Деякі особливості розучування рухових дій із м’ячем у початковій школі. Кроки до школи м’яча

Кроки до школи м’яча

Одним із основних завдань предмету фізична культура у початковій школі є розширення ігрового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності. Як відомо, саме у дитячому віці формуються основні рухові уміння та навички. А результати їх формування залишаються у людини на все життя. Вони визначають її реакції на життєві ситуації, особливо у екстремальних умовах, де необхідні такі якості, як впевненість у своїх діях, координація, спритність, реакція вибору та інші якості. Це і розвиває комплексна вправа, якою є гра рухлива та спортивна. А гра, як ми знаємо, є дією з багатьма складовими, де кожен з її учасників повинен враховувати багато чинників, вчитись приймати правильне рішення згідно з ситуацією, яка виникає тепер і зараз. І робити висновки, якщо дія призвела до небажаних наслідків. Але щоб подолати цю довгу дорогу у оволодінні цілісною вправою, з використанням всього діапазону навичок та вмінь у майбутньому, треба звичайно, почати з самого простого.

Маючи багато років досвіду роботи, у тому числі і у початкових класах, я звернув увагу на ті чинники, від яких залежить успіх у оволодінні руховими діями, а в особливості з такими складними, як дії з м’ячем, і зробив висновки, що успішність у оволодінні ігровими діями з м’ячем залежить від координаційних можливостей учнів. Унікальність ситуації полягає саме у тому, що одночасно з оволодінням руховими діями з м’ячем удосконалюються і координаційні можливості учнів. І молодший шкільний вік є найбільше сприятливим періодом для їх розвитку.

Першим кроком до практичної діяльності у цьому напрямку є розділення учнів у класі на три умовні групи, залежно від можливостей учнів, а також з метою кращого контролю за ходом оволодіння уміннями та навичками. Для цього вчитель проводить рухову гру:" М’яч сусіду" - передавання м’яча або декількох м’ячів у шерензі, у колоні, із рук в руки. Визначає рівень спроможності володіння руховими діями. З метою попередження травматизму, у початковій школі м’ячі повинні використовуватись легкі, не тверді, навіть трохи здуті. Особливу увагу треба звернути на дітей, у яких є порушення зору та дітей, у яких "розсіяна" увага. Отже їх необхідно розмістити у окрему групу. При вивченні вправ для цієї групи виділяються найбільш легкі м’ячі, самого яскравого кольору. Можна навіть використовувати великі дитячі гумові м’ячі. У другу групу визначають здібних до цієї вправи дітей. Для цієї групи виділяється більше м’ячів, ніж у інші групи, щоб забезпечити більш високий відсоток моторної щільності, з метою відповідної дисципліни. І до третьої групи ми можемо розмістити дітей, які відповідають особливостям даного шкільного віку.

Другим кроком до практики засвоєння практичних умінь та навичок буде освідомлення учнями алгоритму дій, самого механізму тримання м’яча, ловіння та передавання. Важливо звернути увагу на положення тіла при цьому, так звану стійку" гравця". Ноги учня розміщуються на ширині плечей, трохи зігнуті у колінах, руки також зігнуті у ліктях, лікті направлені вниз. Пензлі рук уявно тримають великий м’яч і знаходяться на рівні грудей. Для того, щоб ця стійка була невимушеною і комфортною, треба до неї звикнути. З цією метою вчитель дає за декілька уроків до того, як приступити до вивчення вправ з м’ячем, пересування приставними кроками у різних напрямках, стрибки та зупинку по сигналу у заданому положенні. Тільки після того, як учням стає комфортно у положенні стійки "гравця", і вони безпомилково виконують це завдання, доцільно приступати до роботи з м’ячем.

Наступним кроком є тримання м’яча та його ловіння двома руками. Положення тримання, а також наступного ловіння я оголошую дітям як "кошик" для м’яча. Пальці пензлів рук знаходяться у положенні на півсфери, зустрічаючи м’яч охоплюють його збоку, а великі пальці закривають його позаду. Таким чином він повністю "свій". Особливий момент ловіння м’яча полягає й у тому, що ми повинні його зустрічати, витягнувши руки з "кошиком" назустріч, подати тулуб уперед.

І як тільки м’яч торкається долоней, а пальці затискують м’яч, руки повинні робити амортизаційний рух назад. Взагалі, все тіло у цьому приймає участь. Передавання м’яча двома руками уперед "від грудей" проводиться у зворотному напрямку, тільки з кроком, або рухом уперед.

Перед тим, як приступити до виконання вправ, слід звернути увагу на такі застереження, що не можна наприклад, дозволяти виконувати ведення м’яча двома руками, або кидати м’яч у будь-яку ціль двома руками із-за голови, тому що це призводить до негативного переносу навичок у майбутньому. Ще недоцільно проводити естафети з ведінням м’яча на швидкість змагальним методом, оскільки у дітей, що навчаються у початковій школі недостатньо міцно сформовані рухові стереотипи, і під час змагальної діяльності вони можуть руйнуватись.

Отже наступний крок – це вправи з м’ячем для учнів 1 – 2 класів.

1. Стоячи у шерензі, у колі. Передачі м’яча із рук в руки перед собою вліво та вправо.

2. Стоячи у колоні. Передавання з рук в руки вправо, вліво, над головою, поміж широко розставленими ногами.

3. Стоячи, або сидячи у двох шерегах напроти, або у парах. Послідовне перекочування м’яча по підлозі з наступним ловінням і підняттям його над головою.

4. Стоячи у шерензі або у колі. Удари м’яча об підлогу з наступним ловінням його та передачі із рук в руки наступному.

5. Стоячи. Підкидування м’яча угору на малу висоту з послідуючим його ловінням та передачею.

6. Стоячи. Послідовне перекидування м’яча з малої відстані з правої руки на ліву і навпаки.

7. Удар однією рукою почергово об підлогу з наступним його ловінням двома руками.

8. У колонах, поточно. Кидок м’яча двома руками об стіну з наступним ловінням його з відскоку від підлоги.

9. У парах. Передачі та ловіння м’яча двома руками після відскоку від підлоги.

10. Передачі м’яча обома руками кидком знизу без відскоку, та ловіння обома руками знизу.

11. Ведення м’яча однією рукою почергово лівою та правою на місці та навколо себе.

12. Ведення м’яча почергово лівою та правою рукою з просуванням.

13. Ведення м’яча почергово з ходьбою.

14. Кидки почергово лівою та правою у стіну, з ловінням м’яча обома після відскоку від підлоги.

15. Перекидування легкого м’яча через сітку або вірьовку на невеликій висоті.

16. Прокочування м’яча по підлозі на точність між предметами.

17. Прокочування м’яча на точність по поверхні гімнастичної лави.

І ще один крок – це вправи для поглибленого оволодіння руховими діями з м’ячем для учнів 2 – 3 класів.

1. Високе пікидування м’яча з наступним його ловінням.

2. Те ж саме, тільки зі сплеском у долоні.

3. Те ж саме, з поворотами та присіданням.

4. Передачі м’яча у різний спосіб, після ведення та зупинки.

5. Стоячи у трійках та п’ятірках. Передачі м’яча у різний спосіб.

6. Стоячи у колонах. Передавання м’яча з переходом у кінець колони.

7. У четвірках. Передачі з переходом у наступний кут.

8. Фігурне ведіння з обводкою фішок. Почергово лівою та правою.

9. Ведення м’яча з наступною передачею після зупинки.

10. Ведення зі зміною висоти відскоку.

11. Ведення зі зміною швидкості.

12. Ведення зі зміною напрямку.

13. Кидки у ціль після ведення та зупинки однією від плеча, двома руками від грудей.

І останній крок - це вправи для удосконалювання дій з м’ячем, закріплення вивчених умінь для учнів 3 – 4 класів.

1. У парах. Під час ходьби передачі партнеру з відскоком та кидком.

2. Попадання у м’яч, що рухається по підлозі.

3. Зустрічне ведення м’яча у парах зі зміною функцій нападник-захисник.

4. Всі групові багатофункціональні, рольові, рухливі, та спортивні ігри за спрощеними правилами, що включають раніш вивчені єлементи.

Слід зауважити, що вправи підібрані з направленістю на гру баскетбол.