Рольова гра як засіб удосконалення культури спілкування в майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування

Однією з якостей духовно багатої й розвиненої людини, готової до професійної діяльності, є високий рівень мовної культури. Сучасний спеціаліст сфери ресторанного господарства повинен володіти досконало рідною мовою.

Важливе місце у розвитку культури професійного спілкування студентів вищих освітніх закладів сфери сервісу має правильний вибір методів і прийомів навчання, серед яких особливої уваги заслуговують методи інтерактивного навчання. Свою реалізацію вони знаходять в різноманітних формах, однією з них є рольова гра, яка, безумовно, сприяє активізації мисленнєво-мовленнєвої діяльності студентів, формуванню в них умінь самостійної передачі думок та навичок спілкування. Застосування рольової гри в практиці навчального процесу є науково обґрунтованим.

Головними ознаками рольової гри є виконання студентами ролей у запропонованій грі, імітація реальної дійсності, наявність моделюючих ситуацій, комунікативна спрямованість. Обов'язковим елементом ігор є розв'язування проблемної ситуації. Це покращує мотивацію висловлювань, робить їх більш аргументованими.

Рольова гра, що базується на вирішенні тієї чи іншої проблеми, забезпечує максимальну активізацію комунікативної діяльності студентів. Пошук розв'язування поставленої задачі зумовлює природність спілкування. Розігрування ролей дає змогу студентам набути навичок професійного спілкування. В процесі ігрової діяльності студент може найбільш повно виразити себе, сформувати певні типи соціальної поведінки й оволодіти умінням прогнозувати ситуації професійного спілкування, що є важливим при формуванні й удосконаленні комунікативних умінь. Можна стверджувати, що ситуацією, якій найбільш повно відповідають цілі удосконалення професійних комунікативних умінь, повинна бути рольова ігрова ситуація. Рольові ігри покликані, в першу чергу, імітувати реальну ситуацію, у їх проведенні передбачається активна діяльність мислення, оскільки кінцевою метою їх є активно-творче володіння засвоєними знаннями, вміннями і навичками спілкування.

Існують такі правила проведення рольових ігор:

• студент повинен уміти поставити себе в ситуацію, яка може виникнути в реальному житті;
• студент має адаптуватися до своєї ролі в запропонованій ситуації, при цьому в одному випадку він може грати самого себе, в іншому - взяти на себе уявну роль;
• учасникам рольових ігор необхідно поводити себе так, якби це все відбувалося в реальному житті, їх поведінка повинна відповідати їх ролі.

Залежно від мети навчання й рівня підготовки студентів рольові ігри можуть проводитися в парах і в групі. Рольова гра в парах - простий вид рольових ігор. Рольові ігри в групах можуть проводитися по-різному: вся група повинна грати одночасно, а викладач - контролює їх роботу; інший варіант передбачає розподіл на підгрупи, які грають по черзі, а в період очікування слухають і оцінюють гру.

Заслуговують на увагу і так звані "рольові картки". Кожен студент отримує картку, одна її сторона однакова для всіх, на ній розміщується інформація про рольову ситуацію, проблему, яку треба вирішити. Зворотна сторона картки містить інформацію про діючу особу, вказує можливу лінію поведінки. Наприклад, якщо студентам пропонується спілкування згідно ролей "офіціант - відвідувач", то додатковою інформацією на зворотній стороні може бути наступна: постійний відвідувач, прискіпливий відвідувач, самовпевнений, дуже поспішає і т. д. Така додаткова характеристика може спрямувати спілкування в інший напрямок.

Можливості технологічних дисциплін для розігрування ролей безмежні, в першу чергу це рольове спілкування в парах "шеф-кухар - кухар", "керуючий рестораном - шеф-кухар", "кухар - офіціант", "офіціант - адміністратор", "офіціант - гість закладу", "керівник ресторану - претендент на роботу офіціантом або кухарем". Проблема, що сформульована на початку гри, дає можливість змоделювати виробничі завдання - розв'язати конфлікт з незадоволеним гостем, відреагувати на скаргу, представити своє резюме, обговорити технологію приготування страви, розподілити обов'язки перед проведенням бенкету, провести інструктаж з певних питань і т. ін.

Тема заняття, на якому застосовуються рольові ігри, повинна бути цікавою і дискутивною в своїй основі. Частота застосування рольових ігор визначається змістом дисципліни, її професійною спрямованістю, рівнем підготовки конкретної групи. Краще проводити рольові ігри після того, як студенти побували на виробничій практиці і уявляють функціональні обов'язки і коло завдань, що розв'язує той чи інший працівник, роль якого потрібно імітувати на занятті.

Можна стверджувати, що рольова гра - це навчання в дії, яке підвищує його якість, мотивуючий фактор, оскільки гра викликає інтерес у студентів, особливо в плані непередбачуваності розв'язки. Вона дає студентам опору: підказує, якими мовленнєвими моделями можна висловлювати ту чи іншу думку в конкретній ситуації.

Рольова гра є засобом формування й вдосконалення культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери ресторанного господарства, вона супроводжується емоційним піднесенням, а це, в свою чергу, позитивно впливає на якість навчання, підвищує його ефективність.