Організація самостійної роботи, реалізація принципу вчити учнів учитися в контексті формування ключових компетентностей

Все, що і чого досягаєш самостійно
за своєю волею і бажанням, - залишається
в голові найміцніше.
М.Рубакін

Головне завдання сучасної національної школи – створити умови для розвитку кожної особистості як неповторної індивідуальності, здатної до творчої самореалізації, до навчання впродовж життя. З огляду на усе, велике значення має формування в особистості творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, вміння ставити і продуктивно вирішувати проблеми, критично мислити, грамотно працювати з інформацією, бути людиною комунікабельною, контактною в різних соціальних групах, здатною до самостійної роботи над розвитком власної моральності, культурного рівня, інтелекту, тощо.

Перш за все, учень повинен навчити вчитися, бо саме це дозволить йому успішно здійснювати пізнавальну діяльність, мати позитивні результати в навчанні. На думку В.Сухомлинського, саме своєчасно і міцно сформоване вміння вчитися дає можливість розвинути пізнавальну активність особистості, стає основною культури інтелектуальної праці.

У процесі навчання учень поступово оволодіває сукупністю знань, що забезпечують результативність навчання. Навчальні уміння можна поділити на специфічні (предметні) та загально навчальні. Ті й інші забезпечують засвоєння знань. Проте перша група застосовується до рішення конкретних задач. Так, визначаючи склад слова, необхідно вміти добирати спорідненні слова, розпізнавати та виділяти частини слова тощо. Ці вміння визначаються змістом завдання, зміна якого зумовлює і зміну необхідних умінь.

Друга група необхідна при розв’язанні багатьох завдань (логістичних, математичних тощо). Це такі вміння, як уміння порівнювати, виділяти головне, систематизувати, узагальнювати, уміння організовувати свою діяльність, контролювати її тощо.

Зокрема учень повинен вміти самостійно поставити собі мету своєї діяльності, усвідомити сутність навчального завдання, визначити раціональний спосіб його розв’язання, вміти самостійно контролювати свою діяльність, давати оцінку правильності свого рішення та коригувати свою роботу. Це є компоненти навчальної діяльності. Тому формувати їх у школярів – означає навчити їх успішно вчитися.

Оволодіння загально навчальними уміннями є основою, що характеризує готовність особистості до самоосвіти, яка є частиною безперервної освіти, а саме вона має своєю метою забезпечити кожній людині творче оновлення, розвиток і вдосконалення себе як особистості та професіонала, суб’єкта діяльності впродовж усього життя.

Кінцева мета розвитку навичок самоосвіти – це самостійне, творче, незалежне, критичне мислення індивіда, що є вкрай необхідною рисою і ознакою сучасної людини взагалі і громадянина незалежної держави зокрема.

Основою самостійної діяльності є пізнавальна компетентність, яка дозволяє людині постійно, систематично, цілеспрямовано здійснювати самовдосконалення як професіонала та особистості. Саме це робить особистість конкурентоздатною на ринку праці впродовж життя.

В основі пізнавальної та самостійної компетентності лежать загально навчальні вміння. Оволодіння школярами загально навчальними вміннями дає можливість вільно оперувати знаннями, що перетворюються в свою чергу на засіб пізнання. Узагальнені вміння підвищують навчальні можливості тих, хто вчиться, дають змогу забезпечити творчий характер діяльності. Вони виступають як реалізовані потенційні можливості особистості, сприяють її самореалізації, самоствердженню в навчальній діяльності.

Загально навчальні організаційні вміння – це уміння, що забезпечують планування, здійснення, контроль,регулювання та аналіз особистістю власної навчальної діяльності.

Ефективність і навчання, і будь-якої іншої роботи людини багато в чому залежить, наприклад, від того, наскільки особистість організована, наскільки вміє керувати своєю діяльністю, наскільки в неї сформовані організаційні вміння. Ці вміння дають змогу перейти в процесі учіння від зовнішнього управління до самоуправління, від навчання до організованої ззовні діяльності до самоосвіти.

Загально навчальні організаційні уміння поділяються на дві групи:

1 – уміння, що сприяють створенню оптимальних умов для успішного навчання;

2 – уміння, що дозволяють визначити порядок виконання навчальних завдань.

Першу групу складають уміння, пов’язані з виконанням санітарно-гігієнічних вимог:

• режим дня;
• поведінка на уроках і перервах;
• підготовка робочого місця на уроці та вдома;
• техніка безпеки;
• поєднання навчальної праці, різного виду діяльності з дозвіллям.

Другу групу складають уміння, дотримання яких створює нормальні умови для виконання навчальної роботи при малих витратах часу і сил:

• визначення мети та колективних й індивідуальних навчальних завдань діяльності;
• вибір найбільш раціональних шляхів, етапів, способів, засобів і термінів діяльності;
• володіння різноманітними формами самоконтролю, внесення коректив у діяльність;
• оцінювання своєї навчальної діяльності та навчальної діяльності однокласників;
• постановка мети самоосвітньої діяльності;
• визначення найбільш раціональної послідовності дій реалізації самостійних завдань.

Зазначені вміння скорочують час на підготовку навчальної і самоосвітньої діяльності та її здійснення, допомагають міцно та осмислено засвоювати навчальний матеріал. Крім того, вивільняється час для занять гуртковою роботою, самоосвітою, відвідування факультативів тощо.

Безперервність освіти, самоорганізація й самоосвіта школярів, які ґрунтуються на формуванні прийомів раціональної навчальної діяльності, дозволяють учням бути готовими до свідомого спрямування щодо професійної підготовки відповідно до свідомого спрямування щодо професійної підготовки відповідно особистим потребам і інтересам.