Розвиток творчого мислення учнів початкових класів

Державна політика в освітній галузі закріплена в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті проголошує головною метою створення умов « для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України», формування поколінь, які «здатні навчатися впродовж усього життя створювати і розвивати цінності громадянського суспільства»( національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті -К.:2001.-С.2.).

Основна мета школи полягає у формуванні в учнів умінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій.

У психолого-педагогічній науці проблема мислення — одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань.

Під час вивчення мислення школярів можна простежити діапазон їх можливостей у навчальному процесі, оскільки саме за допомогою мислительної діяльності учні набувають знання, формують способи дій.

Проблема розвитку творчого мислення школярів є особливо актуальною в наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити. На жаль, сучасна школа ще зберігає застарілий підхід до засвоєння знань. Доволі часто навчання зводиться в основному лише до запам'ятовування і відтворення прийомів дій, типових способів розв'язування завдань.

Одноманітне, шаблонне повторення однакових дій знижує потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово втрачають здатність до творчості.

Психологія творчого мислення є недостатньо вивченою та дослідженою проблемою, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень творчого мислення.

Увага до цієї проблеми не послаблювалась у психолого-педагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. Їй були присвячені дослідження видатних вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема Л.С.Виготського, П.П.Блонського, Н.О.Менчинської, Г.О.Люблінської, М.М.Шардакова, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Г.С.Костюка і ін.

Суттєвих результатів було досягнуто у фундаментальних дослідженнях проявів і розвитку дитячого творчого мислення стосовно розвитку і формування логічних структур інтелекту (А.Валлон, Ж.Піаже, Л.В.Занков).

Значного розвитку досягнула система дослідження творчого мислення як становлення і формування творчих розумових дій та операцій, які забезпечують можливості розв'язання творчих розумових завдань (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна). При цьому розвиток розумових дій обумовлений психологічними закономірностями інтеріоризації.

Особливо важливі положення щодо формування творчого інтелекту на основі фундаментальних закономірностей становлення мислення як системи логічних структур були розроблені та реалізовані в поширеній концепції високих рівнів узагальнення як основи розвитку творчого інтелекту дітей (В.В.Давидов).

Дослідження процесів творчого мислення, як розв'язання творчих проблем, виконані в системі гештальт-психології (М.Вертгеймер, К.Дункер та ін.), а також у вітчизняній психології (В.А.Брушлинський, Я.А.Пономарьов, К.А. Славська, О.А.Тихомиров та ін.), дозволили виявити психологічну структуру творчих проблем, також етапи і деякі психологічні закономірності пошуку та досягнення розв'язання.

Як підтверджує аналіз педагогічної практики, із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей великою мірою починає залежати від педагога, від того, як він організовує навчання, які методи і засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням, і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.

У свої діяльності використовую такі методи, які б якомога більше стимулювали розвиток мислення дітей.

Пріоритети надаю розвивальній функції навчання, культу самостійності та нестандартності думки, що забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу

Результативність використання нестандартних завдань значно підвищується за умов їх організації в певну систему. Поняття "система завдань" охоплює таку їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудованою з урахуванням вікових особливостей учнів.

Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання пропоную такі типи нестандартних завдань:

• складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань ;
• розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;
• збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
• виконання інтегрованих завдань — комплексів;
• використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).

Під час використання матеріалу потрібно зважати на такі рекомендації:

• на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмовими (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного і ця робота ґрунтувалась на використанні життєвого досвіду дитини;
• особливу увагу необхідно приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;
• до моделювання корисно звертатися тільки тоді, коли без цього учні не можуть уявити зміст задачі;
• не обов'язково, щоб учень розв'язав нестандартну задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;
• під час самостійного розв'язування творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування;
• бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв'язання задач, знаходити серед них найраціональніший;
• не слід підказувати хід розв'язування, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;
• під час розв'язуванні творчих вправ має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу.

Видами диференційованої допомоги учням під час виконання творчих (нестандартних) завдань є:

• додаткова конкретизація творчої вправи;
• наведення аналогічного завдання, виконаного раніше;
• вказівка на зразок способу дії;
• пояснення ходу виконання подібного завдання;
• виконання вчителем певної частини нестандартного завдання;
• доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
• попереднє розв'язування найпростіших допоміжних творчих вправ;
• елементи допомоги з теоретичними довідками;
• пам'ятка;
• допомога із застосуванням вибору рішення;
• попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи тощо.

Таким чином, основними шляхами розвитку творчого мислення молодших школярів є:

• створення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання;
• дотримання вище названих рекомендацій щодо використання творчих завдань на уроках;
• надання всіх можливих видів диференційованої допомоги учням під час виконання нестандартних завдань.

Учні добре виконують завдання такого типу, вони їм дуже подобаються; вправи творчого характеру активізують навчальну діяльність дітей, збуджують їх пізнавальний інтерес; школярі дуже задоволені, коли відповідь їх виявляється правильною.

Список використаної літератури

1. Арделян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів // Рідна школа. – 2001. - №4. – с.78 – 80.

2. Галендей Г. Роздуми про шляхи розвитку творчих здібностей і обдарованості учнів // Початкова освіта. – 2001. - №15. – с.6.

3. Зазимко І. Творчі здібності – як їх помітити у дитини // Директор школи. – 2002. – №3. – с.2.

4. Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. – 2003. - №33. – с.11-14.

5. Косоротова Ю. Розвивайте мовленнєву творчість дітей // Обдарована дитина. – 2000. – №3. – с.27.

6. Лук’яненко М.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів //Обдарована дитина. – 2002. - №5. – с.16.

7. Мартинюк Л. Становлення творчої особистості молодшого школяра //Початкова школа. – 2002. - №10. – с.2-4.

8. Стенберг Р. Типи мислення : шляхи до розуміння способу дії учнів //Рідна школа. – 2001. - №4. – с.75-76.

9. Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів. Активізація розумової діяльності // Початкова освіта. – 2001. - №15. – с.4.

10. Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №5. – с.42.