Самостійна робота студентів як аспект формування особистісно-професійних рис характеру

У сучасних умовах розвитку вищої освіти України самостійна робота студентів набуває все більшого значення. У зв’язку з ратифікацією Болонського процесу виникла необхідність удосконалити форми та методи самостійної роботи студентів під керівництвом викладача, оскільки ефективність і якість навчанн я студентів в коледжі оцінюється все більш комплексно і цілісно.

Сьогодні як критерії якості професійної підготовки, разом із знаннями і вміннями, виступають професійні якості особи, риси характеру, здатність самостійно й творчо здобувати і застосовувати знання. Це обумовлює те, що освітній процес в коледжі повинен бути спрямований на розвиток їх пізнавальної активності, самостійності, сприяти оволодінню методами самоосвіти, формуванню і вдосконаленню особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності.

Самостійна робота студентів є одним з найважливіших елементів навчання в коледжі. Це пов’язано з тим, що викладач лише організовує і направляє пізнавальну діяльність студентів, будучи своєрідним провідником до світу знань, але ефективність пізнання нового матеріалу залежить від зусиль студентів. Самостійна робота студентів – це різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються під керівництвом, але без безпосередньої участі викладача. Це особлива форма навчання за завданнями викладача, виконання яких вимагає активної розумової діяльності. Тому самостійний пошук знань – відмінна рис навчання у вищому закладі.

Така інтеграційна якість особистості як "готовність до самоосвіти" в теперішніх нестабільних соціальних умовах, коли фахівець повинен бути конкурентоздатним, є особливо необхідною. У після навчальний період готовність особи до самоосвіти, будучи складовою частиною формування фахівця, може стати важливим адаптаційним механізмом. Визначимо її як інтеграційну міру сформованості узагальнених характеристик особи, що розвивається за допомогою педагогічного сприяння, для організації, здійснення і досягнення мети самоосвіти, включаючи самовиховання, самопізнання, самовдосконалення, духовне зростання, самореалізацію. Оскільки готовність до самоосвіти та освіта тісно взаємозв’язані, як узагальнені характеристики готовності до самоосвіти, використовуємо характеристики освіти – обізнаність, свідомість, дієвість, умілість, розглядаючи їх в аспекті самоосвітньої діяльності.

Самопідготовка сприяє формуванню високої культури розумової праці, придбанню прийомів і навичок самостійної роботи, умінь раціонально витрачати і розподіляти свій час, накопичувати і засвоювати необхідну для успішного навчання і професійного становлення інформацію. Вона розвиває в студентів такі якості, як організованість, дисциплінованість, ініціативність, воля, розумові вміння і навички, вчить самостійному мисленню, дозволяє сформувати свій власний стиль роботи, якнайповніше відповідний особистісним схильностям і пізнавальним навичкам студента.

Основна ідея управління процесом самостійної роботи студентів полягає в необхідності так організувати цей процес, щоб студенти, виконуючи завдання, не просто розширювали знання, отримані на аудиторних заняттях, але й шляхом самостійного пошуку оперували методами наукового пізнання, формували вміння займатися самоосвітою, розвивали інтерес до творчого підходу в своїй навчальній роботі, і тим самим виробляли або вдосконалювали в себе якості, властивості, риси характеру, значущі для успішного виконання професійних функцій. Таким чином, правильно організована самостійна робота має не тільки навчальне, але й особистісно-професійне значення.

У науковій літературі, присвяченій питанням формування здатності студентів до самостійної роботи, пропонуються різноманітні прийоми навчальної роботи (смислове опрацювання тексту, виділення основних ідей, загальні прийоми запам'ятовування навчального матеріалу, пошуку додаткової інформації, раціональної організації часу тощо), які вимагають від людини самодисципліни, наполегливості, цілеспрямованості, сили волі.

Певні знання й уміння в області організації самостійної роботи є в кожного вчорашнього школяра. Проте багато з тих, хто вступив до коледжу, зазнають серйозних труднощів, пов'язаних з організацією власної навчальної роботи, вибору ефективних прийомів засвоєння і застосування знань. Ці труднощі в значній мірі обумовлені відсутністю в студентів системи знань про культуру розумової діяльності та навичок самоаналізу навчальної роботи, не сформованістю вольових рис характеру.

Уміння самостійно розбиратися у теоретичних і практичних питаннях до певної міри формується у студентів у ході всього навчального процесу. Але на основі репродуктивного сприйняття і запам'ятовування навчальної інформації, що надається викладачем, не можна стати компетентним фахівцем, сформувати в себе комплекс якостей, необхідних у майбутній професійній діяльності. Рівень здобутої у вищому навчальному закладі освіти значною мірою залежить від того, як самі студенти сформували себе як особистість, наскільки цілеспрямовано. Свідомо і наполегливо працювали вони над розвитком своїх професійно значущих якостей. Тому дуже важливо перевести першокурсників з позиції учня ("хай мене навчать") на позицію майбутнього фахівця ("я готую себе до складної професії за допомогою вузівської системи навчання"). Але на практиці роботи коледжу управління професійним самовихованням здійснюється деколи епізодично, оскільки існує думка, що організація процесу навчання і виховні заходи самі по собі стимулюють роботу студентів над своєю особистістю, викликають прагнення вдосконалювати професійно значущі якості.

Вчорашні школярі, сьогоднішні наші студенти занурені в процес оволодіння знаннями з великої кількості навчальних дисциплін, відчувають серйозний дефіцит часу, не займаються усвідомленим вихованням в собі особистісно-професійних якостей. Лише до третього курсу етична самооцінка студентів стає критичнішою, і вони починають відчувати недостатню їхню сформованість, необхідну для успішного здійснення професійної діяльності. При цьому студенти відзначають необхідність розвитку і вдосконалення таких якостей, як вимогливість до себе і до інших, сила волі, наполегливість, зобов'язаність, цілеспрямованість, завзятість.

Для становлення названих та інших особистісних і професійно значущих якостей необхідна цілеспрямована робота. Одним із важливих напрямів такої роботи є управління процесом самостійної роботи студентів.

Достатньо легко озброїти студентів раціональними прийомами навчальної роботи. Значно складнішим завданням є систематично використовувати їх в освітньому процесі. Для цього й необхідна організація системи самостійної роботи студентів у коледжі. Формування професійно значущих якостей та рис характеру через розвиток навичок самостійної навчальної та дослідницької роботи студентів вимагає того, щоб вони проводились з перших днів вступу до коледжу. Тому в системі навчального процесу одночасно з обов'язковими видами навчання необхідно визначити й шляхи розвитку самостійної роботи, виробити продуману систему послідовної підготовки студентів до самостійного пошуку інформації. Необхідно створити такі умови, щоб самостійна робота стала для студентів звичною справою, а творча діяльність і активний науковий пошук перетворилися на потребу. Відчуття й воля студентів вимагають систематичної уваги та ускладнення перспектив.

Цілеспрямовано організована самостійна робота студентів дозволяє створити необхідні умови для формування сумлінного ставлення до навчальної праці, виховання відчуття обов'язку й відповідальності, працездатності й ініціативності, наполегливості й дисциплінованості, самостійності й творчості та багатьох інших етичних рис характеру, необхідних для гідного здійснення професійної діяльності.