Узагальнення та систематизація знань учнів на уроках математики

В процесі педагогічної діяльності я спираюся на досвід роботи відомого учителя Іржавцевої В. П. Опрацьована методика узагальнення теми або розділу ставить учня в такі умови, коли необхідно піднятися над вивченим матеріалом, оглянути його зверху, виділивши найголовніше. Одночасно відбувається повт орення навчального матеріалу, знання поглиблюються, розширюються, доводяться до світоглядного рівня, утворюються інтелектуальні вміння та навички. Паралельно формуються практичні вміння та навички (розв’язування задач, прикладів, вправ, графічні побудови, тощо), тобто теоретичні знання застосовуються в прикладній діяльності учнів. Завдяки тому, що ці знання також узагальнюються і систематизуються, вдається значно розширити сферу їх застосування, збільшити обсяг вправ і зробити ефективною роботу учнів.

Структура уроків характеризується органічним поєднанням логічного і психологічного, чіткою упорядкованістю учителя та учнів. Основою завжди є не окрема частина структури кожного уроку, а провідна змістовна ідея, яка проходить всі етапи уроку. До того ж у відношенні діяльності учителя і учнів домінує активна пізнавальна діяльність останнього. Особлива увага, що приділяється організації навчальної діяльності на етапі підготовки до сприйняття нових знань, сприяє усуванню однієї з причин формалізму в математичних знаннях учнів, що полягає в передчасному скороченні учителем початкової ланки в процесі пізнання.

Важливим є не тільки факт існування в учнів знань, але і характер процесу, в результаті якого вони сформовані. Введення нових знань як нового елемента до системи вже відомих тверджень математичної теорії створює умови для активної пізнавальної діяльності учнів і в той же час робить їх системними – основна ознака, що відрізняє наукові знання від ненаукових.

Я широко застосовую в роботі інноваційні технології:

• уроки критичного мислення,
• проектну технологію,
• технологію ситуативного моделювання.

Технологія формування та розвитку критичного мислення – це така система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей. Урок критичного мислення складається з п’яти основних етапів: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія. Учитель використовує наступні методи активізації уваги школярів:

• мотивація,
• збудження інтересу,
• створення проблемних ситуацій,
• стимулювання.

Під час проведення кожного уроку метод мотивації передбачає відповідь на питання "Навіщо мені це потрібно?" Далі визначаються мотиви вивчення математики:

• розвиток загальної культури,
• використання у практичній діяльності,
• продовження навчання,
• успішне виконання тематичних оцінювань, домашніх завдань, державної підсумкової атестації, завдань зовнішнього тестування вступних іспитів,
• використання матеріалу під час вивчення наступних тем,
• внутрішня мотивація кожного учня, тощо.

Вдало використовую метод збудження інтересу, тобто урок супроводжується позитивними емоціями, цікавістю до навчання, що призводить до зосередження уваги, сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу. Я вважаю, що сам по собі інтерес не виникає, математичні абстракції, суворість міркувань цікавлять не всіх. Треба не розважати учнів, а зацікавлювати їх математикою. Збуджує інтерес наступне:

• повідомлення про щось несподіване, незвичайне для учнів,
• звернення до досвіду учнів,
• використання цікавих задач та вдалих прикладів,
• розгадування та складання математичних кросвордів,
• написання математичних казок,
• використання висловлювань великих людей та створення таких висловлювань самими учнями,
• участь школярів у позакласних заходах з математики,
• залучення учнів до проведення та аналізу уроків,
• використання інноваційних методів навчання.

При вивченні нового матеріалу застосовуються методи: доцільних задач, конкретно-індуктивний, абстрактно-дедуктивний, евристичний, дослідницький.

На уроках я приділяю багато уваги якісному вивченню теоретичного матеріалу учнями, створює проблемну ситуацію, що виявляє необхідність знань, пояснює структуру основних закономірностей, понять, фактів, які утворюють ядро певної частини програмного матеріалу даного класу.

Важливою проблемою є стан здоров’я учнів. Тому в межах конкурсу "Сузір’я талантів" я запропонувала методичну збірку "Впровадження здоров’язберігаючих технологій у педагогічний процес". В роботі розроблені рекомендації щодо збереження зору, поліпшення постави учнів; з метою усунення стомленості дітей визначені різновікові фізкультурні паузи.

Під час роботи над проблемою учителем розроблено цикл уроків узагальнення і систематизації знань учнів, на цих уроках продемонстровані форми і методи ефективної активізації розумової діяльності учнів.

Надрукована в журналі "Математика в школах України" (№4 за 2008 р.) робота Гарнагіної І. А. "Формування креативного мислення на уроках математики і в позакласній роботі" присвячена нестандартним формам і методам розвитку логічного мислення, критичного ставлення до проблеми.

Протягом багатьох років учитель замислювався над технологією розв’язування задач і в результаті цього була написана робота "Вчись розв’язувати задачі", в якій розглянуті складові частини аналізу задачі.