Активізація пізнавальної активності учнів на уроках математики
Як досягти посилення пізнавальної активності учнів на кожному з етапів уроку: при первинному сприйнятті нового матеріалу, при засвоєнні ними нового матеріалу, при засвоєнні основного, головного у вивчаємому матеріалі, при формуванні практичних умінь і навичок? Як забезпечити підвищення інтересу д
о вивчаємого матеріалу, подолати бар’єр між природнім потягом дітей до знань і складністю сприйняття цих знань? Ці питання постають постійно перед учителям, змушуючи його удосконалювати власні знання, вивчати досвід своїх колег, опановувати новітні педагогічні технології, створюючи свій власний досвід роботи.В своїй практичній діяльності спираюсь на провідні положення вікової психології про загальні закономірності засвоєння навчального матеріалу на всіх взаємозумовлених стадіях: сприйняття, осмислення, запам’ятовування і застосування знань.
Враховую відомі ідеї діяльнісної теорії навчання, яка має свій початок ще в працях А. Дістервега і детально розроблена у ХХ столітті видатними вченими Л. С. Виготським, Л. Н. Леонт’євим, П. Я. Гальперіним та іншими.
Беручи до уваги, що діяльнісний підхід має такі структурні елементи: мета-мотив-засоби-результат будую урок так, щоб навчальна робота не тільки забезпечувала результат, а й позитивно впливала на почуття, думки учнів, збагачувала їх життєвий досвід.
Найкращій результат у навчанні досягається, коли виконуються такі умови:
- формування активного відношення до навчання у учня;
- подача навчального матеріалу у певній логічній послідовності;
- демонстрація і закріплення при виконанні справ різних прийомів розумової і практичної діяльності;
- використання знань на практиці.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення використовую задачі, котрі демонструють зв'язок математики з життям.
Наприклад, вивчаючи у курсі алгебри 8 класу тему "Лінійна функція, її властивості і графік" знайомлю учнів з прикладами залежностей, математичною моделлю яких є лінійна функція
Це:
- залежність довжини стрижня від сили струму і опору провідника
- залежність швидкості руху тіла від його початкової швидкості, прискорення й часу /V=Vo+at, а – стала величина/
- залежність напруги від сіли струму й опору провідника /И=IR/
Аналогічні приклади залежностей, пов’язаних з оточуючим середовищем, з життям людини можна наводити при вивченні таких тем курсу алгебри і початків аналізу 10 і 11 класів як "Гармонічні коливання", "Показникова функція та її властивості".
Наведені приклади розширюють знання учнів, активізують навчальну діяльність на уроці.
Активізувати розумову діяльність учнів при вивченні теоретичного матеріалу допомагає продумана система питань, які дозволяють спрямовувати думки учнів у необхідному напрямку, зробити їх активними учасниками у відкритті для себе нового.
Кожен етап уроку дає вчителю можливість для розвитку і активізації пізнавальної діяльності.
Так, на уроках математики у 5,6 класах ефективні такі види робіт як математичні диктанти. Вони можуть охоплювати не тільки новий, а й раніш вивчений матеріал.
Інколи завдання для математичного диктанту пропоную підготувати заздалегідь учням.
Такий вид роботи розвиває увагу, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує пізнавальну діяльність.
Велику роль відіграють усні завдання, а також завдання, в яких пропонується знайти помилку.
Схильність учнів до активної діяльності формується на уроках через запровадження інноваційних технологій, серед яких важливу роль відіграють інтерактивні методи роботи.
Учень виступає "суб’єктом" навчання, вступає в діалог з учителем або учнями, вчиться висловлювати і відстоювати власні думки, вести дискусію.
На уроках математики дієвими є такі прийоми:
- "Карусель" коли відповідь одного завдання стає даним у другому завданні. Відповіді кодуються, це дає змогу швидко перевірити правильність виконання самими учнями.
- "Ромашка" - (можна використовувати при усній лічбі, або як творче завдання чи змагання). В пелюстках квітки записати приклади, щоб в результаті вийшло число, яке записане в центрі квітки. Приклади із завданими властивостями може запропонувати вчитель або підготувати учні.
- Відома всім інтерактивна вправа "Мікрофон" успішно використовується на різних етапах уроку: при перевірці домашнього завдання, актуалізації знань, підведенні підсумку уроку.
Під час проведення уроків використовую різні форми роботи:
- індивідуальні (учням пропонуються картки з індивідуальними завданнями, які носять диференційований характер);
- групові. Частіше – це робота в малих групах (по 4 учня) та парна робота.
Інтерактивні прийоми "незакінчені речення", "зміни позицію" "акваріум" розвивають в учнів уміння давати аргументовані відповіді, у стислій формі висловлювати думки, співпрацювати у парах, малих групах.
Серед традиційних методів навчання особливої уваги заслуговують евристичні бесіди, методи проблемного навчання.
Активність учнів на уроці тісно пов’язана з самостійною діяльністю, з роботою власного розуму.
В практиці моєї роботи використаються різні види самостійних робіт. Це – короткочасні роботи з одночасним розв’язанням вправ на дошці для перевірки їх учнями і подальшим аналізом припущених помилок, самостійні роботи з використанням дидактичних матеріалів, завдання – тести; самостійна робота з підручником. Інколи самостійна робота учнів, узагальнення її результатів підводить учнів до сприйняття нового матеріалу.
При розв’язанні задач пропоную учням розглянути всі можливі способи. Пошук нових способів розв’язання задач змушує учнів постійно мислити, зіставляти, порівнювати, виявляти творчість. У учнів підвищується інтерес до математики, виникає відчуття захопленості, віри у власні сили. Окрім того, такий підхід сприяє формуванню пізнавальної компетентності учнів, зміцнює їх знання.
Підвищує інтерес до математики складання учнями задач або інших завдань до теми уроку, котрі пропоную для домашньої роботи. Такі завдання учні виконують за власним бажанням.
Пам’ятаючи слова видатного німецького педагога Ф. А. Дістервега: "Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожний, хто до них долучається, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням", кожний урок математики намагаюсь будувати так, щоб учні були не пасивними слухачами, а активно працювали на посильному для рівні, а знання їх відзначились динамічністю та дієвістю.