Технології інтерактивного навчання у викладанні. Практичне застосування інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури
"Достукатися до дитинства – талант справжніх геніїв. Там зберігається буквально все, що є у Всесвіті", - писав Сальвадор Далі. Своє завдання вчителя світової літератури вбачаю в тому, щоб запалити вогники в душах дітей, розвивати потребу кожного учня бути у творчому пошуку, щоб отримуючи літерату
рну освіту, вони змогли використати її для формування власної особистості.Вже зазначалося, що реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання, щоб згодом вони могли адаптуватися в соціумі та самостійно і творчо працювати. Вчитель-словесник має не тільки сформувати уміння самостійно і критично аналізувати прочитаний твір, визначити проблеми, які в ньому порушуються, усвідомлювати, де в життєвих ситуаціях можна буде використовувати здобуті знання і вміння, - він має донести до своїх вихованців красу і силу художнього слова, духовно збагатити їх.
Світова література дає змогу залучити учнів до скарбниці світової культури, читання художнього тексту, його осмислення, логіка аналізу здатні звільнити сучасного школяра від наміру агресії, тиску розмаїтих комплексів; спілкування з вершинними творами відвертає учня від дешевих принад масової культури і відкриває перед ним справжні, незалежні, естетичні горизонти.
Світова література безпосередньо впливає на встановлення та розвиток засадових принципів особистісно орієнтованої педагогіки, активне упровадження проблемності як ключового аспекту навчання у школі. Питанню розвитку творчої особистості завжди приділялася пильна увага вчених. В. О. Сухомлинський, Г. І. Ващенко, Л. І. Виготський, С. М. Лисенкова, Ш. А. Амонашвілі, В. Ф. Шаталов розглядали у своїх працях проблеми самовиявлення дитини, розвитку її творчого мислення і мовлення, творчої уяви. Творча особистість – це людина, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на фундаменті старих понять, зосереджувати думки. Які ж засоби художньої літератури сприяють формуванню творчої особистості учня? Насамперед, це:
- залучення до роботи на уроці всіх учнів, участь кожного з них у парних, групових, колективних формах роботи;
- систематичне розв’язання творчих завдань;
- використання різних засобів, підходів до учня і спрямування його діяльності на досягнення максимально оригінального результату під час виконання завдань, можливість більшої кількості варіантів розв’язання нових проблем, порівняння та зіставлення явищ застосування набутих умінь;
- проблемний підхід до вивчення творів.
Змінився час, а з ним з’явилося й нове соціальне замовлення: випускник має бути мобільним, здатним учитися впродовж усього життя, готовим до конкуренції, роботи в колективі. Чим зумовлені ці зміни? Сьогодні коло знань, їх кількість у багатьох галузях людської діяльності подвоюються впродовж 5-7 років.
Звідси логічний висновок: найголовніше, чого потрібно навчити сьогоднішнього учня – це вчитися знаходити інформацію і працювати з нею. Вміти планувати, передбачити, аналізувати й оцінювати. Бути готовим до змін, не губитися в ситуації, що швидко змінюється. Роль учителя – допомогти учневі зрозуміти і знайти себе, спробувати у найрізноманітніших видах діяльності, підготувати до життя в сучасному складному світі.
Обсяг інформації, в полі якої щоденно перебуває кожна людина, не здатний запам’ятати, проаналізувати й утримувати найрозвиненіший мозок. Стає зрозумілим, що навчання літератури не можна звести до запам’ятовування. Лише урок з використанням активних та інтерактивних форм навчання може зробити цей процес по справжньому цікавим. Творчим і діяльнісним.
Один із аспектів моєї методики викладання курсу світової літератури для активізації діяльності учнів під час уроку - використання інтерактивних форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення, мотивації на досягнення успіху і самореалізації. Упровадження інтерактивних технологій дали певні результати: в учнів збільшився інтерес до предмета, зросла активність, зацікавленість у діалогово-пошуковій діяльності.
Основними у навчанні стають групова та індивідуальна форми роботи, що ґрунтуються на довірі до дитини, переконанні у її здатності відповідати за себе, на стимуляції почуття гідності й самоповаги. Така форма організації навчальної діяльності створює учням усі можливості для спілкування, співпраці та взаємодопомоги.
Перевага інтерактивного навчання саме в тому, що воно передбачає залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, передбачає їхню постійну активну співпрацю за умов, коли учень робить свій особливий індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності.
Головним засобом упровадження інтерактивних технологій є навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною метою та робота в парах. Беручи за основу інноваційні технології, і враховуючи специфіку уроку світової літератури, методику вивчення кожної теми організую поетапно. На попередньому етапі вивчення теми використовую такі типи уроків, які б зацікавили учнів і збудили бажання активно долучитися до роботи, - прес-конференція, урок-подорож, урок-образ, літературна вітальня.
На другому етапі роботи над темою (закріплення знань, розвиток умінь і навичок) відбувається безпосереднє ознайомлення учнів із конкретним художнім твором та його художній аналіз під керівництвом учителя. Саме на цьому етапі необхідно забезпечити максимальне включення учнів у навчальний процес: робота в малих групах, колективно-групове навчання, ситуативне моделювання, розв’язання проблемних питань на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
На цьому етапі я звертаюся до таких типів уроку як, урок-дослідження, урок-інтерпретація, комбінований урок з елементами гри, дослідницької роботи, інсценізація інтегрований урок. На уроках заключного етапу ефективним є використання технологій опрацювання дискусійних питань, ситуативного моделювання. На даному етапі зацікавленість учнів викликають такі уроки, як урок-роздум, урок-суд, захист проектів, "Аукціон знань", урок-творчий звіт.
Успішне опанування учнями знань багато в чому залежить від умілого використання прийомів, які забезпечують пізнавальну активність учнів. Ефективність начального процесу залежить і від самого учня, від бажання кожного працювати, активності на уроці. Учень має стати активним учасником процесу пізнання та формувати власні знання – така вимога часу.
На мою думку, ознакою інноваційності методу навчання є його орієнтація на збудження інтересу до набуття знань. У своїй педагогічній діяльності використовую активні прийоми, описані В. Андрєєвим, Л. Даниленко, і. Грановською.
Прийомом розв’язання творчої проблеми твору є "Мозковий штурм". "Мозкову атаку" проводжу на початку уроку, під час визначення мети та завдань уроку. Даний прийом активізує увагу учнів, спонукає до творчості, сприяє можливості вільно висловлювати свої думки. Наприклад, починаючи оглядовий урок у 9 класі з теми "Бароко як перший європейський загальнолітературний напрям" ставлю перед учнями проблемне запитання: "Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про ХVІІ ст.?" Короткі записи учні роблять або на дошці, або на аркушах паперу, які потім розміщуємо на дошці.
Ефективним є використання на уроках світової літератури "броунівського руху" - прийому, за допомогою якого за короткий проміжок часу учні вивчають великий за об’ємом теоретичний матеріал і повідомляють його зміст однокласникам, іншими словами – "навчаючись сам, навчаю інших".
Клас об’єднується в групи. Кожна група отримує картку з текстом. Після прочитання і обговорення змісту тексту члени групи переходять до інших груп і повідомляють їм здобуту інформацію.
Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу отримав увесь обсяг теоретичного матеріалу, що вивчається. На уроці завжди намагаюся створити такі умови, за яких був би ефективним обмін знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчального процесу. Широко практикую індивідуальну, парну, групову роботу, рольові ігри, використовуючи найцікавіші інноваційні технології. Наприклад, метод "Вільне письмо".
Підготувати за 2 – 3 хвилини письмову відповідь на запитання: "Сміх… який він буває?" (перед опрацюванням теми "Засоби комічного у комедії Ж. Б. Мольєра "Міщанин-шляхтич"). Ця стратегія допомагає учням зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. Стиль викладу думки, помилки до уваги не беруться. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх висловити.
У формуванні духовно багатої особистості чільне місце посідають учнівські творчі роботи. Дбаючи про формування особистості учнів, звертаю увагу на те, щоб ця робота розвивала їхні вміння, досвід. Види робіт урізноманітненні: есе, лист до письменника, відгук на прочитаний твір, твір-роздум, зустріч у "театрі поезії", інтерв’ю з письменником.
Пізнавально-творчу діяльність учнів урізноманітнюю використанням ігрових елементів. Дидактичні, пізнавально-навчальні, інтелектуальні різнорівневі ігри покликані зробити набуття знань, умінь і навичок учнями доступним, цікавим, приємним, щоб цей процес приносив учням радість, викликав інтерес ("Лото", "Літературні анаграми", "Естафета", "Карусель", "Так" чи "Ні", "Піймай помилку").
Нижче наводжу приклади застосування групової роботи на уроках світової літератури.
Тема. Вальтер Скотт. Короткі відомості про письменника. "Айвенго". Історична основа твору. Теорія літератури. Поняття про історичний роман.
(Відбувається знайомство з героями роману у формі групової роботи. У кожного учня-спікера – бедж із указаниям імені дійової особи твору. Учні об’єднуються в чотири групи. Семикласники відповідають на запитання свого персонажа).
Робота в малих групах
І група. Бріан де Буагільбер
Чому мене називають у творі храмовником?
Розкажіть про орден (див. словник), до якого я належу.
Коли я в перше з’являюся на сторінках роману?
З ким я приїхав до Седріка Сакса?
Про що заключив парі із абатом Еймером?
Чому я не захотів зізнатися перед гросмейстером, що Ревекка не є чаклункою?
Доведіть, що я загинув від Божої руки.
Як ви до мене ставитеся?
2 група. Фрон де Беф
Чому я погодився прихистити у своєму замку полонених рицарем де Брасі?
Що ви знаєте про моє минуле?
Як я ставився до своєї челяді? Як мої підлеглі ставилися до мене?
Які позитивні риси я маю?
Чому Ульріка вирішила спалити мене в моєму замку?
3 група. Седрік Сакс
Яким є мій стиль життя? Чому я його дотримуюся?
Як я ставлюся до норманів? Чому розмовляю лише рідною мовою?
Що символізую у творі?
Чому я позбавив спадку свого сина?
4 група. Король Річард
Я є реальною чи вигаданою особою роману?
Під яким іменем я з’являюся у творі вперше?
Чому я вирішив допомогти на турнірі Айвенго?
Як я ставлюся до простих людей?
Яку роль я відіграв у сцені штурму замку?
(Опитування проводиться після того, як закінчується час, відведений для опрацювання запитань.)
Колективно-групове навчання. Прийом "Незакінчені речення"
Цей прийом часто поєдную із прийомом "Мікрофон". Це надає учням можливість ґрунтовніше формулювати власні висловлювання, порівнювати їх з висловлюваннями інших. Використання такого прийому надає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися.
Організація роботи.
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися, формулою "незакінчене речення" пропоную учням, висловлюючись, закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен розпочинати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад:
- "На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було …";
- "Ця інформація дозволяє нам зробити висновок";
- "Це рішення було прийняте тому, що …";
- "Цей твір нас навчив…" тощо.
Розв’язання проблемних запитань. Дискусія
Дискусія надає можливість членам групи проаналізувати визначені теми, взаємодіяти одне з одним і поширювати інформацію, висловлюючи власні погляди і реагуючи на ідеї та погляди інших.
Стратегія дискусії має бути ретельно підготовлена, обмежена в часі та контрольована вчителем. Запитання або тези можуть ґрунтуватися на інформації, уже відомій із попередніх занять. Учитель як ведучий дискусії повинен доповнювати інформацію та факти, щоб спрямувати обговорення. Така стратегія надає можливість учителю залучати до активної роботи майже всіх учасників навчального процесу, дозволяє застосовувати колективне знання і досвід групи як джерела знання.
Приклад застосування дискусій на уроках світової літератури у 8 класі.
Методичний прийом "Прес".
Застосування методу дозволяє учням виробити свої аргументи з приводу дискусійного питання. Вимагає від учнів чіткого і стислого формулювання думок.
Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то їм слід роздати пам’ятки, у яких зазначено послідовність висловлювання:
- викладіть свою думку: "Я вважаю, що…";
- поясніть причину появи цієї думки: "Тому що…";
- наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: "Наприклад…";
- зробіть висновок: "Таким чином…".
Учні відповідають письмово; коли роботу завершено, зачитують відповіді.
Прийом "Займи позицію".
Так само, як і прийом "Прес", надає учням можливість чітко визначити власну позицію щодо спірних питань. Також дозволяє дізнатись аргументи тих, хто дотримується протилежної думки.
Тема. Мігель де Сервантес Сааведра. "Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі". Протиставлення ідеалізму Дон Кіхота тверезій розсудливості Санчо Панси. "Донкіхотство" як соціально-психологічне явище.
Наприклад, учні повинні відповісти на таке запитання: "Дон Кіхот – дивак чи борець за справедливість?" По різні сторони дошки записую слова "дивак" і "борець". Восьмикласники записують по два (можна три) аргументи на користь своєї позиції, а потім стають з того боку дошки, де записане слово, з яким вони згодні, починають по черзі зачитувати свої аргументи. Учні, що дотримувалися однієї думки, у процесі обговорення можуть перейти на інший бік. Вони повинні пояснити причини, через які змінили вибір.
Прийоми опитування. Анкетування
Мета цього прийому – перевірити знання і оцінити процес навчання.
Анкети можна застосовувати для вхідного і вихідного контролю, для виявлення інтересів групи, оцінки ефективності процесу навчання.
Анкетування на уроці світової літератури в 7 класі
Тема. Образи Остапа і Андрія. Протиставлення життєвого вибору братів. Цілісність натури Остапа, його відданість ідеї захисту рідної землі. Трагедія Андрія; конфлікт почуття й обов’язку.
Як ви розумієте слово "патріотизм?"
Чи вважаєте себе патріотом?
- а) так;
- б) ні.
3. Чи можна виявити патріотизм у повсякденному житті?
- а) так;
- б) ні.
4. Хто з героїв повісті "Тарас Бульба" є справжнім зразком людини-патріота?
- а) Тарас;
- б) Остап;
- в) Андрій.
5. Кого з інших героїв книг, кінофільмів ви можете назвати патріотом?
6. Чи виправдовуєте ви зраду?
- а) так;
- б) ні;
в) вважаю, що вона потрібна за певних обставин.
7. Поставте риси, які, на вашу думку, повинен мати патріот, у певному порядку, починаючи від більш значущої:
- любов до рідної мови;
- захист своєї землі від зовнішніх ворогів;
- готовність допомогти ближньому;
- саможертовність;
- повага до традицій;
- вивчення звичаїв свого народу;
- знання історії своєї Батьківщини;
- прагнення працювати задля процвітання держави;
- вірність інтересам Вітчизни.
Використовуючи зазначені інтерактивні форми роботи можна досягти мети розвивати творчу особистість, адже на такому уроці учень сам поринає у світ творчості – знайомиться з художньою лабораторією письменника, його засобами виразності, ставиться в умови, коли треба написати письмову роботу, взяти участь в інсценуванні, намалювати ілюстрацію до твору, що вивчається, тощо, тобто стає співтворцем.
Особистісний підхід до учня має сприяти цілеспрямованому, гармонійному розвитку особистості школяра. Існує лише один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні – зробити навчання простором для самоствердження особистості. Визначальний фактор у викладанні літератури – особистість учителя.
Саме вчитель створює навчальну ситуацію, спонукаючи школярів до активної пізнавальної діяльності; він передає свою індивідуальність вихованцеві. Там, де така передача має місце, реалізується особистісно орієнтоване навчання.