, що є фундаментом для їх подальшого навчання, виховання та розвитку.