Реалізація діяльнісного підходу до навчання мови та літератури як неодмінна умова забезпечення ефективності мовної освіти

Єдиний шлях, що веде до знання, -
це діяльність…
Бернард Шоу

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки визначає одним із напрямів розвитку освіти розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційні й основі. Чим це викликано?

• Зміст і організація національної освіти недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації.
• Україна інтегрується у світовий та європейський освітній простір, а це вимагає оновлення, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освіти, апробації та впровадження інноваційних підсистем, модернізації організації навчально-виховного процесу, яка б відповідала вимогам ринку праці.

А сучасний ринок праці вимагає від випускника не тільки глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно, творчо застосовувати їх в умовах, які постійно змінюються; підготовка учнів до рішення широкого кола проблем, до оволодіння дослідницькою діяльністю, спрямованою на саморозвиток.

Сьогодення вимагає переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян, приведення шкільної освіти у відповідність до потреб сучасності.

Які ж проблеми виникають на шляху до вирішення нових задач?

• Неготовність певної частини освітян до інноваційної діяльності;
• Відсутність систем мотивації інноваційної діяльності в системі освіти;
• Недостатнє фінансування системи освіти.

Кризовий стан суспільства відбився і на системі освіти. Протиріччя в освіті й саме життя спонукають шукати більш ефективних способів навчання. Тому сьогодні ставиться завдання перебудувати навчально-виховний процес на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення потенціалу дітей та їх найбільше розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей.

Не тільки вчителі, які працюють в 2,5-х класах, увійшли в новий навчальний рік з новим Державним стандартом, усі освітяни відчули нагальну необхідність змінювати принципи й підходи до роботи.

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 5-х (читай: в усіх) класах одним з головних завдань ставлять навчити учнів застосовувати набуті знання для розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання. Тому на перший план виходить діяльнісний підхід у навчанні з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках; розвиток уміння сприймати інформацію особистісно, інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня розвитку.

Безперечно, окреслювати коло проблем легше, ніж працювати у напрямку їх усунення (теоретичного чи практичного спрямування). Тому важливо дотримуватися етапності, поступовості, уміти побачити те, що було спочатку. А в нашому випадку, навпаки, - чітко сформулювати кінцеву мету. Вона ж полягає у тому, щоб бачити учня (випускника), готового до життя в нових, досить непростих умовах.

А досягти цього можна лише навчивши його аналізувати абсолютно все, що відбувається навколо, виділяти з суцільного потоку інформації, котра, до того ж, постійно збільшується, синтезно-інтегральну суть, що визначає ядро, квінтесенцію загальнолюдських цінностей. Адже акцент нині істотно змістився від нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Сама наука сьогодні - загальнолюдський досвід розв’язання проблем, а не неприступна фортеця з фактів, понять, законів і теорій. А вивчення "основ наук" стає засобом розвитку готовності вирішувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення, і застосування умінь і навичок відбувається в життєвих (або наближених до життєвих) ситуаціях.

Таким чином, основним результатом навчання стає осмислений досвід діяльності, життєвий контекст і формування життєвого досвіду, який уводиться в межі навчального процесу як його значущий елемент. У результаті нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання життєвих завдань, оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуацій. І саме школа і вчитель покликані готувати молоду людину до вирішення життєвих проблем, покладаючись на свою самостійність.

Агентство "New York Times" зазначає, що у добу інформаційного суспільства знецінюється будь-яка творча робота, адже в Інтернеті можна знайти будь-що. Я все-таки спробую поділитись власними непідробними прийомами роботи з формування в учнів стійкого досвіду вирішення життєвих проблем.

Якось мені пощастило прочитати книгу "Інтелектуальне айкідо" (автори Олександр Камін, Дмитро Камін, Валерій Ільченко), і я з подивом усвідомила одну важливу річ. Та важлива річ весь час була на поверхні, проте я ніколи не ставила завданням чітко окреслити її. Дякую, що це зробили інші, а користь від того-усім, якщо навчитись застосовувати в різних ситуаціях. Отже, для рішення будь-якої проблеми, виявляється, існує не так уже й багато варіантів.

Як зазначають автори, реакція на проблему, зазвичай, така: "атака", "відхід" або "сильне рішення". Від часів первісного суспільства людина завжди усяку проблему, перш за все, намагалася вирішити силою. З розвитком суспільства й моралі людина зрозуміла, що покладатися лише на силу - ознака слабкості, проте не перестала апелювати до грубої сили натомість шукати альтернативні виходи. Яскраві приклади додають інтриги й неабияк зацікавлюють. У нашому випадку – неабияк увиразнять мою думку.

• Тотальне винищення горобців, яких у Китаї оголосили ворогами урожаю номер один, призвело до того, що урожай знищили довгоносики, яких, за сумісництвом, поїдали ті ж горобці. Чим не яскравий приклад "лобової атаки"?
• Небажання Сталіна чути попереджень про початок війни, знищення виноградників у 90-і - спосіб поведінки, що засвідчує відхід від проблеми, - це "позиція страуса", що ховає голову в пісок.

І чудовий приклад (3) "сильного рішення" зі світу природи: лисиця вириває з хвоста жмуток шерсті, заходить у воду, аж поки на поверхні не залишається ніс, а потім відпускає шерсть у вільне плавання. Навіщо? Таким чином вона позбавляється бліх. Битися з ними навкулачки - не має сенсу, а робити вигляд, що блохи не дошкуляють, лисиця не вміє.

Хіба не потрібен такий досвід красивого вирішення проблем у щоденному житті? Тим більше, що цими прийомами користувались казкові герої (і це може стати темою окремого учнівського проекту), біблійні персонажі, реальні й легендарні вожді й полководці, мудреці, учені, винахідники.

Для прикладу, у народні й казці "Дідова донька й бабина донька" поведінка бабиної доньки-типовий приклад "відходу від проблеми". Герої казки про двох козликів, які впали у воду, не бажаючи поступитися, - як є, "лобова атака". А от у кмітливого Івасика-Телесика й Мудрої дівчини варто повчитись, як знаходити сильні рішення.

Учні щоденно стикаються з проблемою міжособистісних стосунків (однолітки, вчителі, батьки) і залюбки навчаться розумно реагувати на конфліктні ситуації. Спочатку аналізуємо відомі з програмових творів характери, лінії поведінки, вчинки персонажів. Ось, наприклад, вивчаючи повість "Захар Беркут" у 7 класі, можна окремо зупинитись на способах поведінки й реагування окремих героїв. Ясно, що лінія поведінки, яку в хвилину небезпеки пропонувала завзята й гаряча тухольська молодь ("вийти громадою перед тіснину і боронитися від монголів до останньої краплі крові"), неконструктивна, бо дає малий результат за велику ціну. Це приклад "лобової атаки".

Порада деяких з громади "відбити їх від свого села і відвернути від шляху" - теж не вихід, бо наражає на смертельну небезпеку сусідів, а головного питання не вирішує. Це типовий "відхід від проблеми". А от пропозиція Максима, яка вже сама по собі - блискучий маневр талановитого воєначальника, - ще й чудовий приклад "сильного рішення", яке, власне, і дало змогу зберегти життя і майно тухольців, не пустити монгольську орду на сусідські села й винищити ворога до ноги.

Можна працювати й з окремим літературним персонажем, аналізуючи його поведінку й додумуючи інші варіанти. Навіть під час опрацювання біографії письменників можуть виникнути несподівані аналогії. Так, знайомлячись із життєвим і творчим шляхом Вальтера Скотта на уроці всесвітньої літератури, учні несподівано для себе знаходять приклад "сильного рішення" в біографії батька історичного роману у світовій літературі.

Прочитавши про те, що у Скотта вистачило мудрості усвідомити, що змагатися з Байроном у поезії – справа марна й безперспективна ("лобова атака"), вони відразу звернули увагу на те, що Скотт почав шукати інший шлях у літературі – новий, не сходжений ніким. І знайшов, і навіть новий тип роману одержав назву за іменем письменника – "вальтерскоттівський".

З досвіду скажу, що учні дослухаються до таких життєво-художніх паралелей, бо бачать потребу у тому, щоб бути озброєними такими навичками поведінки.

Не зупиняємось на досягнутому, бо кожний урок мов своєрідний мирний полігон, на якому маємо можливість відпрацьовувати навички, застосовувати знання для розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання, виводячи на передній план діяльнісний підхід з акцентом на способах діяльності, уміннях.

Так, працюючи на уроках мови над темою "Прислів’я і приказки", зупиняємось на такому: "Моя хата скраю – я нічого не знаю". А результат - реальна допомога дівчинці 7 років Марійці Камінській із села Поплавник Галицького району Івано-Франківської області, якій необхідна термінова операція з пересадки кісткового мозку. І це тільки цього року, а минулого був Олексій Дістерук з Дніпропетровщини, а позаторік – дівчинка, що потребувала операції на нирках.

Я хочу, щоб мої вихованці навчились жити за принципом "чужої біди не буває", адже в наш час особливо важливо мати чуйне серце, не втратити здатності співчувати й допомагати.

Спектр інновацій сьогодні поширений. Завдання вчителя - обрати свої, відповідно до власного світосприйняття, особливостей дітей, перебудувати себе, свої підходи до роботи. "Ламати" себе дуже складно, але працювати по-старому сьогодні - злочин проти дітей. У наших руках майбутнє цих дітей. Навчимо їх вижити в нових умовах життя чи ні - умова їх подальшого успішного життя.

Нам дана сила, з якою ніщо не зрівняється, - сила розуму, сила думки, сила слова, які стають потужною енергетичною субстанцією, сильнішою за будь–яку зброю. Докладаю великих зусиль, щоб мої вихованці застосовували свій розум, уміння, навички з користю для себе й інших. Вірю, що від того їхнє життя стане кращим, світлішим, повнішим.