Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань

Проблема впровадження на практиці різних видів історичних джерел є актуальною в наш час. Активізація мислення учнів не можлива без використання історичних джерел. Завдяки інформації, отриманій не тільки з підручника, а й засвоєній з прочитаного документу, побаченій на ілюстрації чи з екрану телев ізора, учні мають можливість більш поглиблено зрозуміти історичні події чи явища. Історичні джерела сприяють оволодінню навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання.

Поетапно спланована робота з історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей розвиває культуру історичного мислення, сприяє процесу пізнання та осмислення конкретних історичних подій, явищ. Історичні джерела необхідно використовувати для забезпечення ефективності уроків, підвищення якості знань, поглиблення, закріплення і узагальнення матеріалу.

Під час використання історичних джерел різного типу, необхідно пам'ятати про багатоперспективний підхід, коли якась історична ситуація висвітлюється з кількох перспектив, що презентують різні суспільні позиції та інтереси. Щоб працювати з історичними джерелами і отримувати позитивні результати необхідно враховувати такі елементи, як: різноманітність джерел, створення можливості для порівняння, ретельний відбір, яскравість.

В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір.

Історичні джерела поділяються на:

  • документальні;
  • візуальні;
  • речові.

Розвиток навичок роботи з документами варто починати з 5 класу. Спочатку учні вчаться аналізувати документ. Підручник пропонує нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати але й проаналізувати. В кабінеті має бути підбірка пам'яток для учнів різного віку. Наприклад:

Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

  • про що ви дізнались;
  • що найголовніше в тексті;
  • що потрібно запам'ятати;

6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.

"Як аналізувати текст історичного джерела" 7-8 класи:

1. Прочитайте текст.

2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

  • що важливо?;
  • що потрібно запам'ятати?
  • про що довідались вперше?
  • що було незвичним, несподіваним?

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами "чому", "з якою, "як".

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

  • Це вірно, тому що…
  • Я впевнений (а) у тому, що….
  • Я добре знаю, що…
  • Я думаю інакше, тому що…
  • Я сумніваюся у цьому, тому що…
  • Я не згодний (а) з цим, тому що…

"Як працювати з текстовими джерелами" 9-11класи:

1. До якого виду належить документ (погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ).

2. Що це за документ? (запис у щоденнику; приватний чи офіційний лист; спогади; публічне звернення чи заклик; політичний документ: звіт, протокол, урядова постанова, декларація тощо; уривок з історичного дослідження)

3. Хто його автор? Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора? Чи впливає це на ставлення до подій? Чи був автор очевидцем описаних подій, чи брав у них участь?

4. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через певний час?

5. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи документ містить погляди висновки і рекомендації?

6. Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які б свідчили про уподобання автора, про точки зору?

7. Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Ми бачимо, що якщо в 5-6 класі достатньо простого аналізу і висновку, то в 7-9 класі учні вчаться вирішувати проблемні завдання, виділяти головне, порівнювати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. У старших класах навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються. Матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. В 10-11 класах історичні джерела використовуються для складання портретів історичних осіб. Цей процес розвиває історичне мислення. Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.

Візуальні історичні джерела є не менш важливими. До них належать: фото, плакати, карикатури, картини, таблиці, схеми, діаграми, малюнки, відео, презентації. Візуальні джерела можуть використовуватися як мотивація уроку, підсумок, як складова тематичного оцінювання. Під час роботи з візуальними джерелами також використовується пам'ятка "Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами".

5-8 класи

  • Що зображено (сцена з повсякденного життя, політична подія, портрет тощо)?
  • Де відбувається подія? Які характерні ознаки зображуваного місця?
  • Яка історична подія зображена? Знайдіть в підручнику матеріал, що відповідає зображеному.
  • Опишіть зображених осіб.
  • Яка інформація закладена в зображення?
  • 9-11класи
  • Що зображено?
  • Коли відбувалася подія? З чого це випливає? Наскільки співвідноситься з підписом до джерела? Коли надруковано зображення, з якою метою?
  • Де відбуваються події? Які характерні ознаки зображуваного місця? Яке це має значення?
  • Дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать? Чому саме такий склад учасників?
  • Хто автор зображення, яка його соціальна та політична
  • позиція, ставлення до зображеного? Де і коли надруковано це зображення (в той час, коли відбувались зображені події чи пізніше, в офіційному чи опозиційному джерелі)?
  • Чи є зображення типовим для епохи? Чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно та об'єктивно?

Розробляючи пам'ятку необхідно враховувати вікові особливості учнів, так як з кожним роком навчання вміння описувати зображені події, визначати соціальні групи та політичні позиції, ускладнюються.

Якщо робота з картинами, таблицями, діаграмами, фото і т. д. потребує критичного мислення, вміння аналізувати, описувати, висловлювати свою точку зору, то відео - матеріали доповнюють знання про історичний період, дають змогу краще запам'ятати матеріал у не зовсім звичній формі. Як показала практика, уроки з використанням відео запам'яталися учням краще.

Починаючи з 5 класу на уроках можна використовувати фрагменти мультфільмів. Вони сприймаються легко і заохочують дітей до вивчення теми. Так у 6 класі під час вивчення теми: "Поява сучасної людини на теренах Європи" можна використати фрагменти мультфільму "Льодовиковий період".

Переглянувши фрагменти мультфільму учні легко відповідають на питання: Які тварини населяли землю до похолодання? Як виглядали люди? Яка небезпека чекала на людину? В яких умовах жили люди? і т. п. Під час уроку узагальнення з теми: "Давній Єгипет" можна використати фільм "Давній Єгипет" (Колекційне видання "Історичне кіно", випуск№40). Для теми: "Греко - троянські війни", "Греція в 11-6 ст. до н. е." можна використати фрагменти фільмів: "Троя", "Одісея". Для 6 класу є фільми: "Помпея", "Давня Греція", "Колізей".

Для 7 класу теж є немало цікавих фільмів. Можна використати фрагменти фільму: "Атіла", щоб показати життя варварського суспільства. Фрагменти фільму: "Хрестоносці" дають образну уяву про добу хрестових походів, про звички, побут, зброю, поведінку і т. д. тогочасного населення. При вивченні історії України з теми "Київська Русь" можна використати фільм: "Перші князі Київської Русі".

У 8 класі програма дає змогу використати фрагменти фільмів: "Мартін Лютер" (тема: "Реформація"). Яскраве уявлення про козаків і поляків, їх зброю, тактику ведення бою, уяву про історичних осіб та про події Національно - визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького дають фільми: "Вогнем і мечем", "Тарас Бульба" та "Богдан Хмельницький".

У 10 класі під час вивчення теми: "Перша світова війна" використовуються фрагменти фільму: "Загибель імперії". Він розвиває критичне мислення, адже ми можемо бачити різні позиції громадян того часу щодо війни, революції 1917 року і т. д. Учні можуть відчути дух епохи, сформувати власну позицію, зробити висновки. Для 10 класу є фільми: "Нестор Махно", "Ленін", "Гітлер".

Для 11 класу можна використати фільми: "Визволення". Фільм "Сапери" дає можливість замислитися, висвітлює зовсім інше бачення війни, ніж трактувала радянська ідеологія і навіть освітлює іншу позицію, ніж записана у підручниках. Це є приводом до дискусії, формування власної точки зору. Програма 11 класу дає змогу використати фрагменти фільмів: "Америка під ударом" (тема: "США в 21 ст."), "Брежнєв", "Йосип Сталін", "Микита Хрущов", "Хіросима".

Використання відеофільмів дає позитивні наслідки, але є і недоліки. Деякі учні, проникаючись побаченим, більше запам'ятовують відео-сюжет і втрачають загальний зміст теми. До підбору і використання фільмів вчителю теж треба ставитись серйозно. Перш ніж використовувати фрагменти, треба переглянути фільм, вибрати ті, що відповідають темі і віковим особливостям учнів.

Однією з форм роботи з сучасними інформаційними технологіями є використання мультимедійних презентацій. Презентації - це важливий метод навчально-виховної діяльності. Вчитель може не тільки продемонструвати змістовний матеріал, що вивчається по темі, а й формувати певну логіку мислення.

Мультимедіа - це створення умов з організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття при підключенні різних видів пам'яті: зорової, слухової, емоційної. Використання на уроках презентацій значно полегшує роботу вчителя.

Презентація дає змогу економно використовувати час уроку, показати схеми, таблиці, ілюстрації, статистичний матеріал, що підготовлено вчителем з інших джерел. Практика показала, що використання презентацій сприяло кращому засвоєнню карт, архітектурних пам'яток, портретів. Також зручно використовувати презентації при проведенні вікторин, уроків узагальнення.

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, вміння аналізувати і зіставляти факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співробітничати з ними. Робота з історичними джерелами може проходити з використанням інтерактивних методів, таких як:

  • "Обговорення проблеми в загальному колі". Учні обговорюють опрацьований документ чи переглянутий фрагмент фільму. Обговорення триває до тих пір, поки є бажання висловитись. Даний метод дає можливість почути різні позиції учнів, обговорити їх, прийти до спільної думки.
  • "Навчаючи - вчуся". Учень працює з історичним джерелом, а потім ділиться отриманою інформацією з іншими, переміщуючись по класу. У цьому методі використовується робота в парах.
  • "Діалог" - спільний пошук усіма створеними групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в документі, таблиці, схемі.
  • "Конкурс" - це той діалог, але кожен шукає кращу думку.
  • "Атака на учнів", "Атака на вчителя". Тут вислуховується багато думок з питання, але обирається краща.
  • "Пошук інформації". Учні вивчають першоджерела, отримуючи необхідну інформацію.
  • "Коло ідей". Учні утворюють групи, працюють над одним джерелом. Потім вислуховується добута в процесі роботи інформація.

Вказані методи дозволяють вирішити комплекс проблем:

  • Всі учні включаються в роботу;
  • Опрацьовується і узагальнюється велика кількість матеріалу;
  • Кожен має можливість висловити власну думку;
  • Формуються доброзичливі стосунки в колективі.

Всі ці методи апробовані на уроках під час роботи з історичними джерелами. Теми уроків, на яких використовувалася робота з документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'яталися учнями краще, рівень знань з цих тем був вищий. Крім того, візуальні історичні джерела, а саме, ілюстрації, репродукції, фільми, сприяють розширенню кругозору учнів, формують естетичні смаки.

Робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.