Розвиток артистизму молодшого школяра на уроках літературного читання

Проблема виховання словом – одна з найжиттєвіших
і найгостріших проблем, над якою, на мій погляд,
передусім треба працювати і в теоретичному, і в практичному плані.
Тонкість внутрішнього людського світу,
благородство морально – емоційних відносин
не утв ердиш без високої культури словесного виховання.
В. О. Сухомлинський

В усі часи школа ставила перед собою завдання виховати людину, в якій би гармонійно поєднувались духовне багатство, естетичні, розумові і моральні якості. Важливу функцію у цьому досить таки складному процесі, відіграють уроки літературного читання. Саме на цих уроках відбувається становлення і розвиток дитини - читача, здатність її до творчої діяльності, розвивається мовлення та інтелект учнів. Тут найлегше здійснювати двоєдиний процес навчання і виховання школярів.

Освітньо-виховні можливості художньої літератури невичерпні і застосовувати їх у практичній діяльності вчитель може через розвиток акторських здібностей учнів. Цьому процесу передує виразне слово вчителя, як один із методів пізнання учнями літератури, як виду мистецтва, спроможного активно впливати на читача чи слухача.

Мистецтво читання актора і вчителя близьке за своєю суттю, проте певною мірою відмінне за метою. Учитель читає, щоб розкрити ідейно-художній зміст твору і неодмінно чомусь навчити школяра, виховати, загострити увагу на якомусь образі, викликати почуття. Читець - актор ставить перед собою завдання іншого плану׃ домогтися від слухача цілісного сприймання твору і емоційного впливу. Це не так і легко тому, що на сцені треба діяти, жити життям образу, доносити стан героя до слухача.

Погоджусь, що навіть при надзвичайно систематичній роботі над усним словом не всі учні стануть читцями-професіоналами чи акторами. Проте кожний з них зуміє правильно говорити, логічно виражати свої думки, емоційно впливати на співрозмовника.

Причому така постійна робота над розвитком акторських здібностей сприяє розвитку таких цінних якостей як творча уява, спостережливість, чутливе і уважне ставлення до оточуючої дійсності. Щодо уяви, то варто відзначити, що її розвиток відбувається саме під час читання. Особливо цьому сприяє опис зовнішності персонажа, його думок, настрою. Тому ці уривки необхідно уважно читати, щоб розвинути відтворювальну уяву. Ще розвивати уяву можна у процесі творення казок, віршів.

Перші реальні кроки у розвитку артистизму молодшого школяра я роблю з допомогою казки. Термін казка походить від слова казати. Пропоную учневі розказати те, про що він сам почув, не розігруючи дійових осіб. Досить буде, коли він просто розкаже цікаву історію, яка трапилась десь, колись… Далі, щоб збагатити образне мислення і уяву, інсценізуємо казку.

Роботу спрямовую так, щоб діти не тільки відтворили певні події, а й розвивали свої думки, домислювали деталі. Ролі розподіляємо колективно, зважаючи на творчі можливості класу. Слід не забувати про вправи з розвитку і контролю дихання, дикції, голосу, пауз. Доцільно розігрувати ситуації за ролями, використовуючи такі прийоми: "Обери позицію", "Мозковий штурм". Саме тут учень вчиться пояснювати свій власний вибір, співставляти різні точки зору.

З часом діти відчувають себе вільно і впевнено під час виступів перед слухачами, легко володіють голосом, рухами, танцюють, співають, розвиваються всебічно.

Література

1. Науменко В. Робота з художнім твором у 2 класі //Учитель початкової школи. -2013. -№2
2. Мельникова О. Г. Виховання творчої особистості учня засобами театрального мистецтва // Педагогічна майстерня. -2013. -№4
3. Костюченко Л. С. Розвиток читацької компетентності // Педагогічна майстерня. -2013. -№3
4. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. -2002. -№8