Інтерактивне навчання учнів профілю „Молодша медична сестра по догляду за хворими” засобами тренінгових методів і технік

Перед кожним вчителем завжди стоять питання: від чого залежить результативність роботи? Як зробити свій профіль привабливішим для старшокласників? Як підвищити якість знань та вмінь?

Чи можна знайти шлях, який приведе до бажаних відповідей на поставлені завдання. Я переконана, що цей шлях – впровадження в навчально-виховний процес інноваційної педагогічної технології – тренінгового навчання.

Дуже важливо, щоб у роботі вчителя гармонійно перепліталися "важливо"," важко", і "прекрасно".

І коли б мене запитали, яке моє головне завдання, як вчителя, педагога – тренера - відповіла б:" Дуже хочу, щоб моїм дітям зі мною було добре, тепло, затишно, щоб на заняття вони йшли з радістю, знаючи, що їх там чекають, люблять, допоможуть." Переконана, що" раз добром нагріте серце вік не прохолоне."

Працюючи з дітьми, постійно пам'ятаю:

• слід прагнути не до того, щоб кожен учень мене зрозумів, а до того, щоб мене не можна було не зрозуміти;
• ніколи не висловлювати незадоволення самим учнем;
• бути демократичним лідером для дітей - доброзичливим, люб'язним; але стійким, вимогливим і послідовним;
• бути з учнями поруч і лише трішки попереду.

Головна мета моєї діяльності – створити ситуацію успіху для розвитку особистості учня, дати можливість кожному відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Вся моя діяльність спрямована на те, щоб активно впроваджувати в навчально-виховний процес інноваційну педагогічну технологію – тренінгове навчання.

Практика показує, що ця педагогічна технологія – є продуманою педагогічною діяльністю з проектування, організації і проведення навчального процесу з обов'язковим створенням сприятливого освітнього середовища для вчителя і для учня.

Тренінгові заняття – це ефективний вид як групового так і індивідуального навчання. Їх особливість в тому, що учасники навчаються, виконуючи практичні завдання педагога – тренера. Обсяг практичної частини тренінгу дорівнює теоретичній частині, але може і перевищувати її.

Унікальність проведення тренінгових занять в тому, що вони вчать учнів ефективно розпоряджатися своїм часом, правильно розставляти пріоритети, легко ухвалювати самостійні рішення, координувати свої дії з діяльністю одногрупників.

Тренінг – це одночасно:

• процес пізнання себе та інших, який необхідно зробити цікавим і неповторним;
• неформальне, невимушене, конструктивне спілкування;
• ефективна форма опанування знаннями;
• інструмент для формування умінь і навичок;
• форма розширення власного набутого досвіду;
• спеціальна технологія, яка допомагає краще зрозуміти та усвідомити власний світ, зробити своє життя успішним;
• керівництво власними бажаннями та діями.

Під час проведення тренінгових занять створюються рівні умови для всіх учасників і учасниць. Адже рівність і повага між усіма членами групи є обов'язковою умовою ефективного засвоєння нових знань і поглядів.

Ефективність тренінгів полягає в тому, що учні не тільки отримують інформацію, а й мають змогу поділитися зі своїми друзями власними знаннями та прикладами з життя. Учнів зацікавлює нетрадиційне проведення уроків.

Працюючи з учнями за тренінговою методикою зробила для себе висновок, що тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю, є формою передавання інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання ініціалізують весь потенціал учнів: рівень та обсяг їх видів компетентностей, самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо.

Розуміючи те, що тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи використовую активні та інтерактивні методи навчання, кожен з яких передбачає вирішення конкретного завдання.

При планування та розробці тренінгового заняття враховую те, що метод повинен бути адекватним стосовно цілей та завдань заняття; орієнтований на вік, профіль навчання, загальний рівень підготовленості учнів. Обираючи конкретний метод тренінгового заняття аналізую всі наявні ресурси та складаю його чіткий алгоритм.

Період моєї педагогічної роботи показує, що не варто зовсім відмовлятися від традиційних методів заради популярних, нових активних і інтерактивних технік. Використання будь - якого методу засновується на демократичних цінностях та є особистісно – орієнтованим.

Складаючи тренінгове заняття будую його таким чином, щоб надана інформація закріплювалась у практичних вправах. Розмаїття методів, які використовуються в тренінговтх заняттях, пояснюю особливостями сприйняття дитини.

Тільки у такому спілкування створюються проблемні ситуації, діалоги, дискусії, які забезпечують свідоме сприйняття та популяризацію здорового способу життя, толерантне ставлення до хворої людини, виконання свого професійного обов'язку; розвивають здатність співпереживати, створюють умови для рефлексії своїх внутрішніх станів.

Ці методи є доволі ефективними засобами досягнення цілей уроку:

1. "Мозковий штурм", мета якого полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо визначеної проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу (наприклад, "профілактика", "гігієна", "захворювання"," травматизм", "медична допомога", "інфекція" тощо). Ця техніка добре спрацьовує тому, що думки однієї людини стимулюють думки іншої, ідеї виникають одна за одною.

2. Рольова гра, мета якої – визначення ставлення до конкретної життєвої ситуації, набуття досвіду шляхом гри, допомога навчанню через досвід і почуття (наприклад, батьки викликали швидку допомогу дитині, яка з'їла пігулки бабусі від тиску, випадок дорожньо – транспортної пригоди, де водій знаходиться без свідомості, жінка на кухні перекинула на себе таз з варенням тощо.)

3. Розігрування конкретної життєвої ситуації допомагає учням виробити своє ставлення до неї, сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення, формування навичок пошуку та аналізу альтернативних можливостей, дій, співчуття іншим. На уроках пропоную учням розв'язання таких ситуацій:

• створення ситуації допомоги потерпілому внаслідок ураження електричним струмом, блискавкою, при опіках, отруєннях, утопленні, сонячних ударах, при втраті свідомості тощо;
• вміння правильно надати медичну допомогу при різних видах кровотечі, відкритих та закритих переломах, травмах різних органів людини;
• створення ситуації успіху;
• вміння правильно й тактовно вести діалог з хворою людиною і розуміти один одного;
• аналіз ситуації втрати життя людиною;
• дослідження ситуації відповідальних вчинків.

4. "Синтез думок", суть якого полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Після об'єднання в групи і виконання завдання учні передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

5. "Метод прес" пропонується для використання при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких треба зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється.

6. Робота в групах використовується для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.

7. Різновид загального групового обговорення – технологія "мікрофон" надає можливість кожному учню сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

8. Вправи "Криголами" - вправи, що "підключають до роботи", спонукають людей до спілкування та активної роботи.

9. До кожної вправи тренінгу пропонуються орієнтовні завдання для обговорення. Обговорення є одним з основних методів навчання, оскільки залучає тих, котрі беруть участь у тренінгу, до активного обміну інформацією і досвідом. Ефективне обговорення можливе тільки за наявності відкритих запитань, які передбачають розгорнені відповіді, як правило починаються зі слів" що, коли, якої, чому, як..."

З огляду на набутий досвід я усвідомила умови успішного проведення тренінгових занять:

• чітка цільова установка,
• акцентування уваги на значущості проблеми,
• обґрунтований вибір змісту інформаційно-освітнього матеріалу відповідно до пізнавальної та методичної потреби учасників тренінгового заняття,
• пошуковий характер заняття,
• доброзичливість, довіра учасників один до одного,
• додержання встановлених правил.

Від рівня готовності вчителя до використання таких інтерактивних методів і форм спілкування багато в чому залежить успішність вирішення завдань на уроці, тому продовжую активно займатись самоосвітою та удосконалювати свої знання з даної проблеми.