Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках креслення

Ефективність діяльності
залежить від сили мотивації
закон Йеркса-Додсона

Організація різноманітного навчального середовища на уроках креслення, міжпредметна інтеграція сприяють підвищенню навчальної мотивації, атмосфери співтворчості і співпраці. Вирішується пробл ема не механічного засвоєння матеріалу, а придбання соціального досвіду учнями, перенесення знань в інші області. Сучасній молоді властивий прагматичний підхід до знань: наскільки вони можуть стати в нагоді в майбутній трудовій діяльності. У цьому відношенні, я вважаю, предмет креслення знаходиться в більш вигідних умовах, особливо у нас, в Донецькій області, де розвинена промисловість, і зараз одними з найбільш затребуваних спеціальностей на ринку праці є професії політехнічної спрямованості.

Основне завдання курсу креслення - навчити учнів правильно читати та виконувати креслення, а також розширити їх політехнічний кругозір. Мета політехнічного навчання - ознайомити учнів з основами та структурою сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічного мислення.

Освітня галузь "Технології" Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти включає у зміст освіти технологічний компонент, який визначає завдання відповідно до обраної проблеми, застосовує інформаційно-комунікаційні технології, навчає читати і розуміти графічні зображення, визначає і здійснює відбір інструментів і матеріалів. Графічна підготовка учнів — складова частина їх політехнічної освіти яка сприяє раціональному засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об'єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати.

Необхідність вивчення креслення в школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних умінь і навичок.

Проблемі мотивації щодо реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні приділялась значна увага на всіх етапах розвитку педагогіки. Загальновідомо, що успішне розв’язання цієї педагогічно-соціальної проблеми суттєво впливає на якість і ефективність навчального процесу. Тому вона постійно перебуває в центрі уваги. Актуальність проблеми в наш час обумовлена рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція природничо-наукових, технічних, суспільних знань. В інформаційному суспільстві існують глобальні чинники, що породжують міжпредметні зв’язки.

Навчання учнів повинно здійснюватись на заняттях з креслення, трудового навчання та інших предметів, але перш за все треба забезпечити правильне читання та виконання учнями креслень, розвиток їх конструкторських здібностей, технічне мислення. Учні мають усвідомити, яку величезну роль відіграє креслення в сучасному виробництві.

Для розвитку конструкторських здібностей велике значення має розв'язання проекційних завдань і завдань на перетворення зображень. Міцне засвоєння учнями способів зображення просторових форм на площині сприяє правильному читанню складних креслень технічних деталей та пристроїв.

У нашій школі креслення вивчається як окремий предмет у математичному та інформаційно-технологічному профілях. Зв'язок геометрії і креслення зумовлений тим, що креслення побудоване на теоретичних основах геометрії, а навички побудов, яких учні набувають на уроках креслення, використовують на уроках геометрії для побудови трапецій, паралелограмів, ромбів. Такі питання як поділ та побудова кутів за допомогою циркуля і лінійки, побудова взаємно перпендикулярних прямих тощо, мають бути вивчені на уроках математики під час розв'язування геометричних прикладів і задач.

На уроках математики учні набувають елементарних знань і вмінь будувати паралельні прямі, перпендикуляри до прямої, поділу відрізка й кута на дві рівні частини. Далі закріплюють свої знання й уміння, які потрібні в майбутньому для складніших побудов з креслення і геометрії.

У 8-9-х класах графічні знання та вміння формують паралельно на уроках креслення й геометрії, що сприяє кращому засвоєнню їх.

Відомо, що методи паралельних і прямокутних проекцій використовують не тільки в кресленні, а й у геометрії. Незнання цих методів гальмує глибоке засвоєння учнями способів як плоских, так і просторових зображень фігур. Особливу увагу треба звертати на вивчення методів проеціювання.

На уроках геометрії вивчаються й інші задачі, пов'язані з побудовою паралелограмів, ромбів, трапецій, дотичних до кола. Дуже важливо, щоб всі вищезазначені завдання були розв’язані раціональними прийомами, тобто такими, які застосовуються на уроках креслення і в практиці роботи конструкторських бюро. Розв’язуючи такі завдання за допомогою косинця і лінійки, вчитель економить час, необхідний йому для більш поглибленого аналізу, доведення та і дослідження тієї чи іншої задачі.

Доцільно, щоб правила побудови зображень, прийняті в кресленні, по можливості знаходили раціональне застосування й на уроках геометрії.

Тут мається на увазі використання ГОСТів, пов'язаних з лініями креслення, шрифтом і нанесенням розмірів. Це сприяє поліпшенню якості геометричних креслень, робить їх більш досконалими і зрозумілими. При розв’язуванні задач на побудову перед учнями слід ставити єдині вимоги як на уроках креслення, так і на уроках математики.

Тепер звернемо увагу на задачі. Основними задачами в кресленні є задачі на побудову, які також присутні і при вивченні курсу геометрії. Їх ми і розглянемо.

В курсі геометрії 7-8 класів 107 задач на побудову, але при детальному розгляді, тільки одинадцять з них має сенс використовувати при реалізації міжпредметних зв'язків геометрії з кресленням. В цьому випадку геометрія буде пропедевтикою креслення. Єдиний клас, в якому паралельно геометрії викладається і креслення - 9 клас. Тільки в цьому класі більш всього можливості реалізувати міжнаочні зв'язки на універсальному рівні, тобто спираючись на матеріал вивчається у свій час. І яка ситуація із задачами на побудову. При детальному аналізі жодна задача з 18 не витримує вимог, які їй пред'являють.

Як вище вже зазначено, креслення і геометрія користуються тими самими теоретичними викладками, правилами і законами. Прикладом цього може бути правило симетрії, яке широко застосовують як у кресленні, так і в математиці. Пропедевтичний зв'язок між цими предметами встановлюють під час вивчення основ якого-небудь явища поняття з математики для використання цих знань на уроках креслення, наприклад, вивчення масштабу, властивостей тангенсів гострого кута.

З графічних понять і правил, які вивчають на уроках креслення, паралельне і прямокутне проеціювання учитель геометрії використовує при вивченні паралельних проекцій фігур та їх властивостей.

При виконанні креслень треба намагатися, щоб в усіх побудовах учні знаходили їх геометричний зміст. Для цього вивчення креслення ґрунтується на математичній основі. Використання згаданих порад сприяє підвищенню активності учнів та якіснішому засвоєнню ними знань.

При графічному розв’язуванні деяких геометричних задач на побудову не слід обмежуватися лише циркулем і лінійкою, як рекомендовано підручником, але й косинцями. Раціональне використання креслярських інструментів на уроках геометрії буде, з одного боку, сприяти найбільш ефективному розв’язуванню задач на побудову, а з іншого – набування певних навичок, які можуть бути застосовані на уроках креслення при виконанні креслень. Для здійснення такого завдання треба, щоб на уроках геометрії при побудові перпендикулярних прямих застосовувався не один креслярський косинець, а косинець і лінійка або два кутника.

Креслення і трудове навчання нерозривно зв'язані між собою. Трудове навчання здійснюється значно раніше, ніж креслення, тому навчання дає перші навички виконання та читання креслень простих об'єктів праці. Ці елементарні знання з креслення учні можуть використовувати для виконання певних завдань. Увагу учнів слід зосередити при цьому не тільки на якості роботи, а й на точності виготовлення деталі за кресленням та кількості витраченого матеріалу. На уроках креслення учні закріплюють теоретичні знання, виробляють обчислювальні навички, набувають навички конструювання

У 5 класі учнів знайомлять з поняттям "креслення і технічний рисунок", формують уявлення про типи ліній, які використовують на креслені, показують випадки використання умовних позначень товщини, діаметру і радіусу. Крім того, учням повідомляють правила читання креслення.

У 6 класі додаються знання про ескіз і виводять поняття про головний вигляд, вид зверху і зліва. Разом з тим, дають початкові уявлення про деякі правила нанесення розмірів і вимоги до виконання написів на кресленні. Учні привчаються до певної послідовності роботи при виконанні різних зображень предметів призматичної форми з 2-3 елементами, плоских деталей із тонколистового матеріалу і проволоки. У цьому ж класі учням дають поняття про складальне креслення і кінематичні схеми.

У 7 класі поглиблюються знання, отримані учнями про графічні зображення.

У 8 класі учнів навчають вибирати число і розміщення виглядів на кресленні, наносити розміри з врахуванням базових поверхонь і визначати на кресленні форму конструктивних елементів деталей. Крім цього, розглядають креслення деталей із сортового матеріалу і складальних креслень виробів з шпонковими з'єднаннями.

У 9 класі вивчають перетини і розрізи, зображення різьби, складання ескізів і читання креслення деталей, які включають нові вивчення умовностей технічного креслення.

Креслення та образотворче мистецтво мають багато спільного. Вони формують просторову уяву, розвивають спостережливість, увагу, навчають аналізувати форму та конструкцію зображених предметів, розвивають уміння малювати з натури. Навички малювання не завжди позитивно впливають на виконання технічних креслень. Так, виконуючи малюнок, вертикальні лінії проводять, як правило, зверху вниз, тоді як при виконанні технічних креслень, навпаки, знизу вгору.

Переривчастий характер руху руки учня при виконанні малюнка повинен бути замінений безперервним - при виконанні креслень (крім виконання штрихових ліній). Основне завдання - передати всі відомі ознаки предмета (пропорції, кольору тощо), а креслення - зобразити однорідні (просторові) ознаки предметів. Це добре підтверджується при виконанні учнями малюнка і креслення. Для малюнка характерний процес побудови від цілого до окремого, а для креслення, навпаки - від окремого до цілого. Отже, в процесі роботи враховую особливості креслення й малювання у формуванні практичних навичок.

Фізика і креслення - дві важливі політехнічні дисципліни. На уроках фізики учні за рисунками ознайомлюються з будовою і принципом дії багатьох механізмів і машин, розв'язують різні задачі графічним способом. Креслення і технічний рисунок на уроках фізики розглядають як засіб пояснення певних фізичних законів.

Тому не можна миритися з тим, щоб учні в графічних роботах з фізики порушували правила, вивчені на уроках креслення, а також замість виконання ескізів і креслень незнайомих деталей і пристроїв можна взяти деякі прилади з кабінету фізики і використати їх як роздатковий матеріал до відповідної теми уроку, особливо при вивченні складальних креслень. Такий захід сприятиме активізації навчальної діяльності учнів на уроках креслення і фізики.

Креслення і географія. На уроках географії учням часто доводиться виконувати різні технічні рисунки і креслення, які відіграють особливо важливу роль у розкритті загальних фізико-географічних понять. На уроках географії учні будують план класу, шкільної ділянки, місцевості, зображують рельєф місцевості за допомогою горизонталей, визначають азимут по карті тощо. У наступних класах учні, поглиблюючи знання з географії, вивчають картографічні проекції, вимірювальні можливості карт, умовні знаки і позначення на топографічних картах, визначають прямокутні координати точок за допомогою топографічної карти та ін.

Всі названі вище питання в курсі географії вивчаються значно раніше, ніж у курсі креслення, тому треба застосовувати позначення, прийняті в стандарт їх ЄСКД.

Отже, при вивченні різних предметів учні виконують багато графічних робіт, тому велику роль у вдосконаленні зв'язків креслення з іншими предметами відіграє єдиний шкільний графічний режим, який і зобов'язує керуватися відповідними науковими принципами та графічними знаннями при вивченні зв'язаних з кресленням предметів.

Міжпредметні зв'язки залишаються однією з головних умов підвищення ефективності навчального процесу, сприяє формуванню в учнів світогляду, пізнавального інтересу, свідомого засвоєння знань, поглибленню технічних знань. Особливо важливо забезпечити міжпредметні зв'язки при викладанні креслення, математики, трудового навчання, образотворчого мистецтва і фізики, оскільки знання й уміння, набуті учнями при вивченні цих предметів, взаємозв'язані між собою і в цілому створюють в уяві учнів цілісну картину світу.

Наведені рекомендації та практичні методики допоможуть учителям опанувати мистецтво мотивації, сприятимуть налагодженню взаємин між учнями та педагогами, а також допоможуть зацікавити школярів навчальним процесом.