Формування світогляду учнів сьомого класу на уроках географії

Школа покликана не тільки озброїти молоде покоління певною сумою знань, а й всебічно виховувати учнів, забезпечувати їх гармонійний розвиток.

Вивчення географії неможливе без використання різних засобів впливу на почуття учнів, емоційного слова вчителя, уривків з художніх творів, репродукц ій з картин, мультимедійних засобів навчання, демонстрування гербаріїв, колекцій тощо.

Доповнення традиційних методів та прийомів роботи інноваційними дає значно кращий результат:активізує мислення, мотивує навчання, заохочує самовираження учнів.

Під час формування світогляду учнів надаю перевагу груповій навчальній діяльності. Тому у моєму методичному арсеналі наявні різноманітні форми і методи навчальної діяльності, зокрема: створення атмосфери зацікавленості у пізнавальній діяльності кожного учня; стимулювання учнів до вільного висловлювання своїх думок;вибір учнями способів виконання завдань; обмін думками; самостійна пошукова робота з підручником та додатковою літературою, живими об'єктами, виконання практичних робіт, ведення спостережень, створення ситуацій для застосування учнями набутих знань у їх життєдіяльності тощо.

Все це буде доцільним лише тоді, коли стане об'єктом для роздумів засобом активізації мислення учнів.

Враховуючи вік учнів, коли вони ще спираються на дані споглядального процесу, треба ширше використовувати мультимедійні засоби, наочність. Так, вивчаючи у курсі географії материків і океанів у 7 класі тему "Літосфера", доцільно показати на карті острови різного походження (материкового, коралового, вулканічного). Можна продемонструвати уламок коралового поліпа.

На уроках варто акцентувати увагу учнів на постійних змінах, що відбуваються в природі, суспільстві, на тому, що все перебуває у постійному русі, взаємозв'язку. На цьому уроці конкретним матеріалом є острови, причини їх походження, зміна конфігурації. Обов'язково треба показати зображення островів різного походження.

Оцюнюючи рельєф Африки важливо домогтися розуміння учнями закономірностей перетворення рельєфу, тобто довести, що всі його форми є результатом безперервних процесів загального розвитку. Дуже добре, якщо вчитель підведе учнів до розуміння єдності дії протилежних процесів руйнування гір – створення рівнин і навпаки.

Переконливою ілюстрацією цього явища є презентація на тему "Обрив пісковикового плато в Центральній Сахарі". Дивлячись ії учні повинні самостійно зробити висновок про процеси, що зображені в ній.

Вивчаючи клімат Африки доцільно звернути увагу учнів не тільки на атмосферні явища, що відбуваються над материком, а й на руйнівно-створювальну роботу вітру, на те, що в природі ніщо не виникає з нічого, ніщо не зникає безслідно.

Це дуже важливо для розуміння в майбутньому закону збереження матерій: діти зрозуміють безперервність процесів змін на Землі, їх взаємозв'язок, взаємодію.

Учні вільно зроблять висновок про залежність густоти річкової сітки від клімату, але картина буде ще переконливішою, якщо прочитати уривок з хрестоматії коливання рівня Нілу в мало – і багатоводні роки.

Багато можливостей для формування світогляду учнів відкриває тема "Природні зони".

Використання презентацій треба поєднувати з роботою над картами атласу, графіками і діаграмами вміщеними в підручнику.

Вивчення природних зон є логічним продовженням загального огляду. В процесі вивчення особливостей флори і фауни материка з'ясовуються причини цих особливостей.

Безперервність руху в природі і в суспільстві підкреслюється завжди.

В курсі географії материків і океанів багато тем, ілюстрації до яких підкреслюють це явище.

Так, у темі "Антарктида" ознайомлення з зображенням айсберга має викликати запитання.

• Чому антарктичні моря безперервно поповнюються айсбергами?
• Чи правильний вираз "вічний лід"? Як треба сказати?
• Чому слово "вічний" в даному випадку не точне? Доведіть, що лід в Антарктиді був не завжди.

Материк Північна Америка досить складний для вивчення, тому треба до кожної теми дібрати матеріал, який сприятиме кращому засвоєнню і розкриттю взаємозв'язків.

На прикладі зображень каньйону Колорадо, дельти Міссісіпі, айсбергів Гренландії (презентації), Ніагарського водоспаду тощо треба виробляти в школярів розуміння того, що в природі постійно відбуваються зміни.

Останнім вивчається материк Євразія, найбільш цікавий і складний. Тут і багатство природи, і складність ландшафтів і своєрідність формування кліматичних поясів тощо. Все це потребує від учителя серйозної підготовки до уроків.

Вивчаючи обриси берегів, учитель звертає увагу на зміну берегової лінії порівняно з стародавніми геологічними епохами. При цьому слід ознайомити учнів з гіпотезою про дрейф материків. Для ілюстрування теми можна використати презентації "Босфор", "Берінгова протока", "Гібралтар", "Червоне море", нагадати, що всі ці ділянки нині затоплені водою, колись були сушею.

Для міцного засвоєння особливостей формування рельєфу Євразії доцільно показати кілька презентацій різних місцевостей ("Гімалаї", "Середній Урал", "Памір", "Тібет" і запропонувати учням зробити висновок про вік кожного об'єкта та довести це за допомогою карти.

Розкриваючи тему, слід розповісти про згаслі вулкани і зробити висновок про діяльність ендогенних сил, їх вплив на формування сучасного рельєфу материка.

Вивчаючи корисні копалини треба не тільки продемонструвати їх зразки, а й показати виготовлену з них продукцію за допомогою презентації. Треба домогтись, щоб учні розуміли закономірності походження корисних копалин, вміли б групувати їх за використанням. Слід навчати школярів встановлювати закономірності залягання корисних копалин.

Тема "Клімат" ілюструється презентацією та читанням уривків з хрестоматії "Самум", "Полюс холоду", "Тропічна злива". Потім учням пропонується обґрунтувати ці явища в зв'язку з кліматотворними факторами даної місцевості. І тут же на прикладі нашої дійсності важливо показати вплив людини на природу, на зміну клімату. З цією метою доцільно використати картину лісосмуг і встановити взаємозалежність між даними компонентами природи. Учні самі зроблять висновок про те, який вплив справляє лісосмуга на клімат. Особливо добре відомо це дітям, які живуть

у степових районах. Адже вони є свідками перетворення природи людиною.

Внутрішні води вивчають у взаємозв'язку з рельєфом, кліматом. Можна показати картину "Дельта Волги", прочитати про "мандрівку" Хуанхе, неспокійний Ганг, Янцзи, розповісти про зміну русла Амудар'ї, походження Мертвого моря, а потім запропонувати учням зробити висновок про причини, що зумовили утворення дуже великого басейну внутрішнього стоку.

Не зайвим буде сказати учням про зникнення затоки Комсомолець на Каспії, що свідчить про безперервну зміну земної поверхні, повідомити учням про те, що 7млн. років тому Волга текла далі на Схід, але внаслідок обертання Землі перемістилась до Приволзької височини, про те, що Дунай зробив собі шлях через гори ("Залізні ворота").

Для характеристики природних зон доцільно використати презентації, а потім запропонувати учням проаналізувати кожну з них і пояснити географічне положення цих зон.

Тема "Населення" вивчається з використанням презентацій про життя народів різних країн.

Розділ "Земля – наш спільний дім" є заключним, узагальнюючим. Під час його вивчення використовують уже знайомі з попередніх тем посібники, презентації, а також ілюстрації підручника, але ставлять при цьому складніші запитання:

• Пояснити причини утворення даного поясу.
• Чому змінюються ландшафти материків?
• Які закономірності зумовлюють розміщення рослинності і тваринного світу?
• Які закономірності спостерігаються у розташуванні річок і озер на материках?
• Який зв'язок між формами рельєфу і покладами корисних копалин? та ін.

Усі дані рекомендації не є рецептом. Кожний вчитель творчо підходить до педагогічного процесу, і від його майстерності залежить ефективність навчання. Але мета у всіх одна: навчити учнів обґрунтовувати і захищати свої погляди.

Надзвичайно важливою умовою навчання є добра психологічна атмосфера, яка сприяє навчанню та вихованню творчої індивідуальності. Тому обов'язок кожного - створити таку атмосферу взаємодовіри, взаємодопомоги, взаємоповаги та співпраці, що є обов'язковою умовою навчання.

Література

1. Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії. -Харків:Вид. група "Основа" 2005.

2. Зінкевич М. В. Практична навчальна діяльність у вивченні географії. (Географія то основи економіки в школі. -2009- №1 – с. 2 -7).

3. Методика викладання географії в школі. За ред.. С. Г. Коберніка. -К" Стаоред-2" 2000.