Психолого-педагогічні засади формування комунікативної компетентності студентів і шляхи її розвитку

Актуальність теми нашої методичної ради обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе у житті, бути успішною і сприяти розвитку суспі льства.

Навчальний заклад повинен не лише дати студентам певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною.

Компетентність, як вам відомо, базується на предметних знаннях та вміннях, але стосується життєвих умінь людини, необхідних будь - кому.

А кожному в житті для досягнення успіху треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися.

Серед ключових компетентностей (соціальна, полікультурна, інформаційна, самоосвітня, мовленнєва) значна роль належить саме комунікативній компетенції - тому, що комунікативна компетентність означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується умінням взаємодіяти з людьми по подіями, навичками роботи у групі, умінням володіти різними соціальними ролями у колективі. Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:

• умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;
• вести діалог;
• брати участь у дискусіях;
• вести переговори;
• уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.

В технікумі формуванню комунікативних умінь студентів сприяє організація навчально-виховного процесу в цілому і, звичайно, урок.

Оскільки циклова комісія не перший рік працює над вирішенням проблеми реалізації компетентнісно орієнтованого підходу, зосередимо увагу сьогодні на наших досягненнях, позитивних прикладах нашої педагогічної діяльності і завданнях щодо розвитку комунікативних здібностей студентів.

Значну увагу формуванню комунікативних здібностей приділяють викладачі на заняттях хімії, інформатики, біології. Чітка мотивація навчання, широке використання наочності, дидактичних ігор, застосування інтерактивних форм навчання (робота в групах, проведення круглого столу, пресс - конференції) сприяють формуванню та розкриттю творчих та комунікативних здібностей: уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень мовленнєвої культури, з зацікавленістю виконувати соціальні ролі. Саме таке викладання це якісно новий підхід до навчання і виховання.

Заслуговує уваги педагогічна діяльність щодо формування комунікативних умінь студентів викладача Федій О. Г., яка уміло керує пізнавальною діяльністю студентів, підтримуючи їх активність на всіх етапах уроку, залучає студентів до визначення задач уроку; розвиває уміння висловлювати власну думку, слухати партнерів, створює ситуацію успіху, і як результат - студенти мають безмежне прагнення до пізнання нового. Впроваджуючи інтерактивні методи навчання "Мозковий штурм", "Мікрофон", "Робота в групах", формує у студентів уміння точно, повно, емоційно висловлювати судження про прочитане, роботи висновки, підтримує бажання читати і пізнавати нове, створює умови для активної участі дітей у навчанні.

Головний екзаменатор наших вихованців – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того, в якій мірі у них будуть сформовані ключові компетентності, в тому числі, комунікативні.

Поставлені перед цикловою комісією завдання щодо формування комунікативної компетенції студентів вимагають створення системи педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів та наявність певних комунікативних здібностей учителя..

Говорячи про особливості педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів, необхідно виходити з потреби виховати громадянина, підготувати молоду особистість до участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань держави, до управління її справами, ролі керівника та виконавця, громадського діяча.

Вирішення проблеми формування комунікативної компетенції ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально-виховного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб за стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому що лише такі особистості здатні брати на себе відповідальність і бути діяльними в ринковій економіці.

Успішному вирішенню проблеми, що розглядається також сприятиме психологічний мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова успішного уроку; психологічна культура учителя; реалізація особистісного підходу у навчально-виховному процесі: створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки студента, - адже до кожного є десятки ключів, і все залежить від того, як повернути той чи інший ключ; впровадження сучасних інтерактивних технологій, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель.

Викладачі циклової комісії прагнуть виховувати свідомих громадян України, формувати особистість студента, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд, комунікативну компетентність, тобто виховувати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який упевнено дивиться вперед.