Інтерактивне навчання на уроках біології

Інтерактивне навчання стає все популярнішим серед учителів та учнів. Інтерактивне навчання – це поняття, яке означає учіння, засноване на взаємодії, та навчання, побудоване на прямій взаємодії тих, хто навчається з навчальним оточенням.

Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілк ування, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем.

У середині XX століття Курт Левін, починаючи розробляти «теорію поля», висунув такі судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в групу, ніж змінити кожного з них окремо».

В цьому полягає найважливіша особливість інтерактивного навчання: процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.

«Доведено, – підкреслює І. О. Зимня, – що в порівнянні з індивідуальною роботою за схемою «учитель – учень» внутрішньо групове спілкування у розв’язанні тих же завдань підвищує ефективність не менше, ніж на 10 %. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ.»

Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі тренінгу, або циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовуються різні інтерактивні вправи. Найбільш цікавими та використовуваними є наступні: мозковий штурм, дискусія, ігрові методи, евристична бесіда, аукціон ідей, активізуюча вікторина, портрет, точка опори, мікрофон, експрес-тест, робота в парах, в групах, склади правила, метод спроб і помилок, точка опори, доміно, ланцюжок.

Вправа «Мозковий штурм» використовується при вивченні нового матеріалу, або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Наприклад, під час вивчення теми «Загальна характеристика земноводних» учням пропонується під час мозкового штурму:

• 1 групі – Скласти таблицю будова та функції опорно-рухової системи органів і пояснити її.
• 2 групі – Скласти таблицю будова та функції кровоносної, травної, дихальної системи органів і пояснити її.

Виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалює Взагалі, вправа «Мозковий штурм» використовується на уроках біології досить часто, практично на кожному уроці.

Вправа «Активізуюча вікторина» може бути використана практично на кожному уроці як при повторенні матеріалу, так і при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «тип Круглі та Плоскі черви»:

Виберіть правильні твердження:

• Для всіх типів червів характерна однобічна симетрія.
• Покриви червів представлені кутикулою.
• У круглих червів під шкірно- мускульним мішком розташована вторинна порожнина.
• Планарія молочно-біла належить до класу Війчасті черви.
• Запліднення у Плоских червів внутрішнє.
• тіло план арії заповнене пухкою речовиною – паренхімою.
• У тілі проміжного хазяїна відбувається статеве розмноження.
• У тілі остаточного хазяїна відбувається не статеве розмноження.
• Функцію крові у аскариди людської виконує первинна порожнина.
• Хвороба, яка викликає зараження аскаридами називають аскаридоз.

Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна продумати запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними та обґрунтованими. Можна дати можливість учням продовжити речення, почате вчителем. Наприклад, тема «Загальна характеристика плазунів»:

• Кровоносна система плазунів складається………
• Покриви плазунів представлені………..
• Дихання плазунів здійснюється за допомогою………….
• Органи чуття у гадюки степової розташовані на……..
• Розмноження плазунів……….

Вправа «Евристична бесіда» використовується при вивченні нового матеріалу, особливо, коли він вже знайомий учням чи з попередніх тем, або вони мають життєвий досвід, наприклад, при вивченні теми «основні прояви життєдіяльності тварин» евристичну бесіду про можна розпочати так: поясніть вислів «Організм без нервової системи – це те саме, що оркестр без диригента». Чому? У ході бесіди учні пригадують ознаки живих організмів, їх значення. Евристична бесіда допомагає учням систематизувати знання.

Головне, щоб під час цієї бесіди учні зробили для себе невеличке відкриття, здобули нові знання, які знадобляться їм у житті.

Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, коли вчитель лише направляє їх думки та припущення у вірному напрямку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у класному колективі, дає можливість спробувати смак хоч і маленької, але все ж таки перемоги, можливо і над самим собою.

Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираються тестові запитання, на які даються дві відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад закріплення теми «Загальна характеристика Типу Круглі черви»:

1.У круглих червів:

• а) первинна порожнина
• в) вторинна порожнина

2) У круглих червів відсутня система:

• а) травна
• в) дихальна

3) У круглих червів травна система складається:

• а) з 4 відділів
• в) 2 відділів

4) не перетравлені рештки у круглих червів виділяються через:

• а) видільні трубки
• в) анальний отвір.

Питання в тестах можуть бути простими, якщо учні вже втомилися на протязі уроку, або складними, якщо вчитель знає, що з даної теми учні можуть плутатися і давати помилкові пояснення. Вони можуть стосуватися і термінів, які вивчалися на уроках. Наприклад при закріпленні теми «Запилення та запліднення у квіткових рослин» використовується визначення термінів:

1. Запилення – це:

• а) перенесення пилку з однієї квітки на іншу
• в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки

2. Самозапилення – це:

• а) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки
• в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки

3. Перехресне запилення – це:

• а) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки
• в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки іншої квітки.

4. Запліднення – це:

• а) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки іншої квітки
• в) злиття сперміїв з клітинами сім'язачатку

Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій термінології і закріпити отримані на уроці знання.

Робота в групах може використовуватися при вивченні нового матеріалу та при його закріпленні, коли сильніші учні, що вже зрозуміли тему, можуть допомогти розібратися слабшим учням. Часто така форма навчальної діяльності використовується під час роботи з додатковою літературою, з підручником для складання опорних схем, таблиць, тощо.

Особливо корисно використовувати її при виробленні правил, плану спільних дій, розробці цікавих ідей. В цей час активно працюють всі учні і досить неординарні ідеї часто видають учні з середнім і, навіть, з низьким рівнем знань. Але обов’язково учні повинні бачити результати своєї роботи, які вивішуються на дошці і пояснюються представником групи. При цьому він повинен назвати прізвища учнів, яким належать найцікавіші ідеї чи пропозиції, оцінити роботу кожного члена групи.

Вправа «Точка опори». Вона маже мати досить різноманітні завдання для актуалізації опорних знань учнів з певної теми чи проблеми, яка розглядається. Це можуть бути і запитання, і тестові завдання, і загадки, і кросворди. Під час її проведення необхідно пам’ятати головне: всі запитання повинні бути продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами.

Вправа «Портрет» може застосовуватися, як на етапі мотивації навчальної діяльності учнів, так і на етапі узагальнення знань. Наприклад дітям дається портрет фантастичної тварини, а вони повинні визначити, із части тіла яких тварин складається фантастична істота. При вивченні теми «Особливості будови тваринної клітини» учитель пропонує дітям вирушити в похід і скласти для цього рюкзак. Які речі візьмете з собою? Виписується назви запропонованих предметів. В кінці робимо висновок: у рюкзаку повинно бути все складено компактно, раціонально, функціонально. Так само компактно, раціонально й функціонально побудована тваринна клітина. Дана вправа дозволяє дітям абстрактно мислити, розвивати свій пізнавальний інтерес.

Інтерактивна вправа «Доміно» дає можливість перевірити знання дітей попередньо вивченого матеріалу. Тема «Основні прояви життєдіяльності тварин» на етапі актуалізації опорних знань декілька учнів виконують завдання: утворіть біологічні терміни і поясніть їх:

1: їд, лон,то, ор, ка, га, рії, яд, хонд, мі, ро, обо (Відповідь: органоїд, ядро, мітохондрії, оболонка.)

2: ле, чін, шлу, сер, нок, ге, це, ні, ка, пе (Відповідь: легені, серце, шлунок, печінка)

3: ди, нос, трав, ви, халь, діль, на, кров, во (Відповідь: травна, дихальна, видільна, кровоносна) В ході обговорення правильності відповідей учні з’ясовують взаємозв’язок органоїдів, органів та систем органів систематизуючи та узагальнюючи свої знання.

На етапі узагальнення знань практично на кожному уроці можна застосовувати вправу «Ланцюжок», коли учні по-черзі називають термін, а наступний дає визначення терміну.

Інтерактивна вправа «Мікрофон» розвиває в учневі вміння публічного виступу, дозволяє узагальнити матеріал. Може використовуватися на всіх етапах уроку. Тема «Загальна характеристика типу плоскі черви» на етапі актуалізації опорних знань учні по черзі відповідають на поставлене запитання перед «уявним» мікрофоном:

• Безумовні рефлекси – це…? (природжені – дихання, чхання, кашель)
• До порожнини тіла входять…? (рот і гастральна порожнина)
• Що таке прямий розвиток…? (народжений організм схожий на дорослий, хоч менший за розмірами – птахи, ссавці, змії, ящірки).