Біометодика поліпшення психологічного здоров'я учнів

Психологічна служба освітнього закладу познайомилася з науковими працями великого вченого, дослідника законів Природи, Володимиром Івановичем Вернадським (1863-1945) і взяла за основу вчення про біосферу, яка дозволяє зрозуміти порушення принципу природо-відповідності (про це свідчить екологічно невиправдана експлуатація лівої півкулі мозку у людини).

Однією з суттєвих вад сучасної освіти є втрата етичних орієнтирів, занедбання емоційного розвитку, чуттєвості учнів, жорстка орієнтація на технологічну основу засвоєння знань, що призводить до неекономічної експлуатації лівої півкулі мозку і сприяє становленню дискурсивно-логічного типу мислення. Техносфера стала однією з причин порушень психічного здоров’я сучасної людини. Володимир Іванович Вернадський та інші вчені говорили про неминучість переходу людства до ноосфери. Цей перехід може забезпечити ноосферна (еволюційна) освіта.

В основі ідеї ноосферної освіти – становлення духовності свідомості людини на основі розвитку цілісного гармонійного типу мислення.

В час глобальних змін, на нашій планеті кожна людина буде оцінюватися за такими критеріями:

  • інтелектуальність;
  • воля;
  • емоційність;
  • духовність.

Виховання школяра залежить від особистості самого педагога, його відношення до себе, відповідальності за якість його впливу (етичного, духовного) на учня. Це зобов’язує самого педагога стати освіченою, вихованою і високоетичною людиною. У педагогів має бути присутньою так звана біофільна орієнтація, тобто орієнтація на життя. Вчитель повинен мати такі якості, як життєлюбність, життєрадісність і відчуття гумору. Дотепність, веселість педагога заряджають дітей оптимізмом і життєстійкістю, знімають перенапруження, викликають емоційну розрядку. Душевна рівновага та саморегуляція дозволяє створити ситуацію успіху на уроці для кожного учня.

Для досягнення основної мети освіти – розвитку гармонійної особистості, яка усвідомлює свою роль у всесвітніх процесах, – сьогодні недостатньо спиратися тільки на уміння педагога організувати навчальний процес, наповнити його змістом, який відповідає сучасному рівню розвитку науки, сьогодні педагогу необхідно знати фізіологічні і інформаційно-енергетичні ресурси людини та спиратися на природновідповідні принципи ноосферної освіти.

Перший принцип екологізації- використання комплексу природних каналів сприйняття інформації (зір, слух, нюх, смак, дотик), що забезпечить екологічно виправдану гармонійну співпрацю великих півкуль мозку.

Другий принцип гармонізації- добір методів і прийомів спільної діяльності педагога і учня, який слугує гармонізації роботи великих півкуль мозку. Вибір змісту навчання, який передбачає усвідомлення Всесвітнього Закону Єдності в різних системах, а саме «Людина – Природа», «Людина–планета Земля», «Людина – Всесвіт», «Людина – Людина».

Третій принцип гуманізації - орієнтація тих, хто навчає (педагогів, вихователів) на унікальні індивідуальні особливості тих, хто вчиться, створення умов для їх розкриття і розвитку.

Четвертий принцип екологічної безпеки - сприйняття і обробка навчальної інформації будується на природовідповідних механізмах: створення образу інформації, емоційна реакція на образ, відтворення образу у малюнках, схемах, графіках, становлення особистісного відношення до здобутої нової інформації і на цій основі – її засвоєння.

Реалізація принципів досягається завдяки використанню комплексу методів і прийомів, які сприяють гармонізації роботи великих півкуль мозку. Згідно з психологічної наукою, дві півкулі мозку по-різному пізнають, відображають навколишній світ і, відповідно, перетворюють інформацію.

Біометодика яка запропонована академіком Наталією Володимирівною Масловою надає можливість розвивати біоадекватне мислення, тобто добитися гармонізації діяльності лівої та правої півкуль головного мозку, що надасть людині можливість адекватного цілісного сприйняття дійсності, картини світу у всіх її взаємозв’язках та взаємовпливах.

Біоадекватне мислення – це гармонійне, екологічно цілісне мислення, яке ґрунтується на усвідомленому одночасному використанні логічного та образного, інтуїтивного мислення.

Мета ноосферної освіти – побудова такої моделі навчання, коли людина, усвідомлюючи потребу в самопізнанні, самоосвіті, стане на шлях самовиховання і самовдосконалення, цілеспрямованого еволюційного саморозвитку.

Педагогічний колектив освітнього закладу розуміє проблеми розвитку учнів і впроваджує нову педагогічну технологію, завдання якої є гармонізувати роботу обох півкуль мозку дитини і поєднати матеріал навчальних предметів з позитивними емоціями. Обидві півкулі зумовлюють два види свідомості, які у свою чергу зумовлюють два типи мислення, - формально-логічний, аналітичний тип мислення й емоційно-образний, інтуїтивно-чуттєвий тип мислення. Вчителя початкової школи та деякі вчителя-предметники використовують мотивацію біоадекватного (цілісного) динамічного мислення за допомогою мислеобразів, який передбачає оволодіння методами, прийомами, операціями роботи лівого і правого півкуль головного мозку та їх сукупною роботою, що дозволяє сприймати інформацію творчо й максимально економічно – використовуючи як логіку, так і образи, символи, тобто природні зразки. Створення природоузгодженої моделі будь-якої інформації - результат біоадекватного процесу, результат розв'язання задачі без пропуску природних етапів сприйняття інформації в процесі пізнання.

Етапи сприйняття і переробки інформації за Ж. Піаже є основою в біоадекватному викладанні, однак вони доповнені на сучасному етапі п’ятим і шостим етапом - моторно-кінестетичним та архівуванням інформації - з урахуванням нового обґрунтування роботи головного мозку та нейроендокринної системи в процесі навчання.

Вчителі дедалі частіше шукають шляхи гармонізації та оптимізації освітньої діяльності учня, щоб зберегти його фізичне та психологічне здоров’я. Тому одержують теоретичну інформацію про біоадекватну методику та методів диференційованого підходу у навчанні від психологічної служби освітнього закладу.

Зрозуміло, що джерелом енергопотенціалу творчої особистості є триєдиний потік інформації: сенсорної (через органи чуття, праву "художньо-образну" півкулю мозку), вербальної (через мовлення, ліву "логічно-раціональну" півкулю), структурної (через їжу і повітря). Нестача одного виду інформації, як правило, компенсується надлишком іншої.

Отже, психологічно здорова дитина здатна сприйняти в оптимальних межах триєдиний потік сенсорної, вербальної і структурної інформації для підтримання рівноваги організму із середовищем перебування.

Якщо скласти узагальнений портрет психологічно здорової дитини, згідно біометодики, то можна отримати наступне.

Психологічно здорова дитина – це перш за все людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і така, що пізнає себе і навколишній світ не лише розумом, але і відчуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому визнає цінність і унікальність людей, що оточують її.

Така людина покладає відповідальність за своє життя перш за все на саму себе і отримує уроки з несприятливих ситуацій. Її життя наповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює його для себе. Вона знаходиться в постійному розвитку і, звичайно, сприяє розвитку інших людей. Її життєва дорога може бути не зовсім легкою, а інколи досить важкою, але вона чудово адаптується до умов життя, що швидко змінюються. І що важливе – вміє знаходитися в ситуації невизначеності, довіряючи тому, що буде з нею завтра.

Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров'я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо. Але це також і гармонія між людиною і довколишніми людьми, природою, космосом.

Психологічні рекомендації сучасному вчителю:

  • Розвивати чуттєве сприйняття у учнів під час уроків.
  • Сприяти цілісному уявленню предметів та явищ.
  • Підтримувати уміння учнів мислити образами, шукати аналогії, підбирати асоціації.
  • Активізувати азарт творчості.
  • Навчити релаксації, збереженню енергопотенціалу.
  • Позбавляти учнів напруження, страху, тривоги.
  • Зацікавити учня бути активним, винахідливим, старанним.
  • Розширити можливості пам’яті.
  • Створити ситуацію самостійності учнів, внутрішньої № 15 аналітичної роботи.
  • Використовувати власний досвід учнів.
  • Впроваджувати нові педагогічні технології навчання з урахуванням цілісного, двопівкульного мислення.