Матеріали до вивчення творчості В. Стуса

Загальні положення

В рік 80-річчя Донецької області з щемом у серці варто згадати поезію найвизначнішого, наймужнішого поета ХХ століття, нашого земляка Василя Стуса. У січні йому виповнилося б 75. В.Стус є одним із поетів легендарного покоління «шістдесятників», який жив за принципом – « хто ж, якщо не я!». Його глобальне бачення історичного минулого Батьківщини, сумне сьогодення і відповідальність за майбутнє були злиті воєдино.

Доля відміряла йому Шевченків вік, дала Тарасову любов до землі і Тарасову муку та її неволю. Обох переслідувала імперія – відповідно царська та комуністична. Обоє зазнали заслання із забороною на творчу діяльність. В обох життя обірвалося на півдорозі (Шевченко помер у 47 років, а В.Стус - у 48). Водночас вони пооціновуються не у своїй природній властивості як поети, яскраві творчі постаті, немислимі поза мистецтвом: у народній уяві обоє окреслюються передовсім як борці за зневажені людські права, за поганьблену національну гідність.

Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, «що край його почує»,

Нині ми вже й самі це бачимо. Стусові поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. Його ім’я сьогодні на устах не тільки знавців української літератури, а й у всіх, кому не байдужа доля України.

Інтимна лірика Василя Стуса включає в себе твори, присвячені рідній Україні (слайд 5), мамі (слайд 6), жінці (слайд 7), синові (слайд 8), другові (слайд 9). Це й твори-спогади про події дитячих літ і почуття, пов'язані із ними. Спогади про найдорожчих людей, про найпотаємніше, найінтимніше в його житті — радість кохання, окремі найдорожчі епізоди немов постають через призму похмурої неволі. Але й серед страждань і смертей, серед знущань у неволі зберіг він тепло і ніжність інтимних почуттів.

Відірваний від близьких і рідних, Стус згадує про них ніби в мріях («Ти десь живеш на забутім березі моїх змілілих пам'ятей», «Ти десь за білим забуттям і навіть долі далі»). Поет, згадуючи дорогих йому людей, переживає їхнє горе гостріше, ніж власне.

Інтимну лірику Василя Стуса високо оцінив І. Драч. Він писав: «Серед його тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушне вміння знаходить для душі місце всюди в найкарколомніших знущаннях, у найбезпросвітнішому мороці сучасності».

Образ України проходить через усю поезію Стуса. Про кого б не говорив поет: чи про матір, чи про дружину і сина, про свою самоту, про Мордовію чи Колиму, про життя чи смерть – скрізь у кожному слові присутня втрачена вітчизна. Цей образ України-матері допомагав йому творити і боротись, бути непереможним, одержимим (слайд 5 )

Мати – це світлий образ у серці сина. Василь пригадує, яка вона була чиста і добра, мама надає йому сили і наснаги. Стус відчував велику провину перед своєю ненею, і зболений крик душі чуємо з його листа, датованого 1982 роком: «Прошу не покинути напризволяще мою маму, Стус Олену Яківну. Потребує мати головне моральної підтримки, виплакуючи очі за сином. Люди добрі, пишіть їй, хай не буде вона самотньою у своєму горі, підтримуйте її дух».

До болю милі ще з дитинства материнські очі – «жарини» випромінювали тепло й ласку. Навіть на далекій відстані вони зігрівають душу синові, кличуть до покинутого домашнього вогнища (слайд 6).

Любов до дружини Валентини Попелюх, яка вистояла, зберегла вірність, виховала сина, зігрівала душу опального поета. Про силу людського кохання, про силу людських спогадів, що береже в собі пам'ять, пише В.Стус. листи коханої зігрівали його на чужині (слайд 7)

Із далекої холодної чужини батько говорить із сином у своїх листах про світ благородних людських почуттів» «Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дуже любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю» (лист до сина в день17-ліття) (слайд 8).

Щирим постає поет і у творчій спадщині до друзів (Алли Горської, Івана Світличного). Жити вільно, без страху, без колінкування — таким було шістдесятницьке кредо, яке єднало поета і його друзів. Загострене почуття справедливості, усвідомлення власного «Я», окриленість національною ідеєю, їх розум, помножений на талант виборювали право жити на землі (слайд 9).

2. Мета проекту:

• Познайомити учнів з інтимною лірикою Василя Стуса ;
• Залучати їх до загальнолюдських цінностей;
• Розвивати потребу в читанні, інтерес до художнього слова;
• Формувати естетичний смак, читацьку культуру;
• Виховувати повагу до Матері, Жінки, вміння товаришувати, цінувати дружбу.

3. Завдання проекту:

• Привернути увагу до творчої діяльності видатних поетів, наших земляків, письменників-ювілярів.

4. Очікувані результати проекту:

• Зацікавити учнів, викликати потребу в знайомстві з творами видатного земляка Василя Стуса;
• Залучення учнів до загальнолюдських цінностей: патріотизму, поваги до родинних цінностей, вміння цінувати дружбу, здатності прощати, протистояти проявам несправедливості.
• Уміння знаходити правильні рішення у складній життєвих ситуаціях.

5. Учасники проекту: учні 10 – 11 класів

6. Термін виконання: вересень – жовтень 2012 року

7. Методи реалізації:

• Самостійна робота з різноманітними джерелами інформації ;
• Групова співпраця;
• Створення комп’ютерної презентації;
• Відкритий урок.

8. Мотивація:

• усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на відродження духовності, загальнолюдських цінностей;
• можливість більш детального знайомства з творчим спадком видатних земляків, усвідомлення значимості їх внеску в українську літературу;

Опис діяльності

І етап – підготовчий:

• планування роботи (визначення мети проекту, формування групи учасників, визначення часу здійснення проекту та потрібних ресурсів);
• стимулювання пошукової роботи, роботи з різноманітними джерелами інформації,
• узгодження питань про проектну діяльність з вчителями, які можуть надати допомогу при вирішенні навчальних завдань проекту.

ІІ етап – збір та підготовка необхідної інформації:

• обговорення і вибір методів дослідження та пошуку інформації;
• робота з літературою, обробка матеріалів з Інтернету;
• розробка плану відкритого уроку та комп’ютерної презентації;

ІІІ етап – визначення напрямів діяльності:

• узагальнення зібраного матеріалу та аналіз отриманої інформації;
• визначення найефективніших шляхів реалізації проекту, розподіл завдань;
• визначення часу необхідного для виконання проекту;
• визначення необхідних ресурсів;

ІV етап – презентація і оцінювання результативності проекту:

• проведення відкритого уроку
• проведення презентації проекту
• узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних та найбільш слабких сторін роботи.