Особливості впровадження інноваційних технологій у процесі формування пізнавальної активності учнів на уроках іноземної мови

Найвища цінність -
це розкіш людського спілкування
Антуан де Сент-Екзюпері

Серед багатьох визначень сучасної цивілізації – глобальна, інформаційна тощо - найважливішим для нас є її інтелектуальний вимір. Адже ми живемо у період становлення суспільства знань, причо му не просто знань, які фіксують ті чи інші сторони дійсності, а знань, завдяки яким відбувається становлення нових цивілізаційних вимірів – динамічно стрімких, сповнених несподіваних поворотів, викликів, що вимагає енергії інтелекту, інноваційного мислення і, зрештою, інноваційної людини.

Одночасно відбувається становлення комунікативного простору, котрий здійснює суттєвий вплив на всі аспекти життя суспільства, окремого індивіда, на структуроутворюючі компоненти всієї системи культури, науки, освіти. Все це кардинальним чином змінює систему існуючих уявлень про логіку освітнього процесу, ставить завдання виділити його пріоритетні компоненти як домінуючий фактор сучасної цивілізації.

Продуктивна діяльність особистості сучасного суспільства знань може розгортатися у відповідному освітньому просторі. Але що являє собою освітній простір? У першу чергу потрібно виходити не з абстрактної людини, а з особистості. Саме вона є об’єктом уваги. Для того щоб бути особистістю, необхідно увійти у цінності нашого нового часу. Проблема особистості в сучасному освітньому просторі – це проблема нових категорій, які закономірно входять у наше життя.

Урахування цих особливостей, тобто нового смислового наповнення сучасної епохи, повинно переорієнтувати освітню діяльність на творення людини як особистості. Головна роль, без сумніву, тут належить освіті. Адже особистістю ми не народжуємося, а стаємо, оскільки здатні до постійної самозміни. Особистісні якості ми не одержуємо звідкись гарантовано, а самі виробляємо їх з часом, віддаляючись від природного стану. А виробляємо на основі освіти, знання. Ігнорування ж освітніх практик позбавляє індивіда звання людини, а тим більше особистісності, робить "розмовляючою істотою".

Зазначимо, що сучасна наука виводить на принципово інший рівень наші знання про людину – і не лише про біологію, але й про її психіку, про соціальні і культурні характеристики людського існування в світі. У даному випадку ми повинні серйозно задуматися над питанням про природу людини, переосмислити її в контексті нових наукових знань. А це, у свою чергу, вимагає внесення корективи в освітній простір.

Визнаючи як пріоритет проблему особистості, ми повинні виходити з необхідності удосконалення самого освітнього простору. Це означає, що наші швидко зростаючі можливості маніпулювання людським організмом і психікою разом з технологічною спрямованістю сприйняття і користування цими станами дозволяє переходити від "природних" до "інтенцій них" способів соціального конструювання.

В основі навчання іноземним мовам сьогодні лежить комунікативний підхід. Під комунікативністю чи комунікативною направленістю розуміють направленість на співрозмовника, оптимальність навчання з точки зору ефективності впливу на іншого. Комунікативність – підхід, який забезпечує саме такий вплив.

Мова – це насамперед спілкування. Навчити учнів спілкуватися іноземною мовою дуже складно. Адже мовлення стимулюється не необхідністю, а потребою у реальному спілкуванні. Проте реалізувати дану мету все-таки можливо. Головне – подолати мовленнєвий бар’єр та позбавити людину страху розмовляти чужою мовою, "розговорити" її. На заняттях учням слід надавати можливість використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях. Це, в свою чергу, дозволить їм навчитися використовувати лексичний запас та граматичні форми для вираження власних думок. Однією з передумов цього є введення в іншомовне середовище шляхом ведення уроку виключно іноземною мовою. Правила, значення нових слів слід пояснювати за допомогою знайомої лексики, граматичних конструкцій та виразів, за допомогою жестів та міміки, малюнків, наочності тощо.

Надзвичайно ефективним є використання на уроках рольових ігор чи драматизацій, в яких студенти спілкуються в парах один з одним або в групах. Це не лише дозволяє зробити урок більш різноманітним, а й дає можливість студентам проявити мовленнєву самостійність, реалізувати комунікативні вміння та мовленнєві навички. Вони можуть допомагати один одному, успішно коригувати висловлювання своїх співбесідників, навіть якщо вчитель не дає такого завдання.

Драматизація – це свого роду "вистава", відтворення певних сцен з розповідей, повідомлень, створення сюжетних картин. Завданням учнів є втілити задану тему та сюжет у мовлення. Учасники рольових ігор можуть виконувати різноманітні соціальні ролі (продавець, інженер, бізнесмен та інші), а також ролі вигаданих персонажів. При цьому їхнім завданням є вирішення проблемної ситуації. Саме серії проблемних завдань відкривають можливості використання іноземної мови для повсякденного спілкування, а також для вирішення професійних завдань. Забезпечуючи формування відповідних видів мовленнєвої діяльності, вони допомагають реалізувати основну функцію вивчення іноземної мови у – формування в учнів комунікативної компетенції. Створюючи проблемні ситуації, викладачеві слід слідкувати, щоб завдання відповідали рівню наявних знань та інтелектуальних можливостей студентів, не були стереотипними, відображали реальні ситуації професійної діяльності, подавали проблему під несподіваним кутом зору.

Для учнів із вищим рівнем знань ефективними є ігри типу "Брейн-ринг", завдання яких може опиратися як на різний соціокультурний матеріал, пов’язаний із країною, мова якої вивчається, так і на тексти, які студенти опрацьовують на уроках. Так відбувається збільшення знань з культури, літератури, традицій країни, мова якої вивчається, а також рідної країни, поглиблюючи таким чином загальну ерудицію та розширюючи світогляд та тренується, закріплюється лексична база, поглиблюються знання та формуються комунікативні навички спілкування з предмету.

Дуже цікавими на заняттях з іноземної мови є дискусійні ігри, де обговорюються актуальні та цікаві для учнів питання. Кожен обирає собі певну роль і говорить від імені обраного ним персонажу. Змістом таких дискусій може бути будь-яка проблема реального життя. Наприклад, вибір професії, плани на майбутнє, відносини з батьками, захист навколишнього середовища і т. д. Можна створювати професійно-орієнтовані дискусії, прив’язуючи їх до майбутньої спеціальності студентів та застосовуючи відповідну спеціалізовану лексику. За основу таких обговорень можна брати інформацію, взяту з прочитаних технічних текстів, статей. Викладач бере на себе роль організатора спілкування, задає питання, звертає увагу на оригінальні думки учасників тощо.

Однією з важливих умов активізації комунікативності учнів є присвоєння певної ролі в процесі використання життєвих ситуацій, і в першу чергу рольових ігор.

Активізація навчальної діяльності в значній мірі залежить від учителя, який створює атмосферу співробітництва та створює максимально наближені до реального життя ситуації. Важливо, щоб вся навчальна діяльність була мотивованою, враховувала особливості віку, місцевості, інтересів, захоплень, життя учнів.

Створення комунікативної атмосфери на занятті – це створення ситуацій спілкування вже на початку уроку, залучення усіх учнів у спілкування, психологічний комфорт, доступність предмету мови і інтерес до нього. Особливо важливим у цьому випадку являється установка на спілкування. Увійшовши в клас вчителю необхідно посміхнутись і розпочати урок не із традиційного питання: "Хто черговий?", а сказати щось приємне, незвичне, створити таку ситуацію, щоб зацікавити кожного, та при цьому звернутися до кожного учня з якимсь питанням чи побажанням.

Для створення і підтримання атмосфери комунікації найважливіша є роль вчителя, який своїм ставленням, зацікавленістю стимулює активність учнів. Він також являється творцем спілкування, пропонуючи цікаві і захоплюючі види мовленнєвої діяльності, створює цікаві життєві ситуації.

Різноманітні ситуації створюються і за допомогою засобів наочності і з допомогою різного виду завдань на карточках. Наприклад, у 7 класі при вивченні теми "Подорож" групам даються різні завдання: перша група намагається довести, що найкращий вид подорожі – літаком, друга – поїздом, третя – автобусом, четверта надає перевагу походам і т. д. Кожна група отримує картку із завданням та опорними словами. Для роботи в парах потрібно пропонувати учням цікаву ситуацію, наближену до реальної. Наприклад, "На канікули до вас приїхав друг із Києва, познайомте його із своїм селом". Діти охоче виконують завдання.

Використання ігрової ситуації, рольової гри на уроці підсилює емоційне сприйняття матеріалу, в процесі гри учні набувають досвіду мовного спілкування. Можливість говорити не від свого імені, а від імені персонажу, роль якого грає учень, позволяє звільнитися від страху бути смішним, від стидливості, тривоги. А саме страх, як відомо, формує психологічний бар’єр, який сковує школярів, створює емоційну напругу.

Розподіл ролей – важливе педагогічне завдання: слід враховувати інтереси дитини, його психологічні особливості тощо.

Як приклад, можна використовувати комунікативно-мовну гру "Моє уявлення про тебе". Кожному учневі написані ім’я одного із товаришів і декілька незакінчених речень і він повинен заповнити ці речення, вказати в них свою думку про товариша.

Як відомо, усне мовне спілкування відбувається в наступних сферах: соціально-побутовій, соціально-культурній, адміністративно-правовій та ін. Комунікативне завдання (повідомити, заперечити, пояснити, переконати, привітати тощо) дається учневі, як правило, в певній ситуації (розпитай, розкажи, поділися враженнями - кого? – де? – про що? – чому?) викликає у учня комунікативні наміри і здійснює ті чи інші мовленнєві дії.

У навчально-мовну ситуацію включають лише ті компоненти, які керують мовленнєвими діями партнерів.

Як мінімум комунікативного спілкування на початковому етапі можна виділити чотири типи ситуацій:

• реальні стандартні: у твого однокласника день народження, привітай його; познайом товаришів із новим однокласником; сьогодні 8 Березня, привітай свою однокласницю;
• уявлювальні стандартні: уяви собі, що у твого товариша сьогодні день народження, уяви собі, що сьогодні День Перемоги;
• реальні нестандартні можуть виникнути на уроці у зв’язку із обговорення подій, які минули, наприклад, про зустріч із ветераном, про огляд самодіяльності, по мандрівку до іншого міста тощо;
• уявлювальні нестандартні ситуації – це різноманітні ситуації для обміну думками (уяви собі, що ви із товаришем переглянули фільм..., тобі він сподобався, а товаришу ні, спробуй його запевнити, що фільм цікавий.

Для кращого розвитку мовлення та покращення ефективності навчального процесу учнів необхідно використовувати на уроці всі типи ситуацій. Функції іншомовного спілкування у даному типі ситуацій переплітаються, тобто виникає схожа на реальну комунікація. Ефективним є використання на уроках німецької мови фактів із конкретного життя класу, учнів. При цьому демонструються фотографії, малюнки. Або, наприклад, пропонується фраза-стимул: Ich liebe den Frühling. Der Frühling ist die beste Jahreszeit. Frühling ist schöner als Sommer. Учні, використовуючи формули згоди чи незгоди, висловлюють свою точку зору.

Під терміном "комунікативна мотивація" розуміють такий варіант, який забезпечує ініціативну участь учня у спілкуванні як на уроці, так і поза ним. Саме об’єктивна дійсність виступає тією основою, яка викликає потребу у спілкуванні. Мотивація до висловлювання виникає при умові, якщо в учня є потреба висловити свою думку. Створення комунікативної мотивації в учнів стає можливим у тому разі, якщо на початку уроку чи перед виконанням якогось виду роботи (протягом двох, трьох хвилин) показати спеціально розроблений вид наочності: розповідь, сюжетну картинку відео-, аудіозапис.

Забезпечити цю умову можливо в тому випадку, якщо учитель буде намагатися використовувати на уроці не тільки зовнішню наочність, засновану на відчутті, але й внутрішню наочність, яка базується на уявленні.

Учням 5-6 класів цікаві казки і дії в теперішньому, минулому і майбутньому: вони люблять картинки, які ілюструють зміст тексту, шестикласників цікавлять тільки ті серії картинок, які об’єднуються однією сюжетною лінією, а восьмикласників – картинки гостросюжетні, "живі".

Так як методичним змістом сучасного уроку іноземної мови є комунікативність, то навчаючи учнів, ми вчимо їх спілкуватися. А навчити цьому можливо тільки в умовах спілкування. Робить урок цікавішим і сприяє ефективнішому запам’ятовуванню лексики і мовленнєвих зразків до теми "Покупки" ситуація "У магазині". Учням пропонується зателефонувати до магазину і дізнатися, чи є там необхідні продукти, а потім піти до магазину і купити необхідне. Як реквізит використовують іграшковий чи мобільний телефон. Учень набирає номер по телефону і проговорює його вслух. Потім утворюється діалог між покупцем і продавцем. Ситуації дуже часто нам підказує життя, але важливо, щоб вона відповідала уроку і сприяла тренуванню певного навчального матеріалу.

Використання ситуацій сприяє посиленню комунікативної направленості у навчанні іноземним мовам. Не менш важливим у цьому плані є визначення комунікативної проблеми перед усім класом, в той час, коли слухається відповідь.

Навчальні комунікативні ситуації створюються на уроці за допомогою вербальних і різних невербальних аудіовізуальних засобів. Вони мають стимулювати мотивацію навчання, викликати інтерес до участі у спілкуванні, бажання найкраще виконати завдання.

Використання життєвих ситуацій впливає не лише на комунікативну і мовну діяльність, а й на пізнавальну, творчу; вони тренують увагу, пам’ять, розвивають креативне та критичне мислення, а також мають високі мотиваційні характеристики: новизну, творчий характер, тісний зв’язок навчання з реальним, справжнім життям.

Навчання іноземним мовам має бути комунікативно орієнтованим. Метою навчання є формування в учнів комунікативної компетенції шляхом розвитку та вдосконалення усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, письма та аудіювання. Досягти цього можна, використовуючи на уроках рольові та дискусійні ігри, драматизації, проблемні ситуації та інші подібні завдання, що спонукають студентів до спілкування. Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання – сприяти оволодінню учнями вміннями й навичками спілкування в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Слід розуміти, що на даний момент іноземна мова - це наш рівень життя, наші життєві перспективи. Це те, за допомогою чого можна багато змінити. А комунікативна методика в навчанні мови – наш шлях до успіху.